ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 916/4567/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В.- головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Одеса,

на рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2015

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015

зі справи № 916/4567/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (далі - ТОВ "Маша і Мєдвєдь"), Російська Федерація,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2), м. Одеса,

про стягнення компенсації в розмірі 73 080,00 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Маша і Мєдвєдь" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 73 080,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 16, 418, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 3, 8, 9, 11, 14, 15, 17, 50-53 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано порушенням майнових прав позивача на персонаж "ОСОБА_9" із аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", шляхом продажу відповідного товару - цукерок "Цукерки - годинник "ІНФОРМАЦІЯ_1", який містить малюнок із зображенням названого об'єкта авторського права.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.03.2015 у справі № 916/4567/14 (суддя Степанова Л.В.) у задоволенні позову відмовлено з посиланням на малозначущість вчиненого ФОП ОСОБА_2 порушення та невідповідність критеріям справедливості, добросовісності, розумності стягнення компенсації за порушення авторських прав позивача шляхом продажу однієї одиниці товару - цукерок вартістю 2,30 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 (судді Лашин В.В. -головуючий, Таран С.В., Туренко В.Б.) рішення місцевого господарського суду у справі № 916/4567/14 скасовано частково; позов задоволено частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 12 180,00 грн. компенсації за порушення авторських прав та 913,50 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи. В решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Прийнята зі справи постанова апеляційного господарського суду з посиланням на приписи статей 418, 435, 440, 443 ЦК України, статті 15, 31, 32, 50 Закону № 3792 мотивована порушенням ФОП ОСОБА_2 майнових авторських прав позивача та наявністю підстав для стягнення компенсації.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ФОП ОСОБА_2 просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

У відповідності до зміни складу колегії суддів від 06.04.2016 у зв'язку із запланованим відрядженням судді Прокопанич Г.К. визначено такий склад колегії суддів для розгляду справи № 916/4567/14: Палій В.В. - головуючий (доповідач), Львов Б.Ю., Селіваненко В.П.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги частково, проте не з мотивів, які наведені у скарзі, а з мотивів, які викладено далі.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- ТОВ "Маша і Мєдвєдь" (юридична особа за законодавством Російської Федерації) як правонабувач за договором від 08.06.2010 № 010601-МиМ отримало від товариства з обмеженою відповідальністю Студія "АНИМАККОРД" (далі -ТОВ Студія "АНИМАККОРД") як правовласника з моменту підписання договору (і протягом всього строку дії виключного права на аудіовізуальний твір) виключне право на аудіовізуальний твір - серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1", який володіє статусом "національного фільму";

- згідно з додатком № 1 до Договору № 010601-МиМ одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір правовласник передає набувачу у повному обсязі виключні права на всі юридично значимі охоронювані елементи аудіовізуального твору (включаючи, але не обмежуючись, назвою аудіовізуального твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом);

- ТОВ Студія "АНИМАККОРД" набуло виключних майнових прав на аудіовізуальний твір - серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1" на підставі: авторського договору від 01.04.2008 № ОК-2/2008 з автором - виконавцем ОСОБА_7, яким створено та передано ТОВ Студія "АНИМАККОРД" сценарій восьми серій дитячого телевізійного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" з виключним правом на нього; виконання службового завдання від 12.05.2008 режисером-постановником ОСОБА_8 зі створення серії анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" та передачі виключних прав на твір ТОВ Студія "АНИМАККОРД";

- 26.03.2014 у належному ФОП ОСОБА_2 магазині "ІНФОРМАЦІЯ_4", що знаходиться на АДРЕСА_1 зафіксовано факт здійснення продажу (розповсюдження) товару - цукерок "Цукерки - годинник "ІНФОРМАЦІЯ_2", який містить малюнок із зображеннями персонажу "ОСОБА_9" із аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1". Даний факт підтверджується фіскальним та касовими чеками від 26.03.2014 та придбаним товаром;

- на упаковці вказаних цукерок розміщено малюнок із зображенням персонажу "ОСОБА_9", на титульній стороні та на звороті упаковки зазначено текст "ІНФОРМАЦІЯ_1 наклейка в подарок", а також вказано, що "Цукерки годинник, виробник ahb", виготовлено в КНР для України, дата виробництва 03.11.2012, маса нетто 14 г, штрих код з цифровим номером 8435124142893";

- відповідачем не надано доказів наявності у нього права на використання частини аудіовізуального твору - персонажу "ОСОБА_9".

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 73 080,00 грн. компенсації за порушення відповідачем авторських прав позивача на персонаж "ОСОБА_9" мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Зображення персонажу "ОСОБА_9" названого мультиплікаційного серіалу є частиною Твору, яка може використовуватися самостійно, а тому розглядається судом як твір.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Принцип вичерпання прав стосується лише оригіналу чи примірників творів, правомірно введених у цивільних обіг. Розповсюдження ж контрафактних примірників творів у будь-якому разі є порушенням виключних майнових прав на твір, незалежно від того, створено цей примірник самим порушником чи придбано у третіх осіб (для подальшого використання у комерційних цілях) (пункт 40 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності").

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Водночас, згідно з приписами статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання.

У відповідності до частин першої, третьої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з приписами частини першої статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У відповідності до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Під час здійснення апеляційного провадження у справі № 916/4567/14 відповідачем було подано до суду копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 зі справи № 916/1582/14 за позовом ТОВ "Маша і Мєдвєдь" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення компенсації за порушення відповідачем майнових прав позивача на персонаж "ОСОБА_9" із аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", шляхом продажу товару - цукерок "Цукерки - годинник "ІНФОРМАЦІЯ_1", на якому розміщено малюнок із зображенням названого об'єкта авторського права.

Як слідує із постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 зі справи № 916/1582/14, продаж відповідачем зазначеного товару з використанням зображення персонажу "ОСОБА_9" мав місце 27.03.2014.

У зв'язку з цим відповідач просив суд апеляційної інстанції припинити провадження у справі № 916/4567/14, оскільки звернення позивача з окремим позовом "щодо кожної цукерки" є зловживання правом. Тривалість порушення та його обсяг - це обставини, на підставі яких судом визначається розмір компенсації за вчинене порушення.

Однак, суд апеляційної інстанції у вирішені даного спору виходив з того, що кожен з фактів реалізації товару становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідності у вигляді стягнення компенсації.

Вищий господарський суд вважає даний висновок таким, що не узгоджується із встановленими фактичними обставинами справи з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у справі № 916/4567/14 26.03.2014 позивачем було зафіксовано факт продажу відповідачем товару - цукерок "Цукерки - годинник "ІНФОРМАЦІЯ_2" із використаним зображенням персонажу "ОСОБА_9".

У розгляді справи № 916/1582/14 встановлено продаж відповідачем зазначеного товару з використанням зображення персонажу "ОСОБА_9" 27.03.2014.

За захистом майнових авторських прав на персонаж "ОСОБА_9" позивач звернувся до суду з двома окремими позовами, в основу розділення яких, як вважає позивач, покладено окремі факти вчинених відповідачем порушень, тобто має місце ототожнення позивачем вчиненого відповідачем порушення з багаторазовою його фіксацією.

Відтак, судами попередніх інстанцій у розгляді даної справи не враховано, що: встановлені фактичні обставини справи свідчать про вчинення відповідачем єдиного триваючого порушення прав позивача на персонаж "ОСОБА_9" із аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1"; придбання представником позивача товару із використаним зображенням персонажу "ОСОБА_9" 26.03.2014 та 27.03.2014 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_4" знаходилося у межах такого єдиного триваючого порушення; кількість касових чеків - фіксацій факту порушення прав залежить виключно від волі самого позивача і не є свідченням наявності відповідної кількості порушень з боку відповідача, яке залишається єдиним триваючим порушенням для нього, і не може бути підставою для притягнення відповідача до юридичної відповідності двічі (або більше) за вчинення єдиного триваючого порушення.

Штучний розподіл позивачем єдиного триваючого порушення не забезпечує ні припинення порушення, ані ефективного захисту прав позивача, а лише штучно збільшує кількість звернень до суду та, відповідно, потенційну суму компенсації. Вчинення позивачем дій, які направлені на штучне збільшення суми компенсації свідчать про зловживання правом. У той час як викладення усіх наведених обставин в одному позові та їх дослідження у межах однією справи відповідає суті порушення, принципам законності, справедливості, розумності.

Таким чином, з огляду на те, що відповідача уже було притягнуто до юридичної відповідальності за вчинення даного єдиного триваючого порушення (справа № 916/1582/14), відповідно притягнення відповідача до юридичної відповідальності вдруге за вчинення того ж самого єдиного триваючого порушення суперечить приписам частини першої статті 61 Конституції України. Зазначене є підставою для відмови у задоволенні позову у справі № 916/4567/14.

Оскільки місцевим господарським судом прийнято правильне рішення про відмову у задоволенні позову, проте з інших підстав (без урахування того, що незначний обсяг порушення, хоч безумовно і повинен враховуватися у визначенні адекватних заходів захисту, однак, не є самодостатньою підставою для відмови у наданні цього захисту, оскільки це безпосередньо не передбачено чинним законодавством, що регулює правовідносини у сфері інтелектуальної власності), рішення місцевого господарського суду про відмову в позові слід залишити без змін, проте з мотивів, які наведені у даній постанові.

За наведених обставин, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишається в силі з урахуванням мотивів для відмови у задоволенні позову, які викладені у даній постанові.

У зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 - скасуванню, а рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено - залишенню в силі, судовий збір у розмірі 2192,40 грн. з касаційної скарги стягується з ТОВ "Маша і Мєдвєдь" на користь ФОП ОСОБА_2

Керуючись статтями 49, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 122 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково з мотивів, наведених у цій постанові.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 у справі № 916/4567/14 скасувати.

3. Рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2015 у справі № 916/4567/14 залишити в силі.

4. Здійснити поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 зі справи № 916/4567/14 у частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" 12 180,00 грн. компенсації за порушення авторських прав та 913,50 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи, - у разі подання Підприємцем суду відповідних заяви та довідки.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 2192,40 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Одеської області.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко