ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 910/19451/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В.- головуючий (доповідач), судді Селіваненко В.П. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу Київського національного університету технологій та дизайну, м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2015

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015

у справі № 910/19451/15

за позовом Київського національного університету технологій та дизайну (далі - Університет), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-1" (далі - Товариство), м. Київ,

про усунення перешкод у користуванні майном.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Хомічов І.О. предст. (дов. від 12.01.2016)

відповідача - Примак О.В. предст. (дов. від 12.10.2015)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Університет звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про усунення перешкод у користуванні майном, належному Університету, шляхом: забезпечення доступу (проходу) до приміщення № 1 площею 16,3 кв.м., № 2 площею 14,9 кв.м., № 3 площею 15,8 кв.м., № 4 площею 17,6 кв.м., № 5 площею 17,2 кв.м., № 6 площею 34,6 кв.м, № 7 площею 10,5 кв.м., що розташовані у цокольному поверсі гуртожитку № 7 за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16; звільнення вказаних приміщень від будь - якого майна та обладнання; передання ключів від дверей; розблокування входів до вказаних приміщень; звільнення земельної ділянки площею 0,7454 га кадастровий номер 8000 000 000:82:186:0008, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16 від самочинно збудованих об'єктів транспортних засобів, майна та обладнання відповідача та осіб, пов'язаних з ним трудовими, цивільними, господарськими та будь - якими іншими правовідносинами; усунення перешкод у користуванні названою земельною ділянкою; демонтування шлагбаума, усунення перешкод щодо в'їзду транспортних засобів Університету; усунення перешкод на вказаній земельній ділянці щодо будь-якої діяльності Університету, в тому числі студентам, викладачам та співробітникам Університету в організації відпочинку, заняття спортом та проведення занять.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2015 (суддя Пінчук В.І.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 (судді Алданова С.О.- головуючий, Дикунська С.Я., Коршун Н.М.) у задоволенні позову відмовлено, з посиланням на його необґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Університет просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

У відповідності до зміни складу колегії суддів від 06.04.2016 у зв'язку із запланованим відрядженням судді Прокопанич Г.К. визначено такий склад колегії суддів для розгляду справи № 910/19451/15: Палій В.В. - головуючий (доповідач), Селіваненко В.П., Студенець В.І.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 12.09.2007 Університетом як замовником та Товариством як інвестором укладено інвестиційний договір (далі - Договір), відповідно до умов якого інвестор зобов'язався за рахунок власних та/або залучених коштів інвестувати проведення робіт з реконструкції (надбудови двох додаткових мансардних поверхів, загальною площею 3600 квадратних метрів) п'ятиповерхового будинку гуртожитку № 7, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 і оформити всі необхідні документи для введення об'єкта в експлуатацію;

- згідно з пунктом 3.3 Договору інвестиції погашаються шляхом оформлення у власність Товариства нежилої будівлі загальною площею 1814,8 кв.м., яка прибудована до гуртожитку № 7, а також нежилих приміщень загальною площею 1790 кв.м. цокольного поверху гуртожитку № 7;

- відповідно до пункту 3.4 Договору нежилі будівлі і приміщення, визначені у пункті 3.3 Договору можуть передаватися інвестору поетапно, по міру внесення відповідного об'єму інвестицій. Передача оформлюється актом приймання - передачі, який складається і підписується сторонами;

- згідно з актом приймання-передачі від 22.11.2011 позивачем передано відповідачу нежилу будівлю загальною площею 1814,8 кв.м., яка прибудована до гуртожитку № 7, а також нежилі приміщення загальною площею 748,7 кв.м. цокольного поверху гуртожитку № 7, а відповідач передав позивачу приміщення двох надбудованих поверхів гуртожитку загальною площею 2563,5 кв.м., а також нежилі приміщення загальною площею 737,40 кв.м.;

- за твердженням позивача, відповідачем самовільно зайняті та використовується у підприємницькій діяльності наступні приміщення: приміщення № 24 загальною площею 170,6 кв.м., приміщення № 25 загальною площею 38,9 кв.м., приміщення № 26 загальною площею 10,5, кв.м., а також асфальтована частина земельної ділянки, яка належить позивачу (зі сторони вул. Старонаводницької) площею 1392,6 кв.м., що використовується під паркувальні місця для автомобілів "Імексбанку" та готелю "Чорне море", у зв'язку з чим заблоковано доступ до гуртожитку, вивіз сміття та постільної білизни, доступу пожежних машин та машин швидкої допомоги;

- згідно з довідкою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.06.2013 № 05-5/1221, яка підписана представниками зазначеного Міністерства Товариство самовільно займає спірні приміщення;

- згідно з актом ревізії Державної фінансової інспекції України від 11.02.2013 № 031-30/230 Товариство використовує: приміщення цокольного поверху гуртожитку № 7 площею 913,88 кв.м. (під розміщення готелю, ресторану), що на 176,48 кв.м. перевищує площу, передану згідно з актом приймання-передачі від 22.11.2011, а також перехід між гуртожитком № 7 та прибудовою до нього загальною площею 22,0 кв.м. як офісне приміщення.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для спонукання Товариства усунути перешкоди у користуванні майном, яке перебуває на балансі Університету.

Цивільним кодексом України (далі -ЦК України) передбачено засади захисту права власності.

Судовий захист права власності та майнових прав власників здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо речових прав на майно, як-то: віндікаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 ЦК України).

Згідно з приписами статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем заявлено негаторний позов (про усунення перешкод у користуванні майном).

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника або титульного володільця до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. Такий захист не пов'язаний із захистом від порушень, які пов'язані із позбавленням володіння майном.

Однією з умов подання негаторного позову є тривалий характер правопорушення і його наявність на момент звернення з позовом. Негаторний позов має на меті усунення тривалих порушень зазначених повноважень власника (титульного володільця), а не тих, що мали місце в минулому.

За приписами ГПК України:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частини перша і друга статті 43);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частина перша статті 33);

- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (частина перша статті 34).

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права та з наведенням відповідного мотивування, встановивши, що позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження зайняття відповідачем спірного нерухомого майна станом на час звернення позивача з позовом до суду (з огляду на те, що надані позивачем довідка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та акт ревізії Державної фінансової інспекції України датовані 2013 роком, у той час як з позовом позивач звернувся до суду у липні 2015 року), дійшли заснованого на законі висновку про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим правомірно відмовили у задоволенні позову.

Доводи Університету не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 зі справи № 910/19451/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Київського національного університету технологій та дизайну - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Студенець