ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 908/966/15-г Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В. - головуючого, Корнілової Ж.О. Овечкіна В.Е.за участю представників: від відповідача розглянув касаційну скаргу Омельяненко В.В. Товариства з обмеженою відповідальністю "АзовТракСервіс"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.07.2015 рокуу справі№ 908/966/15-г господарського суду Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АзовТракСервіс"доПублічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот"простягнення матеріальної шкодиВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.04.2015року у справі №908/966/15-г позовні вимоги ТОВ "АзовТракСервіс" задоволено. Стягнуто з ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот" на користь ТОВ "АзовТракСервіс" 117 206 ,00 грн. матеріальної шкоди та 2354,12 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. (судді ГезаТ.Д., Дучал Н.М., Ушенко Л.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2015року скасовано.У задоволенні позову відмовлено.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського скасувати з підстав неправильного застосування та порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Скаржник доводить, що акт від 06.11.2014р. є належним доказом того, що заподіяння механічних пошкоджень автомобілю MAN TGA 33.460 відбулося саме портовим краном. Вважає, що у акті неможливо було встановити, які саме пошкодження надано автомобілю, тому вони були виявлені лише при проведенні експертної оцінки, внаслідок якої складено звіт №442 від 18.12.2014р., який є доказом вартості матеріальної шкоди наданої позивачу.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2014р. на території Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот" внаслідок відмови кранового обладнання завдано механічних пошкоджень транспортному засобу МАN TGA 33.460, державний номерний знак НОМЕР_1.

На підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_2, автомобіль МАN TGA 33.460, державний номерний знак НОМЕР_1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ІСА Групп".

Водночас, вказаний транспортний засіб, відповідно до договору оренди транспортних засобів № 01/07-2014 від 01.07.2014р., переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "АзовТракСервіс" у оренду строком до 31.12.2015р.

Як встановлено господарськими судами, листом № 07/11-2014 від 07.11.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСА Групп" погодила на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АзовТракСервіс" право вимоги щодо відшкодування завданої шкоди.

З огляду на наведене, позивач звернувяс до відповідача з претензією про відшкодування майнової шкоди №30/12-2014 від 30.12.2014 року, на яку останній не відреагував, що і стало підставою для звернення до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 115 706,00 грн. та 1500,00 грн. вартості звіту №422 з посиланням на ст.ст. 1166, 1187 Цивільного кодексу України.

Позивач у якості доказу заподіяння йому матеріальної шкоди посилається на Акт від 06.11.2014 року в якому визначено, що в результаті розвантаження автомобіля МАN TGA 33.460, державний номерний знак НОМЕР_1, портальним краном КП № 174, внаслідок відмови кранового обладнання, 06.11.2014р. було заподіяно механічні пошкодження автомобілю МАN TGA 33.460, державний номерний знак НОМЕР_1, на Пояснення докер-механіка ОСОБА_7 та водія ОСОБА_8 та на Звіт №422 про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 21.11.2014 року,

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для виникнення зобовязання по відшкодуванню заподіяної шкоди необхідна наявність наступних умов: протиправна поведінка заподіювача шкоди; заподіяння шкоди майну юридичної особи або громадянину; причинний звязок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та заподіяною шкодою; вина заподіювача шкоди; обґрунтований розрахунок шкоди.

Як вбачається з приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що містіть декілька елементів, відсутність хоча б одного із яких виключає настання відповідальності, передбаченої цією статтею.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено господарським судом, в якості підтвердження вимог до відповідача позивач надає Акт від 06.11.2014 року, підписаний начальником УАТ ВАТ "Запоріжсталь" та начальником ОБД ВАТ "Запоріжсталь",начальником охорони філії "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот" та заступником начальника вантажного району філії "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот", водієм ТОВ "АзовТракСервіс". Проте, зазначений акт не затверджений директором філії "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот", тому як не містить його підписа. Крім того, в матеріалах справи не міститься відомостей про повноваження сторін, якими підписано цей акт.

Позивачем не доведено на підставі чого та ким зроблено висновок, що заподіяно механічні пошкодження автомобілю саме в результаті відмови кранового обладнання. В матеріалах справи не міситься доказів повноваження осіб, якими підписано та складено акт, тобто нема підстав вважати, що пошкодження відбулися саме у звязку з несправностю крану.

Крім того, у даному акті не зазначено які саме пошкодження завдані транспортному засобу позивача.

Пояснення докер-механіка ОСОБА_7 та водія ОСОБА_8, на які посилається позивач у підтвердження завданих пошкоджень автомобілю не приймаються судовою колегією, тому як переліку пошкоджень взагалі не зазначено у акті, який складено представниками позивача і відповідача.

Позивач в обґрунтування суми матеріальної шкоди посилається на Звіт №422 про оцінку вартості ремонту колісного транспортного засобу від 21.11.2014 року.

З акту від 06.11.2014р. неможливо встановити, що саме ті пошкодження, які були заподіяні автомобілю 06.11.2014 р. є предметом оцінки вартості відновлення та ремонту пошкодженого транспортного засобу, оскільки відсутнє зазначення пошкоджень в цьму акті.

Представник відповідача участі у огляді транспортного засобу МАN TGA 33.460, державний номерний знак НОМЕР_1 не брав.

Крім того, огляд транспортного засобу з метою оцінки пошкоджень, відбувся 21.11.2014 року, тобто вже через 15 днів з моменту настання події, в результаті якої було пошкоджено вказаний автомобіль.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що позивачем не доведено відповідними доказами заявлені позовні вимоги.

Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що доводи скаржника зводяться до заперечення висновків суду на підставі встановлення інших обставин, намагання переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначених ч. 2 ст. 111-7 ГПК України.

Неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і наданим сторонами доказам, порушень норм процесуального права, які визначені як безумовні підстави для скасування судового рішення судом касаційної інстанції не встановлено.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. у справі №908/966/15-г господарського суду Запорізької області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя Є. Чернов

судді Ж.Корнілова

В. Овечкін