ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 908/4057/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Ткаченко Н.Г., Удовиченка О.С.,за участю представників:

ТОВ "Артемівський завод скловиробів" - Мазурової А.О. (дов. від 04.04.2016),

Чеська Експортні Банк - Титича В.М. 23.04.2015),

ГТУ у Донецькій області - Коваленко В.М. (наказ № 33/1 від 19.01.2016),

Державної казначейської служби України - Олешка О.М.,

Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби - Дармограй М.В. (дов. від 14.03.2016),

Генеральної прокуратури України - Іващенко І.А. (посв. № 036501),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги ТОВ "Артемівський завод скловиробів"

та Чеська Експортні Банк (Ceska Exportni Banka)

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015

та рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2015

у справі №908/4057/14 господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод

скловиробів"

до 1.Відділу Державної виконавчої служби Артемівського

міськрайонного управління юстиції у Донецькій області,

2.Державної казначейської служби України,

треті особи: 1.Чеська Експортні Банк (Ceska Exportni Banka)

2.Міністерство юстиції України,

за участю: прокурора Запорізької області,

про стягнення збитків у розмірі 11.663.600,00 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Артемівський завод скловиробів" в особі ліквідатора А.Е. Лойфер (позивач) звернулося до господарського суду з позовом до відповідачів: Відділу Державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб: Чеська Експортні Банк (Ceska Exportni Banka), Міністерство юстиції України, про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в м. Артемівську Донецької області на користь ТОВ"Артемівський завод скловиробів" 11663600,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 (колегія суддів у складі: Кутіщева-Арнет Н.С., Дроздова С.С., Смірнов О.Г.) в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Державної казначейської служби України відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 (колегія суддів у складі: Будко Н.В., М'ясищев А.М., Склярук О.І.) рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішення до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулися: ТОВ "Артемівський завод скловиробів" та Чеська Експортні Банк (Ceska Exportni Banka), які просять скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Артемівський завод скловиробів" в повному обсязі.

05.04.2016 від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, оскільки повноважний представник не може прибути на вказане судове засідання у зв'язку з великою кількістю справ. Обговоривши вказане клопотання, враховуючи присутність у судовому засіданні представника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, судова колегія не знаходить підстав для його задоволення.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву на 12.04.2016 на 12 год. 40 хв.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 3 ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Положеннями частини 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що збитки, завдані державним виконавцем юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу (ст.1173 ЦК України).

На відміну від загальної норми ст. 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми ст.1173 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної влади та його посадової або службової особи.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

За приписами ст. 1173 ЦК України відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. У разі наявності лише незаконної бездіяльності державного органу без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави для її відшкодування.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, предметом доказування у даній справі мають бути, окрім факту неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, також виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіянням ним шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчими написами приватних нотаріусів Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О. та Левковою М. В. було здійснене звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно - імпортний банк України" в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, зокрема: виконавчий напис /ВЕХ № 167006/ про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 19.09.2007 р., вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О.; Виконавчий напис /ВЕХ № 167021/ про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 19.09.2007 р., вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О.; Виконавчий напис /ВКА № 798875/ про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 19.12.2007р., вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою М. В.; Виконавчий напис /ВЕХ № 749623/ про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 21.01.2008р., вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою М. В.; Виконавчий напис /ВКС № 749624/ про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 21.01.2008 р., вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою М. В.; Виконавчий напис /ВКЕ № 691961/ про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 04.03.2008 р., вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О.

Проведення виконавчих дій з примусового виконання зазначених вище виконавчих листів здійснювалось державними виконавцями відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області та підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС головного управління юстиції у Донецькій області. Зокрема, ними проведено описи й арешт майна ТОВ "Артемівський завод скловиробів" та замовлено незалежну оцінку арештованого майна.

Вартість майна ТОВ "Артемівський завод скловиробів", яке було продане в ході проведення аукціонів з реалізації арештованого майна спеціалізованою торгівельною організацією, визначена в звітах оцінювача Весторобського С. В.

Отримані кошти було розподілено на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" відповідно до процедури виконавчого провадження.

Разом з тим, ухвалою господарського суду м. Києва від 30.08.2007 за заявою ТОВ "Елітметал" порушено провадження у справі у справі № 23/334-6 про банкрутство ТОВ "Артемівський завод скловиробів", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.01.2011 Чеська Експортні Банк визнано кредитором ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на загальну суму 6913364,22 євро, що в еквіваленті складає 72187558,62 грн., як кредитора першої черги.

Кредиторські вимоги обґрунтовані тим, що між ним та ТОВ "Артемівський завод скловиробів" 17.07.2006 укладено кредитний договір № 21030, в забезпечення зобов'язання за яким укладено іпотечний договір від 23.10.2006, за умовами якого боржник передав в іпотеку нерухоме майно - комплекс, який розташований за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Кірова, 2, 36.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.06.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Артемівський завод скловиробів", до якого включено також вимоги ВАТ "Державний експортно-імпортний банк", вимоги якого також забезпечені заставою боржника, на загальну суму 112 241226,74 грн.

Постановою господарського суду міста Києва від 18.08.2011 у справі №23/334-6 ТОВ "Артемівський завод скловиробів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Лойфера А. Е.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує заподіяння йому збитків в розмірі 11 663 600 грн. протиправними діями ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області під час здійснення примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 № 1490, оскільки здійснена державною виконавчою службою сукупність дій була направлена на звернення стягнення та реалізацію шляхом продажу на прилюдних торгах нерухомого майна, яке в цьому виконавчому написі зазначено не було.

Внаслідок вказаних дій ліквідаційна маса боржника - ТОВ "Артемівський завод скловиробів" зменшена, в результаті чого не має достатніх коштів та майна для задоволення вимог кредиторів, в тому числі й Чеська Експортні Банк, оскільки в ліквідаційній процедурі задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника відповідно до черговості, встановленої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто в визначений Законом порядок.

На замовлення ТОВ "Артемівський завод скловиробів" Українською універсальною біржею було виготовлено звіт з незалежної оцінки майна Д-08/01/14, в якому визначено ринкову вартість нерухомого та рухомого майна позивача станом на 22.06.2010, яке було реалізоване під час примусового виконання виконавчих написів. Ринкова вартість такого майна, за даними оцінки, склала 12082227,00 грн. Згідно звіту з незалежної оцінки майна Д-08/01/14, нерухоме майно позивача, що підлягало оцінці в даному звіті, а саме - будівлі та споруди в кількості 56 інвентарних одиниць, було фактично реалізовано під час процедури виконавчого провадження за 418627,13 грн.

Позивач вважає, що належним доказом протиправних (неправомірних) рішень державного виконавця є постанова Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 по справі № 2а/0570/6049/2012 про визнання дій Артемівського міськрайонного управління юстиції, відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області протиправними (набрала законної сили 06.12.2012), оскільки вказаним судовим рішенням було встановлено протиправне діяння особи.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, обмежився посиланням на недоведеність позивачем наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) ВДВС та наслідками, які настали, зазначивши, що інтереси банкрута в особі ліквідатора не порушені, ніяких збитків він не поніс, а кредитор - Чеська Експортні Банк з самостійною вимогою не звертався.

Разом з тим, згідно з пунктами 1, 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються у першу чергу на задоволення вимог, забезпечених заставою.

У зв'язку з цим судам належало встановити, чи правомірно проводились виконавчі дії з примусового виконання виконавчих документів, а саме реалізації майна боржника на прилюдних торгах, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду про порушення справи про банкрутство ТОВ "Артемівський завод скловиробів", з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), чи було реалізовано майно, зазначене саме у виконавчому написі, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б зверненню стягнення на майно, а також наявність претензій, зауважень чи оскаржень висновків оцінювача до відділу ДВС або до суду.

Крім того, суди не з'ясували чи впливають обставини, встановлені Донецьким апеляційним адміністративним судом у справі № 2а/0570/6049/2012 на хід виконання та законність проведених виконавчих дій, з урахуванням того, що предметом доказування у даній справі мають бути, окрім факту неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, також виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіянням ним шкоди, а також чи стосуються заявлені позовні вимоги про відшкодування завданої шкоди до примусового виконання державними виконавцями відділу державної служби виконавчих написів нотаріуса з огляду на те, що процес реалізації майна повністю покладений на спеціальну організацію.

Таким чином, суди належним чином не досліджували дотримання державним виконавцем при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження, до якого входили й виконавчі написи нотаріуса на користь ВАТ "Укрексімбанк", вимог чинного законодавства, зокрема й Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч.1 ст.4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч.1 ст.43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч.1 ст.111-10 ГПК України є підставою для скасування передчасно прийнятих судових рішень у справі.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч.2 ст.111-5 ГПК України).

Відповідно до ст.111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, при цьому надавши належну оцінку всім доводам сторін.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ТОВ "Артемівський завод скловиробів" Лойфер А.Е. та Чеська Експортні Банк (Ceska Exportni Banka) задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 та рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 по справі №908/4057/14 скасувати.

Справу № 908/4057/14 направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Ткаченко Н.Г.

Удовиченко О.С.