ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 908/3747/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М. Могил С.К., за участю представників: позивачаЖуравльов О.С., представник, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-СВ"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 01.02.2016у справі№ 908/3747/15 Господарського суду Запорізької областіза позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна"доКирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області,за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-СВ",провизнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради від 25.07.2013 №7,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 25.07.2013 №7 "Про розгляд подання прокурора Якимівського району № 90-3695 вих.13 від 10.06.2013 року".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.08.2015 (суддя Носівець В.В.) в позові відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що оскаржуване рішення селищної ради, яким скасовано рішення Виконавчого комітету Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №441 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно" від 07.06.2012, прийнято компетентним органом з урахуванням та дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2016 (судді: Сгара Е.В. - головуючий, Геза Т.Д., Мясищев А.М.) рішення Господарського суду Запорізької області від 14.08.2015 у справі №908/3747/15 скасовано; позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" задоволено; визнано незаконним та скасовано рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 25.07.2013 №7 "Про розгляд подання прокурора Якимівського району № 90-3695 вих.13 від 10.06.2013 року"; стягнуто з Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1218 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1339,80 грн.

Постанову мотивовано тим, що Виконавчий комітет Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області під час прийняття рішення №441 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно" від 07.06.2012 здійснював саме делеговані повноваження, передбачені статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", тоді як Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області не мала повноважень скасовувати рішення виконавчого комітету, що відносяться до делегованих повноважень останнього.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-СВ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 14.08.2015. Скаргу мотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 2 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У запереченні на касаційну скаргу позивач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до рішення загальних зборів ТОВ "Альянс-СВ", оформленого протоколом загальних зборів засновників від 03.05.2012 №2, до складу учасників товариства включено ОСОБА_7; вирішено збільшити розмір статутного капіталу ТОВ "Альянс-СВ" за рахунок вкладу нового учасника ОСОБА_7, а саме за рахунок об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, АДРЕСА_1.

ТОВ "Альянс-СВ" звернулося до Кирилівського селищного голови з заявою про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна.

Виконавчий комітет Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, розглянувши клопотання ТОВ "Альянс-СВ" щодо оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке розташовано в АДРЕСА_1, у зв'язку з внесенням нерухомого майна до статутного капіталу товариства громадянином ОСОБА_7, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, прийняв рішення від 07.06.2012 №441 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно".

На виконання вказаного рішення Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області 14.06.2012 видала ТОВ "Альянс-СВ" свідоцтво про право власності на нерухоме майно (форма власності приватна; частка 1/1) серії САЕ206191.

Прокурор Якимівського району 10.06.2013 вніс Кирилівському селищному голові подання № 90-3695 вих.13 про усунення порушень Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", причин та умов, що їм сприяли, шляхом скасування рішення Виконавчого комітету Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 07.06.2012 № 441 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно" та свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ 206191 від 14.06.2012.

Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області на тридцять сьомій сесії шостого скликання прийняла рішення №7 "Про розгляд подання прокурора Якимівського району № 90-3695 вих.13 від 10.06.2013 року", яким подання прокурора Якимівського району задовольнила та скасувала рішення Виконавчого комітету Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 07.06.2012 №441 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно".

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області 25.07.2013 №7 "Про розгляд подання прокурора Якимівського району №90-3695 вих. 13 від 10.06.2013 року".

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до статті 25, частин 1, 9, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Конституційний Суд України в п.4.1 рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі №1-9/2009 вказав, що рішення виконавчого комітету з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою і раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим в межах її повноважень.

Враховуючи викладене, закон дозволяє селищній раді скасовувати рішення власного виконавчого комітету у випадках, коли таке рішення суперечить Конституції або законам України, або рішенням самої ради, прийнятим у межах своїх повноважень та відповідно до закону.

Розглядаючи позовну вимогу щодо визнання недійсним та скасування рішення Кирилівської селищної ради, яким скасовано рішення Виконавчого комітету цієї Ради від 07.06.2012 №441 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно", місцевий господарський суд дійшов висновку, що Виконавчий комітет прийняв зазначене рішення, діючи за межами повноважень, наданих Конституцією України, в порушення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень".

При цьому суди прийняв до уваги, що Законом України від 11.02.2010 №1878-17 "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" викладено Закон України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обмежень" в новій редакції, змінено його назву та внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме: у підпункті 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" слова "та реєстрація" виключено.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній на момент прийняття рішення Виконавчого комітету Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 07.06.2012 №441 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно", систему органів державної реєстрації прав становили спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.

Вищевикладене свідчить про те, що на момент прийняття рішення від 07.06.2012 №441 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно" Виконком селищної ради не мав повноважень щодо реєстрації об'єктів нерухомого майна, а тому оскаржуване рішення селищної ради, яким скасовано рішення його Виконавчого комітету, прийняте з урахуванням норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області не мала повноважень скасовувати рішення виконавчого комітету, яке стосувалось делегованих повноважень останнього, передбачених підпунктом 2 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" делеговані повноваження - це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження ор ганів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим держа вним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Підпунктом 2 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин належить реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Водночас з встановлених судами обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли з питань щодо оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель, а тому у даному випадку помилковим є застосування судом апеляційної інстанції підпункту 2 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Скасовуючи рішення Господарського суду Запорізької області, суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції та встановлених ним обставин справи.

В оскаржуваній постанові Донецького апеляційного господарського суду фактично не наведено обґрунтування порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, рішення якого оскаржувалось в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим місцевим господарським судом фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відповідно, касаційна скарга підлягає задоволенню.

Пунктом 11 статті 11111 Господарського процесуального кодексу України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за здійснення касаційного перегляду в даному випадку підлягає стягненню з позивача. При цьому належний розмір судового збору з урахуванням ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір", та періоду, в який позов у даній справі подано до суду, становить 1461,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-СВ" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі №908/3747/15 скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 14.08.2015.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-СВ" 1461,60 грн витрат по сплаті судового збору при зверненні з касаційною скаргою.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Головуючий Д. Кривда

Судді Є. Борденюк

С. Могил