Постанова ВГСУ від 12.04.2016 року у справі №904/8110/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 904/8110/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М. Могил С.К., за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Максима"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2016у справі№ 904/8110/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Орджонікіздевський гірничо-збагачувальний комбінат"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Максима"простягнення штрафних санкцій,ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Орджонікіздевський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима" штрафних санкцій у розмірі 170955 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 (судді Татарчук В.О. - головуючий, Євстигнеєва Н.М., Петрова В.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 (судді: Дармін М.О. - головуючий, Березкіна О.В., Величко Н.Л.), позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима" на користь Публічного акціонерного товариства "Орджонікіздевський гірничо-збагачувальний комбінат" 170955 грн штрафних санкцій, 2564,35 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами статей 33, 34, 43, 49 Господарського процесуального кодексу України, стетй 525, 526, 530, 549 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України та неправильне застосування статті 611 Цивільного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 28.08.2014 між ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та ТОВ "Максима" (постачальник) укладено договір поставки № Т1629/05 (далі за текстом - Договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклтура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики вказуються в специфікаціях (додатках) до Договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в специфікаціях (додатках) до цього Договору (п.2.1 договору).

19.12.2014 між ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Максима" була підписана специфікація (додаток № 3) до договору, згідно з якою сторони узгодили поставку товару: рейки кр-70 СТ63L = міра +15% ндл, ДСТУ 2484-94/ГОСТ 4121-96 у кількості 7,00тн, за ціною 21833,33 грн (без ПДВ), на загальну суму 183400 грн (з ПДВ) та рейки кр-140 СТ63L = міра +15% ндл. (ДСТУ 2484-94/ГОСТ4121-96) у кількості 15,00тн, за ціною 21833,33 грн (без ПДВ) на загальну суму 393000 грн (з ПДВ). Всього на загальну суму: 576400 грн (з ПДВ). Товар поставляється на умовах FСА, склад м. Дніпропетровськ. Строк постачання до 20.01.2015. Умови оплати: відстрочка платежу 7 календарних днів з дати завантаження автотранспортного засобу покупця.

Листами №12 від 12 січня 2015 року та №33 від 27 січня 2015 року відповідач повідомив, що виробництво рейки КР-140 у кількості 15,0 тн відкладено на невизначений термін і запропонував строк відвантаження продукції продовжити на один місяць та розбити банківську гарантію окремо на рейки КР70 і КР140.

12.01.2015 між ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Максима" укладено додаткову угоду №4 до договору, якою внесено зміни в розділ "Строк постачання" Додатку №3 від 19.12.2014 (специфікація) і встановлено строк поставки: за позицією 1 до 15.02.2015; за позицією 2 до 27.02.2015.

Згідно з п.3.2 Договору постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві у строки визначені п. 3.3 договору.

Відповідно до п.3.3 Договору поставка товару здійснюється постачальником згідно п.3.1 даного Договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікаціях (додатках) до цього Договору. Дострокова поставка товару постачальником допускається тільки за згодою сторін.

Суди попередніх інстанцій встановили, що листом № 144/05 від 19.01.2015 на виконання вимог п.3.3 Договору позивач підтвердив поставку ТМЦ відповідно до графіку, який було направлено на адресу відповідача.

Листом "№77 лютого 2015р." ТОВ "Максима" повідомило ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", що виробництво рейки КР-140 у кількості 15,0 тн відкладено на невизначений термін та запропонувало розглянути можливість поставки рейки КР-120 в необхідній кількості по узгодженій ціні рейки КР-140.

При цьому позивач листом №616-05 від 26.02.2015 вказав на необхідність поставки саме рейки КР-140.

Відповідач листом №99 від 03.03.2015 повторно повідомив ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", що виробництво рейки КР-140 відкладено на невизначений термін та запропонував розглянути можливість поставки рейки КР-120 по узгодженій ціні рейки КР-140.

Позивач, посилаючись на те, що ТОВ "Максима" в порушення умов Договору не було поставлено товар - рейки кр-140 СТ63L = міра +15% ндл. у кількості 15,00тн на загальну суму 393000 грн (з ПДВ), звернувся з позовом у даній справі про стягнення з відповідача на підставі п.10.3 Договору 170955 грн штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондує з приписами статті 712 Цивільного кодексу України.

Статтею 267 Господарського кодексу України передбачено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Як вже зазначалося, і це установлено господарськими судами, заявка на поставку товару була скерована позивачем відповідачеві 19.01.2015 і отримана останнім 03.02.2015, що підтверджується поштовим повідомленням. При цьому, відповідач повинен був виконати свої зобов'язання з поставки рейки кр-140 СТ63L = міра +15% ндл. у кількості 15,00тн до 27.02.2015 (з урахуванням додаткової угоди №4). Проте, судами було встановлено, що свої договірні зобов'язання відповідач не виконав і зазначений товар не поставив.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 612 названого Кодексу передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судами установлено, що пунктом 10.3 Договору сторони передбачили, що у разі порушення строків поставки товару згідно даного Договору постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

З огляду на встановлений судами факт невиконання відповідачем зобов'язань з поставки товару - рейки кр-140 СТ63L = міра +15% ндл. у кількості 15,00тн на загальну суму 393000 грн в обумовлені сторонами строки, колегія суддів погоджується з висновком судів щодо наявності підстав для стягнення з відповідача спірної суми штрафу.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, вищенаведених висновків судів попередніх інстанції не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України