ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 5015/4799/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,за участю представників:

ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

Дрогобицької ОДПІ - Андріїва М.В.,

касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016

та ухвалу господарського суду Львівської області від 18.08.2015

у справі №5015/4799/12 господарського суду Львівської області

за заявою Закритого акціонерного товариства "Карпатський дім"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.08.15 (суддя Морозюк А.Я.) в задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії/бездіяльність ліквідатора Іваська С.М. відмовлено повністю. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Визнано погашеними вимоги Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на суму 400 366,63 грн., фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на суму 226 206,00 грн., фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 на суму 277 073,00 грн., ОСОБА_11 на суму 816 326,98 грн., ВДВС Трускавецького міського управління юстиції на суму 95 787,78 грн. Вимоги кредиторів, які не заявлені протягом провадження у справі про банкрутство визнано погашеними. Ліквідовано Закрите акціонерне товариство "Карпатський дім" та припинено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Карпатський дім".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 (колегія суддів у складі: Желік М.Б., Костів Т.С., Марко Р.І.) ухвалу господарського суду Львівської області від 18.08.2015 залишено без змін.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказані вище ухвалу суду першої інстанції від 18.08.2015 та постанову суду апеляційної інстанції від 20.01.2016, передати справу на розгляд до господарського суду Львівської області. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 14, 15, 32, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 4-2, 84 ГПК України

Від представника ОСОБА_4 надійшло клопотання про здійснення правонаступництва кредитора Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на кредитора - Дрогобицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області. При цьому, присутній у судовому засіданні представник ОСОБА_4 та представник Дрогобицької ОДПІ не наполягали не його задоволенні, тому вказане клопотання колегією суддів розглянуто не було за вищенаведених підстав.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Як вбачається з матеріалів, ухвалою господарського суду Львівської області від 15.11.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Карпатський дім" в порядку вимог ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Львівської області від 22.11.2012 ЗАТ "Карпатський дім" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Іваська С.М.

Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" від 06.12.2012 року за № 232 (5482).

Із врахуванням зазначеного при розгляді справи підлягають застосуванню положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013.

Ухвалою господарського суду Львівської області 15.01.2013, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2013, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; визнано погашеними вимоги кредиторів, провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2014 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 та ухвалу господарського суду Львівської області від 15.01.2013 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

За результатами нового розгляду справи 04.08.2014 ухвалою господарського суду Львівської області звіт та ліквідаційний баланс боржника затверджено, вимоги кредиторів, не задоволених за недостатністю майна боржника визнано погашеними, вимоги кредиторів, які не заявлені протягом провадження у справі про банкрутство визнано погашеними, боржника ЗАТ "Карпатський дім" ліквідовано, провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2014, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2015, ухвалу господарського суду Львівської області від 04.08.2014 у справі № 5015/4799/12 скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Львівської області на стадію ліквідації.

В якості підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ЗАТ "Карпатський дім", суди апеляційної та касаційної інстанції вказали на невиконання вказівок Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 11.03.2014, які в силу приписів ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, оскільки при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута судом першої інстанції не здійснено аналіз підстав виникнення та розмір активу та пасиву боржника, зокрема й кредиторських вимог ОСОБА_4, з посилання на належні та допустимі первісні докази, які підтверджують чи заперечують доводи сторін щодо наявності кредиторських вимог.

16.06.2015 арбітражним керуючим ліквідатором боржника ОСОБА_8 подано клопотання про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу ЗАТ "Карпатський дім", до якого долучено звіт арбітражного керуючого ліквідатора ЗАТ "Карпатський дім", реєстр вимог кредиторів, ліквідаційний баланс, ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 16.03.2015 та ухвала Верховного суду України від 25.05.2015.

18.11.2015 від представника ОСОБА_4 надійшла скарга на бездіяльність арбітражного керуючого, в якій він просить суд припинити повноваження ліквідатора у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього обов'язків, винести ухвалу про призначення нового ліквідатора.

Місцевим господарським судом, за результатами нового розгляду справи встановлено, що у ліквідаційній процедурі з вимогами до боржника звернулися наступні кредитори Відділ державної виконавчої служби Трускавецького міського управління юстиції Львівської області на суму 95 787,78 грн.; Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на суму 400 366,63 грн.; ОСОБА_4 на суму 67 829,96 грн.; ФОП ОСОБА_9 на суму 225 133,00 грн.; ОСОБА_11 на суму 815 253,98 грн.; ФОП ОСОБА_16 на суму 276 000,00 грн., всього на загальну суму 1 880 371,35 грн.

Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Належним чином здійснивши аналіз підстав виникнення та розмір активу та пасиву боржника, з посилання на належні та допустимі докази, які їх підтверджують, суд дійшов висновку, що вимоги Відділу державної виконавчої служби Трускавецького міського управління юстиції Львівської області, Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, ФОП ОСОБА_9, ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_10 заявлені у строк, встановлений ч. 3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтверджені у встановленому порядку документами вимог щодо грошових зобов'язань до боржника, а тому правомірно визнані ліквідатором та включені до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Карпатський дім".

При цьому, розглянувши заяву ОСОБА_4 з кредиторськими вимоги до боржника на загальну суму 67 829,96 грн. суд встановив, що ОСОБА_4 не має підтверджених у встановленому порядку документів щодо грошових зобов'язань до боржника, а тому її вимоги не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Як зазначено у поданій ОСОБА_4 заяві, вимоги виникли на підставі укладеного з боржником договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.01.09, згідно умов якого ЗАТ "Карпатський дім" продав, а ОСОБА_4 купила нежитлові приміщення - апартаменти № 105 загальною площею 52,8 кв. м., крім того балкон площею 14,2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Продаж зазначеного об'єкту здійснено за 670 000 грн. Проте, під час проведення технічної інвентаризації зазначених апартаментів у 2009 році, встановлено, що заявнику передано майно на 3,6 кв.м. менше, ніж зазначено у договорі купівлі-продажу. Відповідно до проведеної експертної оцінки вартість 3,6 кв.м. станом на 15.10.12 становить 66 096 грн., які заявлені як кредиторські вимоги.

Однак, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 29.01.2015 у справі №457/60/14 рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 31.10.2014 в частині задоволення позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 про стягнення із ЗАТ "Карпатський дім" в користь ОСОБА_4 вартості частки майна площею 3,6 кв.м. у розмірі 66096,00 грн.; визнання протиправними дій директора ЗАТ "Карпатський дім" ОСОБА_11 при перешкоджанні у цілодобовому доступі ОСОБА_4 та членам її родини у період з 01.10.10 по 28.04.12 для користування апартаментами АДРЕСА_1; стягнення судових витрат. В решті рішення залишене без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 16.03.2015 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на вищевказане рішення було відмовлено. Ухвалою Верховного суду України від 25.05.2015 у допуску до провадження Верховним судом України вказаної справи - відмовлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_4 не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Карпатський дім".

Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

При цьому, місцевий господарський суд, розглянувши під час нового розгляду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ЗАТ "Карпатський дім", дійшов правомірного висновку про здійснення ліквідатором ОСОБА_8 усіх можливих та необхідних заходів для розшуку та виявленню заставного майна боржника та додав відповідні документи до свого звіту.

Так, з метою встановлення майнового стану боржника ліквідатором направлено відповідні запити до Львівського ОКП "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", КП "Дрогобицьке міжміське Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Дрогобицького відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області, Держкомзем у м. Трускавцi Львівської області, Головне управління Держземагенства у Львівській області. На підставі одержаних відповідей встановлено відсутність у боржника майнових активів, які могли бути включені до ліквідаційної маси, відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, цінні папери, земельні ділянки, що належать товариству на праві власності. Під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором теж не було виявлено майна (майнові права) банкрута, яке б знаходилось у третіх осіб, та яке можна б було віднести до активів останнього.

З поданого до суду акту інвентаризації ЗАТ "Карпатський дім" вбачається відсутність майна боржника. При цьому, згідно актів списання основних засобів № ЛНА - 1 та № ЛНА - 2 від 30.11.2012 боржником списано наступне майно, а саме стіл 4-х секційний та касовий апарат регістратор Datex 3530T.

На момент звернення до господарського суду із заявою про визнання боржника банкрутом працівники боржника ЗАТ "Карпатський дім" були звільненими, залишки коштів на рахунках боржника відсутні.

Окрім того, за повідомленням Головного управління ДФС у Львівській області Державної фіскальної служби України (вих. № 401/13-01-09-20-16 від 19.01.2016) наданим на вимогу суду 30.12.2015 кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 32013150000000366 від 03.10.2013 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито, у зв'язку з відсутністю в діяннях службових осіб ЗАТ "Карпатський дім" (код ЄДРПОУ 32037555) ознак кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст. 219 КК України.

Відповідно до ст. 32 Закону господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 40 Закону провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

За таких обставин, дослідивши повноту дій ліквідатора ЗАТ "Карпатський дім" в ході ліквідаційної процедури, взявши до уваги, що наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута свідчать про відсутність достатніх для ведення господарської діяльності та задоволення вимог кредиторів активів боржника, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі на підставі ст.ст. 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, розглянувши подану скаргу на бездіяльність арбітражного керуючого, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки твердження, що стали підставою для її подання, спростовуються матеріалами справи.

Львівський апеляційний господарський суд, переглянувши матеріали справи в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 99-101 ГПК України, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, погодився з висновком суду першої інстанції, оскільки процедуру ліквідації боржника проведено у встановленому Законом порядку, складено ліквідаційний баланс підприємства, яким, враховуючи додані до нього докази, встановлено недостатність активів банкрута, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості, а тому банкрут підлягає ліквідації, а провадження по справі - припиненню.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, твердження касаційної скарги про помилковість висновків місцевого та апеляційного судів, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні. При цьому, посилання заявника на невідповідність ліквідаційного балансу боржника визначеним законодавством вимогам щодо його форми і змісту (складено за старою формою фінансової звітності) не вплинули на правильність висновків судів попередніх інстанцій та не призвели до прийняття неправильного судового рішення у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 та ухвала господарського суду Львівської області від 18.08.2015 постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 та ухвалу господарського суду Львівської області від 18.08.2015 по справі №5015/4799/12 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.