ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 32/67-07-2268

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В., Рогач Л.І.за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачаГаврик Н.П. - керівниктретьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМалого приватного підприємства "Гавань"на постановувід 21.01.2016 р. Одеського апеляційного господарського судуза заявоюМалого приватного підприємства "Гавань"про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2007у справі№ 32/67-07-2268 господарського суду Одеської області за позовомІллічівської міської ради Одеської області доМалого приватного підприємства "Гавань"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт"пророзірвання договору та зобов'язання знести самовільно збудовану будівлю

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.05.2007 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2007 року та постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2007 року, позовні вимоги Іллічівської міської ради задоволено повністю, розірвано договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди загальною площею 0,035 га розташованою за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ вул. Гер. Сталінграда кут вул. Леніна, укладений між Іллічівською міською радою та МПП "Гавань" та зареєстрований 08.10.1997 року за №ОД-29-207, та зобов'язано МПП "Гавань" знести самовільно збудовану будівлю пивного бару за зазначеною адресою.

Ухвалами Верховного суду України від 20.12.2007 року та 17.01.2008 року МПП "Гавань" відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду від 28.11.2007 року.

07.12.2015 року МПП "Гавань" подало до господарського суду Одеської області заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в якій просило скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2007 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити Іллічівській міській раді в задоволені позову про розірвання договору та зобов'язання знести самовільно збудовану будівлю.

В якості нововиявлених обставин МПП "Гавань" послалося на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 08.05.2015р. у справі №2а/501/37/15 за позовом МПП "Гавань" до виконкому Іллічівської міської ради Одеської області та Іллічівської міської ради Одеської області, якою визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Іллічівської міської ради Одеської області від 29.03.2007р. за №365 "Про скасування рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 23.02.1995р. за №92 «Про оформлення права тимчасового користування земельною ділянкою МПП "Гавань"».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2015 р. (суддя Рога Н.В.) у прийнятті до розгляду заяви МПП "Гавань" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2007р. у справі № 32/67-07-2268 відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що МПП "Гавань" звернулось з завою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2007р. у даній справі після закінчення трирічного строку з дня набрання цим судовим рішенням законної сили, що відповідно до приписів статей 112, 113 Господарського процесуального кодексу України виключає можливість його перегляду за нововиявленими обставинами.

За апеляційною скаргою МПП "Гавань" Одеській апеляційний господарський суд (судді: Г.П. Разюк, В.М. Головей, М.С. Петров), переглянувши ухвалу господарського суду Одеської області від 09.12.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 21.01.2016 року залишив її без змін з тих же підстав.

МПП "Гавань" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 09.12.2015 року, а справу направити до господарського суду Одеської області на новий розгляд для перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2007 року, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 113 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що суди під час розгляду заяви щодо перегляду рішення суду від 10.05.2007 року помилково керувалися нормами Господарського процесуального кодексу України, що діяли станом на 09.12.2015 року, а не тими, що діяли 17.01.2008 року, коли вступило в законну силу рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2007 року і які не обмежували можливість перегляду рішення за нововиявленими обставинами трирічним строком з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. При цьому, підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, серед іншого є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини 2 цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Водночас другим реченням частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили;

Заява, подана після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили, підлягає поверненню заявникові незалежно від причин пропуску цього строку, а подання відповідної заяви повторно не допускається.

Отже, за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк (три роки!) є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що одним з загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, в тому числі в господарському судочинстві, є принцип правової визначеності, реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та існуючих правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого досягнутого правового статусу, набутих прав та обов'язків.

Судове рішення, яке набуло ознак чинного та остаточного за наслідками його апеляційного та касаційного перегляду, може бути переглянуто в подальшому, однак виключно у законодавчо встановлених межах, які покликані забезпечити принцип правової визначеності, в тому числі, шляхом встановлення законодавством чітких обмежень строку, протягом якого у сторони існує право на перегляд остаточного судового рішення.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011, де можливість втручання в рішення, яке набуло ознак остаточного, обумовлено обставинами суттєвого та неспростовного характеру, а застосування такої процедури повинно відбуватися у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції; відповідальною за тривалість судової процедури є держава; подібні висновки містяться також в рішенні ЄСПЛ "Праведна проти Російської Федерації" від 18.11.2004.

Тобто, інша сторона у справі, яка переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами, не може нести негативні наслідки у зв'язку з тривалістю судової процедури, яка від неї не залежи

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції МПП "Гавань" у грудні 2015 року подало заяву про перегляд за нововиявленими обставинами на рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2007 р., яке відповідно до статей 85, 105 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили 14.08.2007 року.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанції, з'ясувавши дату набрання чинності рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2007 року, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подано заяву, дійшли вірного висновку про пропуск заявником присічного трирічного строку, встановленого статтею 113 Господарського процесуального кодексу України для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції про відмову у прийнятті заяви МПП "Гавань" через сплив трирічного терміну на подання такої заяви.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до непогодження скаржника із судовими рішеннями.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 р. у справі № 32/67-07-2268 та ухвалу господарського суду Одеської області від 09.12.2015 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач