ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Справа № 920/605/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий, суддяЯценко О.В.,СуддіБакуліна С.В., Данилова М.В. розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі№ 920/605/16Господарського судуСумської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4до Сумської міської радипро визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

в засіданні взяли участь представники:

позивача:ОСОБА_5 дов. від 11.04.2016,відповідача:Ромась І.М. дов. від 28.12.16,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом Сумської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 10.02.2006 укладеного між Сумською міською радою від імені територіальної громади м. Суми (ідентифікаційний код 23823253) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованого у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 06.04.2006 за №040661200707

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.07.2016 (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до договору земельної ділянки від 10.02.2006 між Сумською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4. Сторони поновлюють договір оренди земельної ділянки від 10.02.2006, зареєстрований у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 06.04.2006 року за № 040661200707 на тих самих умовах, які були передбачені договором та терміном до 21.12.2025 року

Рішення мотивовано тим, що зволікання відповідача з укладенням додаткової угоди призвело до порушених прав позивача, тим самим встановив наявність правових підстав у позивача для поновлення договору оренди землі на новий строк згідно частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 (судді Гетьман Р.А., Россолов В.В., Тихий П.В.) рішення господарського суду Сумської області від 07.07.2016 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позивачем не дотриманий порядок реалізації переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк в частині ненадання відповідачу у встановлений законом строк лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та відповідними додатками до нього, а також сторонами не досягнуто згоди на продовження дії спірного договору. Зазначені обставини, в їх сукупності, унеможливлюють поновлення договору оренди земельної ділянки та укладення додаткової угоди на новий строк, в редакції визначеній позивачем у позові. Крім того, прийняте на сесії Сумської міської ради 24.02.2016р. рішення № 408-МР "Про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок" свідчить про відсутність волевиявлення орендодавця (відповідача) поновлювати, зокрема, і з ФОП ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки. Зазначене свідчить, що сторонами не досягнуто згоди на продовження договору оренди земельної ділянки на новий строк, як того вимагає приписи статті 33 "Про оренду землі".

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, не погоджуючись з прийнятою постановою, звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2016, а рішення Господарського суду Сумської області від 07.07.2016 залишити в силі. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на частину 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та вважає, що ним дотримано порядку поновлення договору оренди землі на підставі даної статті, а відповідач, як орендодавець, не скористався своїм правом на заперечення в поновленні договору оренди землі в місячний строк після закінчення договору оренди. Одночасно скаржник стверджує, що після прийняття рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки управління земельних ресурсів готує додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки (проект договору про внесення змін до договору оренди у разі нотаріального посвідчення), організовує підписання додаткової угоди сторонами. Тобто, саме на Сумську міську раду покладається обов'язок розробляти додаткову угоду.

Ухвалою від 12.12.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В., суддів - Бакуліна С.В., Данилова М.В. касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 12.01.2017 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Сумської міської ради від 21.12.2005 №1552-МР "Про вилучення, надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради" 10.02.2006 між Сумською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки, який був посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кушнір Людмилою Григорівною за реєстровим №102, затверджений рішенням Сумської міської ради від 22.02.2006 №1629-МР, а також зареєстрований у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 06.04.2006 за №040661200707.

Предметом даного договору є земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0064га, вільна від забудови, із категорії земель - землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до умов вказаного договору Сумською міською радою надано, а ФОП ОСОБА_4 прийнято в оренду вказану земельну ділянку під розміщення кіоску.

Земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформлюється в строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності цього договору (п. 2.3. договору).

Згідно п. 2.2. договору він укладається до 21.12.2015.

Після закінчення терміну дії договору позивач за умови належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі позивач повинен повідомити письмово відповідача про бажання щодо продовження дії Договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.

З метою поновлення дії договору оренди землі, 02.10.2015 позивач звернувся з відповідною заявою до Сумської міської ради, в якій просив поновити дію договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 під розміщення кіоску (комерційне використання), площею 0,0064га, терміном на 15 років.

Вказаний лист отриманий Сумською міською радою - 02.10.2015 Управлінням "Центр надання адміністративних послуг" Сумської міської ради, 08.10.2015 Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради.

Як зазначає позивач, він не отримав відповіді на вказаний лист, у зв'язку з чим продовжив використання земельної ділянки на умовах, визначених договором оренди землі від 10.02.2006.

26.04.2016 позивач повторно звернувся до відповідача з відповідним листом та проектом додаткової угоди до договору, яка передбачала продовження орендних відносин між сторонами на тих же умовах та до 21.12.2025.

29.04.2016 відповідач листом за №2188/03.02.02-14 повідомив позивача про відмову в поновленні договору, посилаючись на рішення Сумської міської ради від 24.02.2016 №408-МР "Про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок", яким відмовлено ФОП ОСОБА_4 у поновленні договору оренди земельної ділянки від 10.02.2006.

Одночасно, Апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем не виконано обов`язкову умову передбачену законом, а саме: позивачем до листа від 02.10.2015 не надано проект додаткової угоди, тому не дотримано порядок поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, передбачений приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з чим, позивач не набув переважного права перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк. Крім того, листом від 02.10.2015 позивач просив поновити договір на термін 15 років (тобто зі зміною істотної умови договору, що визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі"), що також унеможливлює поновлення договору без винесення відповідного рішення Сумською міською радою. У відповідь 19.10.2015 відповідач у листі пояснював позивачу, що питання поновлення спірного договору оренди землі буде виноситись на розгляд чергової комісії з питань архітектури, будівництва, регулювання земельних відносин Сумської міської ради з подальшим розглядом на сесій Сумської міської ради.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з таких мотивів.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (на момент виникнення спору) визначає правові підстави поновлення договору оренди землі та фактично об'єднує два випадки пролонгації такого договору.

Так, частинами першою та п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Отже, для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі на спірну земельну ділянку припинилось, оскільки позивачем не дотриманий порядок реалізації переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Крім того, встановлено, що до закінчення терміну дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо строку його дії, а лист відповідача свідчить про відмову орендодавця в поновленні спірного договору оренди земельної ділянки. Тому відсутні правові підстави для задоволення позову на умовах переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі від 10.02.2006.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скарги слід відхилити, як такі, що зводяться до намагання встановити інші обставини та заперечити правові висновки суду апеляційної інстанції на підставі переоцінки доказів, зокрема це стосується твердження про покладення обов'язку розроблення додаткової угоди до договору оренди землі не на позивача, а на відповідача, що не відповідає нормам ст. 33 Закону України "Про оренду землі", які покладають цей обов'язок на орендаря; ненадання відповідачем відповіді на пропозицію про поновлення договору у місячний термін після закінчення дії договору оренди, оскільки листом-відповіддю від 19.10.2015 р. відповідач пояснив порядок поновлення договору оренди, що не спростовує встановлених обставин невиконання позивачем порядку поновлення договору.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 920/605/16 Господарського суду Сумської області залишити без змін.

Головуючий, суддяО.В. Яценко Судді С.В. Бакуліна М.В.Данилова