ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 922/5551/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11 серпня 2015 року

та на рішення господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року

у справі № 922/5551/14

господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс"

до Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"

про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячних платежів за кредитним договором № 04-472 від 28 серпня 2007 року

за участю представників

позивачів не з'явився

відповідача Мельник Б.Я.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" про зобов'язання ПАТ "ПУМБ" здійснити перерахунок щомісячних платежів за кредитним договором № 04-472 від 28 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Антекс", відповідно до первісних умов відсоткової ставки - 10,5 % в EUR на місяць.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року (суддя Корсун В.Л.) залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11 серпня 2015 року (судді Дучал Н.М., Склярук О.І., Ушенко Л.В.) у справі № 922/5551/14 у задоволенні позову ТОВ "Антекс" відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11 серпня 2015 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антекс" (Позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (Банк) укладено кредитний договір № 04-472, відповідно до умов ст.ст.1, 6, 7 якого Банк зобов'язався надати Позичальнику Кредит у розмірі 500 000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором. Строк користування кредитом - не пізніше 27 лютого 2009 року. За користування Кредитом Позичальник зобов'язався сплатити Банку відповідну плату у вигляді відсотків за користування кредитом, що нараховуються за ставкою у розмірі 11,2 % річних.

Протягом дії договору до нього сторонами були укладені додаткові угоди № 1- 22, якими вносилися зміни та доповнення до Кредитного договору № 04-472 від 28 серпня 2007 року.

За умовами п. 1.1.Кредитного договору № 04-472 від 28 серпня 2007 року в редакції додаткової угоди від 30 травня 2014 року № 22, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 871 931,31 грн. ЄВРО 31 євроцентів, а Позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, оплатити кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Пунктом 6.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 30 травня 2014 року № 22), Позичальник зобов'язаний повернути Кредит, відповідно до зазначеного у цьому пункті графіку (щомісячно в обумовленій сторонами сумі), Позичальник зобов'язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом - 29 вересня 2016 року.

Процентна ставка за користування кредитом становить 10,5% річних (п. 7.2.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди від 30 травня 2014 року № 22).

Положеннями п. 7.2.1.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди від 30 травня 2014 року № 22 сторони дійшли згоди, що у випадку невиконання чи неналежного виконання/ ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) одного із зобов'язань/умов, встановлених п. 10.3.7.2., п. 10.3.7.7., п. 10.3.7.8., п. 10.3.7.9., п. 10.3.7.10., п. 10.3.7.11., п. 10.3.7.12, п. 10.3.7.13., п. 10.3.7.14 цього договору, незважаючи на положення п. 7.2.1. цього договору, відсоткова ставка за користування кредитом становить 11,5% річних. Відсотки за користування кредитом за ставкою, визначеною в цьому пункті договору, нараховуються у кожному випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання одного/ однієї із /з зобов'язань/ умов, встановлених п. 10.3.7.2., п. 10.3.7.7., п. 10.3.7.8., п. 10.3.7.9., п. 10.3.7.10., п. 10.3.7.11., п. 10.3.7.12, п. 10.3.7.13., п. 10.3.7.14 цього договору, починаючи з першого дня невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання зазначених зобов'язань/умов до тієї дати, коли зазначені порушені зобов'язання /умови будуть виконані/дотримані належним чином/настануть.

У разі, якщо всі зобов'язання/умови, встановлені в п.10.3.7.2., п. 10.3.7.7., п. 10.3.7.8., п. 10.3.7.9., п. 10.3.7.10., п. 10.3.7.11., п. 10.3.7.12, п. 10.3.7.13., п. 10.3.7.14 цього договору, будуть у сукупності (разом одночасно) виконані/належним чином дотримані/настануть, застосовується процентна ставка за користування кредитом, встановлена в п. 7.2.1. цього договору, з дати, наступної за датою, коли зазначені порушені зобов'язання/умови були виконані/дотримані належним чином/настануть. Положення цього пункту договору мають поновлювальний характер і можуть застосовуватись протягом всього строку дії цього договору.

У випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) двох із зобов'язань/умов, встановлених п. 10.3.7.2., п. 10.3.7.7., п. 10.3.7.8., п. 10.3.7.9., п. 10.3.7.10., п. 10.3.7.11., п. 10.3.7.12, п. 10.3.7.13., п. 10.3.7.14 цього договору у сукупності (разом одночасно), незважаючи на положення п. 7.2.1. та п. 7.2.1.1. цього договору, процентна ставка за користування кредитом становить 12,5% річних.

Проценти за користування кредитом за ставкою, визначеною в цьому пункті договору, нараховуються у кожному випадку невиконання або неналежного виконання/ ненастання/ недотримання двох із зобов'язань/умов, встановлених п. 10.3.7.2., п. 10.3.7.7., п. 10.3.7.8., п. 10.3.7.9., п. 10.3.7.10., п. 10.3.7.11., п. 10.3.7.12, п. 10.3.7.13., п. 10.3.7.14 цього договору, у сукупності (разом одночасно), починаючи з першого дня невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання зазначених зобов'язань/умов до тієї дати, коли зазначені порушені зобов'язання /умови у сукупності будуть виконані/дотримані належним чином/настануть.

У разі, якщо всі зобов'язання/умови, встановлені в п. 10.3.7.2., п. 10.3.7.7., п. 10.3.7.8., п. 10.3.7.9., п. 10.3.7.10., п. 10.3.7.11., п. 10.3.7.12, п. 10.3.7.13., п. 10.3.7.14 цього договору, будуть у сукупності (разом одночасно) виконані/належним чином дотримані/настануть, застосовується процентна ставка за користування кредитом, встановлена в п. 7.2.1. цього договору, з дати, наступної за датою, коли зазначені порушенні зобов'язання/умови були виконані/дотримані належним чином/настануть.

Положення цього пункту договору мають поновлювальний характер і можуть застосовуватись протягом всього строку дії цього договору (п. 7.2.1.2. договору в редакції додаткової угоди від 30 травня 2014 року № 22).

Відсотки, за умовами п. п.7.2.3, 7.2.4. кредитного договору, нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом, та повинні сплачуватися позичальником щомісячно.

Умовами п. 10.3.7.2. кредитного договору в редакції додаткової угоди від 30 травня 2014 року № 22, протягом 14 календарних днів з дня укладення відповідних угод про забезпечення Позичальник зобов'язався застрахувати (та надати Банку відповідні докази такого страхування) за свій рахунок та на користь Банку (як вигодонабувачу, який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика) рухоме та нерухоме майно, яке буде передано Банку в забезпечення виконання зобов'язань відповідно до п. п. 3.1.4.-3.1.7. цього договору на весь строк дії цього договору. Відповідне майно має бути застраховане на випадок знищення, пошкодження та псування у схваленого Банком страховика на суму, не меншу ніж буде узгоджена у відповідній угоді про забезпечення. Істотні умови договорів страхування (в тому числі розмір страхових сум, перелік страхових ризиків/випадків) мають бути погоджені з Банком до їх підписання. В договорах страхування повинно бути передбачено, що зміна умов таких договорів, в тому числі та не обмежуючись, зміна вигодонабувача без попередньої письмової згоди Банку забороняється.

Протягом строку дії цього договору Позичальник зобов'язався забезпечувати перебування рухомого та нерухомого майна, яке буде передано Банку в забезпечення виконання зобов'язань відповідно до п.п. 3.1.4.-3.1.7. цього договору, застрахованим відповідно до договорів страхування, укладення яких передбачено цим договором, на погоджених з Банком умовах. Істотні умови договорів страхування погоджуються з Банком під час кожного їх укладення на новий строк (та/або при укладенні додаткових угод до діючих договорів страхування про продовження строку їх дії ) до їх підписання.

Позичальник не пізніше 7 календарних днів до закінчення строку дії відповідного(их) договору(ів) страхування (оплаченого періоду страхування) зобов'язаний надавати Банку, як вигодонабувачу, докази належного виконання зазначеного обов'язку: укладені на новий строк договори страхування або додаткові угоди до діючих договорів страхування про продовження строку їх дії, а також документи, що підтверджують сплату страхових платежів відповідно до умов таких угод тощо.

Позичальник зобов'язався (п. 10.3.7.7. кредитного договору в редакції додаткової угоди від 30 травня 2014 року № 22, протягом строку дії цього договору щомісячно (з першого по останній день календарного місяця) забезпечувати надходження грошових коштів на всі поточні рахунки, відкриті Позичальником в Банку в будь-якій валюті в обсязі не меншому ніж 80% від загального обсягу надходжень на всі поточні рахунки Позичальника в банківських установах за відповідний місяць.

Банк має право призупинити надання Позичальнику Кредиту та/або вимагати його дострокового повернення у випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України; самостійно здійснювати списання з рахунків позичальника будь-які грошові суми, необхідні для виконання Боргового зобов'язання (п.п. 10.2.1., 10.2.2. договору в редакції додаткової угоди № 22 від 30 травня 2014 року).

У випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, перелік яких обумовлений у п.5.1. договору, в т.ч. в редакції додаткової угоди № 22 від 30 травня 2014 року, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п.6.1. цього Договору, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно цього договору, в строк не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків Позичальника в порядку, встановленому цим договором, для погашення Боргового зобов'язання Позичальника (п.5.4.кредитного договору).

У разі настання строків виконання будь-яких Боргових зобов'язань та/або при виникненні обов'язку Позичальника за цим договором здійснити дострокове погашення Боргових зобов'язань, за умовами п.9.9. договору Банк набуває право, а Позичальник цим безвідклично доручає Банку самостійно списувати грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання Боргових зобов'язань з рахунку (рахунків) Позичальника в Банку. У випадку відсутності або недостатності у Позичальника коштів у валюті, необхідній для оплати Боргових зобов'язань за цим договором, Позичальник безвідклично доручає Банку (наділяє Банк правом) здійснювати від імені Позичальника в порядку та на умовах, передбачених п.9.10 Договору, продаж, купівлю, обмін іноземної валюти за курсом, встановленим Банком на день здійснення відповідної операції, з метою придбання (отримання) коштів у необхідній валюті. Порядок купівлі, продажу обміну валюти з метою придбання коштів у валюті, тощо, обумовлений сторонами у п.9.10 договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього Договору в повному обсязі (п. 14.5 Кредитного договору).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що листами № КНА-42/27 від 26 вересня 2014 року, № КНА-42/28 від 03 жовтня 2014 року, Банком було повідомлено Позичальника про наявність простроченої заборгованості по кредитному договору, невиконання Позичальником зобов'язань, прийнятих на себе п. 10.3.7.2, 10.3.7.7. кредитного договору. Банк просив здійснити погашення простроченої заборгованості та надати документи, що підтверджують оплату страхових платежів та нові договори страхування заставного майна; попередив про право Банка на списання всіх коштів, що надходять на поточний рахунок Позичальника в рахунок погашення простроченої заборгованості; нагадав про умови договору щодо збільшення відсоткової ставки.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Антекс" умов п.10.3.7.2. та за вересень зобов'язань за п.10.3.7.7. кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 30 травня 2014 року № 22), листом № КНА-42/29 від 10 жовтня 2014 року ПАТ "ПУМБ" повідомлено Позичальника (Позивача) про невиконання ним умов п. 10.3.7.2. та за вересень 2014 року зобов'язань за п.10.3.7.7. кредитного договору в редакції додаткової угоди від 30 травня 2014 року № 22, зазначивши про підвищення на підставі п. 7.2.1.1. кредитного договору відсоткової ставки до рівня 12,5% в EUR.

Повідомленням про дострокове повернення кредиту за вих. від 24 жовтня 2014 року №КНА-61/532 Банк вимагав протягом трьох банківських днів з моменту отримання цієї вимоги достроково повернути отримані від банку кредитні кошти в повному обсязі з нарахованими процентами за користування кредитом та штрафні санкції, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно Кредитного договору у визначених у листі сумах.

Докази належного, своєчасного та повного виконання позивачем (позичальником) прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 04-472 від 28 серпн6я 2007 року з врахуванням додаткових угод до нього, позивачем до матеріалів справи не надавалися.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось вище договір № 04-472 від 28 серпня 2007 року з додатковими угодами до нього є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає зі суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відсоткова ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною (ст.1056-1 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем жодних доказів на підтвердження належного та своєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором, в т.ч. обумовлених в п.п. 10.3.7.2., 10.3.7.7. кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 30 травня 2014 року № 22) до матеріалів справи не додано.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що дії стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом до 12,5% річних вчинялися ПАТ "ПУМБ" відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору від 28 серпня 2007 року № 04-472 з врахуванням додаткових угод до нього, та не суперечать приписам чинного законодавства України, що виключає підстави для задоволення позову ТОВ "Антекс" про зобов'язання ПАТ "ПУМБ" здійснити перерахунок щомісячних платежів за кредитним договором № 04-472 від 28 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Антекс", відповідно до первісних умов відсоткової ставки - 10,5 % в EUR на місяць.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 грудня 2015 року зі справи №922/5551/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков