ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 922/5465/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:Михайлов Є.Б., дов. №08-11/7213/2-15 від 26.11.2015р.;від відповідача:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуХарківської міської радина постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р.у справі господарського суду№922/5465/14 Харківської областіза позовомХарківської міської радидо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5проповернення безпідставно набутого майна та відшкодування доходівВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2014р. у справі №922/5465/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області у даній справі від 18.05.2015р. стягнуто з позивача на користь Державного бюджету України 23769,56грн. судового збору.

Позивач, Харківська міська рада, з рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2014р. у справі №922/5465/14 не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставного набутого майна в розмірі 374276,22грн. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заявою про уточнення (доповнення) апеляційних вимог б/н від 26.05.2015р. позивач просив скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2015р. у справі №922/5465/14 у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. у справі №922/5465/14 судове рішення місцевого господарського суду від 24.12.2014р. у справі №922/5465/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2015р. у справі №922/5465/14 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. у справі №922/5465/14, а справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду, оскільки резолютивна частина вищезазначеної постанови апеляційної інстанції не містила результату перегляду додаткового рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2015р. у справі №922/5465/14 в апеляційному порядку. Додаткове рішення місцевого господарського суду апеляційною інстанцією ані скасовано, ані залишено без змін, як і не здійснена будь-яка інша процесуальна дія.

При цьому, судова колегія касаційної інстанції погодилась з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р. у справі №922/5465/14, рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2014р. та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2015р. у справі №922/5465/14 залишено без змін.

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати постанову апеляційної інстанції в частині залишення без змін додаткового рішення місцевого господарського суду та скасувати додаткове рішення у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 12.01.2016р. представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги. Відповідач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Харківської міської ради.

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах ч. 5 ст. 216, ст. 1212 ЦК України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 2 ст. 54 і ст. 55 ГПК України такий обов'язок покладається на позивача.

Приймаючи додаткове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що у рішенні у повному обсязі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а визначено лише загальний порядок розподілу, відповідно до ст. 49 ГПК України, у разі відмови у позові повністю.

Крім того, відповідно до п.п. 2.23 та 4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема, стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів ч.ч. 1-4 ст. 49 ГПК України. Якщо ж господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі ст. 88 ГПК України має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання

З огляду на те, що позовна вимога позивача про повернення в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набутого майна - земельної ділянки площею 0,0695 га, яка розташована по вул. Юр'ївській, 17 у м. Харкові (вартість якої підтверджується нормативною грошовою оцінкою) має майновий характер, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до вірного та обґрунтованого висновку, що позивачем недоплачена сума судового збору в розмірі 23 769,56грн.

Отже, оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції відповідають нормам процесуального права, ґрунтуються на матеріалах справи, у зв'язку з чим підстав для їх зміни або скасування судова колегія касаційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р. у справі №922/5465/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Харківської міської ради - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач