ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 922/3324/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Скорпіон-РП"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року

у справі №922/3324/15

господарського суду Харківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБіБанк" Славкіної Марини Анатоліївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми " Скорпіон-РП "

про стягнення 48 402, 05 грн.

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Скорпіон-РП"

до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

про визнання зобов'язання припиненим

за участю представників

позивачів Петровська А.М.

відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБіБанк" Славкіної Марини Анатоліївни звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Скорпіон-РП" про стягнення суми заборгованості за договором №34/Г-2014 про надання гарантії від 28 березня 2014 року у розмірі 48402,05 грн., з яких: 42779,15 грн. - заборгованість за комісіями; 1446,31 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії; 180,27 грн. - заборгованість по 3% річних; 2996,32 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату комісії, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.

09 липня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон-РП" подано зустрічну позовну заяву, в якій позивач просить суд визнати припиненим зобов'язання за договором №34/Г-2014, укладеним між сторонами 28 березня 2014 року, на підставі статті 606 Цивільного кодексу України, у зв'язку з поєднанням в особі позивача кредитора та боржника відповідача. Судові витрати позивач за зустрічним позовом просив покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 серпня 2015 року (суддя Погорелова О.В.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року (судді Істоміна О.А., Барбашова С.В., Слободін М.М.) у справі №922/3324/15 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон-РП" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суму заборгованості за Договором № 34/Г-2014 про надання гарантії від 28.03.2014 року в розмірі 48402,05 грн., з яких: 42779,15 грн. - заборгованість за комісіями; 2446,31 грн. пеня за несвоєчасну сплату комісії; 180,27 грн. - заборгованість по 3% річних; 2996,32 грн. інфляційні збитки за несвоєчасну сплату комісії. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон-РП" на користь Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "Скорпіон-РП" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 10 серпня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 березня 2014 року між позивачем за первісним позовом - Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - Гарант, Банк) та відповідачем за первісним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон-РП" (Принципал) укладено Договір № 34/Г-2014 про надання гарантії (далі - Договір) з наступними змінами та доповненнями до нього, внесеними Договором про внесення змін та доповнень № 1 від 07 квітня 2014 року (аркуші справи 9-12).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Гарант (позивач за первісним позовом) за дорученням Принципала (відповідача за первісним позовом) зобов'язався надати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш Енд Кері Україна" (далі - Бенефіціар) банківську гарантію на суму 3789901,42 грн., згідно з Договором купівлі-продажу будівлі від 01 березня 2013 року, укладеного між Принципалом та Бенефіціаром.

Пунктом 1.2. Договору гарантії сторони обумовили, що гарантія надається на термін до 01 березня 2015 року включно і набуває чинності з 28 березня 2014 року.

Згідно пункту 1.5. Договору гарантії (в редакції, викладеній в Договорі про внесення змін № 1), Принципал зобов'язався сплачувати Гаранту наступні комісії:

- комісію за підготовку надання Гарантії 500,00 грн.;

- комісію за обслуговування Гарантії - 0,3% від суми за квартал або його частину (мін. 500,00 грн.);

- комісію за прийняття зобов'язань за Гарантією за період з дати надання гарантії до 06 квітня 2014 року у розмірі 3% річних; з 07 квітня 2014 року у розмірі 2,5 % річних до закінчення строку її дії або до здійснення платежу за гарантією;

- інші комісії згідно з діючими тарифами Банку;

- комісійні інших Банків (у разі виникнення).

Крім того, умовами Договору гарантії сторонами погоджено порядок сплати комісій (пункт 2.1.1. Договору гарантії), а саме:

- комісія за підготовку надання Гарантії (пункт 1.5.1. Договору гарантії) - протягом 15 календарних днів з дати надання гарантії (одноразово). Комісія сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату надання гарантії;

- комісія за обслуговування Гарантії (пункт 1.5.1. Договору) - протягом 15 днів з дати надання гарантії і дати не пізніше 15 днів з початку наступного розрахункового періоду дії Гарантії (щоквартально);

- комісія за прийняття зобов'язань (пункт 1.5.2. Договору) - не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за розрахунковий місяць (щомісячно).

Комісія сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на останній робочий день розрахункового місяця.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язання та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Правовідносини сторін в даному випадку врегульовано договором банківської гарантії.

Статтею 560 Цивільного кодексу України передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Банківська гарантія окремо врегульована нормами частини першої статті 200 України, якою передбачено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарським судом також за наявними у справі фактичними даними встановлено, що свої зобов'язання за спірним Договором позивач за первісним позовом (Банк) виконав в повному обсязі, надавши на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш Енд Кері Україна" банківську гарантію на суму 3789901,42 грн., згідно з Договором купівлі-продажу будівлі від 01 березня 2013 року, укладеного між Принципалом та Бенефіціаром.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ фірма "Скорпіон-РП" у повному обсязі, в установленому порядку та терміни не здійснювало сплату комісій, які обумовлені Договором, оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем за первісним позовом заборгованості за Договором гарантії.

Вимога про усунення порушень умов Договору № 34/Г-2014 про надання гарантії від 28 березня 2014 року, що була направлена на адресу відповідача за первісним позовом - ТОВ фірми "Скорпіон-РП" 11 березня 2015 року, також залишена останнім без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем за первісним позовом порушено взяті на себе договірні зобов'язання зі своєчасної та повної сплати комісії за обслуговування гарантії, адже починаючи з грудня 2014 року і після закінчення терміну дії Гарантії існуючу заборгованість за комісією в повному обсязі він не погасив, що підтверджує належне виконання умов спірного Договору з боку Принципала - ТОВ фірми "Скорпіон-РП" та в даному випадку є підставою для стягнення з нього заборгованості на користь Банку і застосування, як договірної, так і передбаченої законом відповідальності за таке порушення.

Позивачем за первісним позовом надано розрахунок заборгованості за комісіями, що становить 42779,15 грн. з яких 11369,70 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування гарантії у розмірі 0,3% річних від суми наданої гарантії та 31409,45 грн. - заборгованість за комісією за прийняття зобов'язань за гарантією у розмірі 2,5% річних від суми наданої гарантії). Даний розрахунок відповідач за первісним позовом не оспорив.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення первісного позову про стягнення заборгованості у розмірі 42779,15 грн., оскільки зазначена сума боргу не спростована відповідачем за первісним позовом жодними належними та допустимими доказами.

Крім того, необхідно зазначити, що за умовами спірного Договору відповідач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати Банку (Гаранту) відповідні комісії, але допустив порушення цих зобов'язань, що стало підставою для їх стягнення в судовому порядку. При цьому, в силу умов Договору гарантії та положень статті 567 Цивільного кодексу України гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові, а Принципал - ТОВ фірма "Скорпіон-РП" в свою чергу не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

В силу статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1. Договору гарантії сторони погодили, що за невиконання або несвоєчасне виконання умов пп. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.7., 2.1.8., 2.1.9. цього Договору, Принципал сплачує Гаранту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Позивачем за первісним позовом за порушення ТОВ фірма "Скорпіон-РП" грошового зобов'язання здійснено нарахування пені за несвоєчасну сплату комісії за період з 16 грудня 2014 року по 19 березня 2015 року на суму 2446,31 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем за первісним позовом виконання грошового зобов'язання Банк також заявив до стягнення на свою користь 180,27 грн. 3% річних за період з 16 грудня 2014 року по 19 березня 2015 року та 2996,32 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату комісії за період з 16 грудня 2014 року по 19 березня 2015 року.

Висновки судів попередніх інстанцій про задоволення первісного позову щодо стягнення сум пені, інфляційних та 3% річних є обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, їх розміри визначені позивачем за первісним позовом вірно та правомірно задоволені судами попередніх інстанцій.

Щодо зустрічних позовних вимог, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 квітня 2011 року між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ фірма "Скорпіон-РП" був укладений Договір строкового банківського вкладу "Комфорт" №1015-НВ, відповідно до умов якого Вкладник (ТОВ фірма "Скорпіон-РП" вносить, а Банк приймає на рахунок № 26155200000035 / 980 (далі - "Рахунок") в користування грошові кошти (далі - Вклад) в сумі 4500000 (чотири мільйони п'ятсот тисяч) гривень на умовах цього Договору. Термін повернення Вкладу - 01 жовтня 2013 року. Відсоткова ставка за Вкладом встановлюється в розмірі 14% (чотирнадцять) відсотків річних. Поповнення Вкладником Рахунку не передбачено.

Розділом 5 Договору, передбачено зобов'язання Банку повернути Вклад не пізніше терміну, зазначеного в пункті 1.2. цього Договору, на умовах визначених цим Договором. У разі, якщо днем повернення Вкладу згідно з пунктом 1.2 цього Договору є вихідний або святковий день, Вклад повертається наступного за ним робочого дня. Дострокове повернення Вкладу (частини Вкладу) не допускається. Якщо Вкладник не вимагає повернення йому Вкладу після настання терміну його повернення, вказаного у пункті 1.2 цього Договору, Вклад та нараховані за цим Договором проценти перераховуються на поточний рахунок Вкладника, зазначений в цьому Договорі або на інший рахунок, зазначений Вкладником в письмовій заяві, наданій ним під час дії Договору.

11 березня 2015 року ТОВ фірма "Скорпіон-РП" отримало листа від Тимчасової адміністрації Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ВіЕйБі Банк" М.А. Славкіної М.А., за № 08-2946, в якому остання вимагала заплатити заборгованість за комісійне обслуговування Гарантії та пеню.

ТОВ фірма "Скорпіон-РП" має на поточному рахунку № 26008200000342/980 - 6695839,98 грн. та на депозитному рахунку № 26105200000212\980 - 4500000,00 грн.

У зв'язку з тим, що на розрахункових рахунках ТОВ фірма "Скорпіон-РП" на рахунках ПАТ "ВіЕйБіБанк" знаходяться 11195839,98 грн., які на даний час відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк", рішення дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року № 63 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк", про що було здійснено публікацію у газеті "Голос України" ТОВ фірма "Скорпіон-РП" не має можливості отримати, останнім запропоновано уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ВіЕйБіБанк" М.А. Славкіній М.А. повернути грошові кошти для надання можливості ТОВ фірма "Скорпіон-РП" задовольнити вищезазначені вимоги. Також в листі № 111 від 13 березня 2015 року та листі від 05 лютого 2015 року ТОВ фірма "Скорпіон-РП" запропонувало списати заборгованість з поточного рахунку.

Оскільки Банк не виконав умови Договору депозиту щодо повернення банківського вкладу ТОВ фірма "Скорпіон-РП" це стало підставою для звернення ТОВ фірма "Скорпіон-РП" із зустрічним позовом до ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Зустрічну позовну заяву про визнання зобов'язань за договором гарантії №34/Г-2014 від 28 березня 2014 року припиненими, ТОВ фірма "Скорпіон-РП" обґрунтовує приписами статті 606 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що в правовідносинах, які виникли між сторонами у справі, відбулося поєднання боржника і кредитора в грошовому зобов'язанні.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що в даному випадку, поєднання боржника і кредитора в одній особі, у розумінні приписів статті 606 Цивільного кодексу України не відбулось, що унеможливлює припинення зобов'язання з цієї підстави.

Зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 Цивільного кодексу України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 606 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Тобто, зобов'язання - це правовідношення між, як мінімум, двома сторонами, а поєднання двох сторін у одній особі є підставою для припинення зобов'язання.

Отже, щоб зобов'язання припинилось на підставі наведеної норми поєднанням двох сторін у одній особі, необхідно щоб у результаті такого поєднання лишилась лише одна особа.

Поєднання боржника та кредитора може бути наслідком, зокрема, правонаступництва, причому як загального, так і у випадку ліквідації з правонаступництвом (злиття, приєднання, тощо).

У даній справі залишається дві особи, у яких, як обґрунтовано встановлено господарським судом, є взаємні зобов'язання, котрі виникли з двох різних правовідносин - Договору гарантії та Договору строкового банківського вкладу.

Колегія суддів вважає, що припинення зобов'язання за Договором гарантії в даному випадку можливе після належного проведення виконання, тобто після погашення існуючої простроченої заборгованості зі сплати комісії.

Отже, виходячи з правового аналізу зазначених положень та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що правові підстави вважати припиненими зобов'язання ТОВ фірма "Скорпіон-РП" за договором гарантії №34/Г-2014 від 28 березня 2014 року - відсутні, що обумовлює необхідність відмови в задоволенні зустрічного позову.

Крім того, судами попередніх інстанцій правомірно зазначено, що 20 листопада 2014 року Правління Національного банку України, відповідно до вимог статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" прийняло постанову №733 "Про віднесення ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних". Відповідно до законодавства Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 21 листопада 2014 року в ПАТ "ВіЕйБі Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу.

Згідно пункту 2 частини п'ятої статті 12 та частини четвертої статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку" строком на 1 рік з 20 березня 2015 року до 19 березня 2016 року включно, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну.

Пунктом 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а згідно з пунктом 6 частини 1 цієї статті, ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до частин 5, 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється, зокрема, на зобов'язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено що на спірні правовідносини не розповсюджуються обмеження, визначені частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а зобов'язання ТОВ фірми "Скорпіон-РП" за Договором гарантії слід вважати припиненими з підстав, визначених у зустрічній позовній заяві.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Скорпіон-РП" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року зі справи №922/3324/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков