ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2016 року Справа № 917/1834/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіДемидової А.М.суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 у справі№ 917/1834/15 господарського суду Полтавської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"до 1. Приватного підприємства "Ювента" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" 4. Приватного підприємства "Ісіда-Д" 5. Приватного підприємства "Дорада" 6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіорентіна Імпекс" 7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента Агро"простягнення 5 963 787,15 грн
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Толсторебров І.М., дов. № 7 від 04.01.2016
- відповідачів: не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.08.2015 у справі № 917/1834/15 (суддя Пушко І.І.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 (у складі головуючого судді Слободіна М.М., суддів Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.), повернуто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до Приватного підприємства "Ювента", Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська", Приватного підприємства "Ісіда-Д", Приватного підприємства "Дорада", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіорентіна Імпекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента Агро" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 85618-89 від 26.12.2012.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ПАТ "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.08.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 про повернення позовної заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" і передати справу № 917/1834/15 на розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви.
Відповідачі 1-7 надали відзиви на касаційну скаргу, просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін, оскільки відповідачі 2-7, які є поручителями відповідача 1 як позичальника за кредитним договором, не давали спільної поруки і тому у них відсутній солідарний обов'язок виконання зобов'язань за цим кредитним договором, у зв'язку з чим судами було правильно враховані положення постанови Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі № 6-35цс15.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвала господарського суду Полтавської області від 27.08.2015 у справі № 917/1834/15 про повернення позовної заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" мотивована тим, що в позовній заяві об'єднані вимоги до боржника за кредитним договором та до поручителів, з кожним з яких укладений окремий договір поруки в забезпечення виконання зобов'язань боржником за кредитним договором. Враховуючи те, що в позовній заяві відсутнє посилання на наявність спільної поруки, що було б підставою для їх солідарної відповідальності перед кредитором, зважаючи на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 11.03.2015 № 6-35цс15, суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, що може суттєво утруднити вирішення спору з огляду на необхідність розгляду заявлених вимог по вирішенню до кожного із поручителів окремо.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки судами було неправильно застосовані положення ч. 1 ст. 58 ГПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Згідно з п.п 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (абз. 4 пп. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).
Як вбачається з позовної заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" предметом позову є стягнення солідарно з відповідачів заборгованості , що виникла у зв'язку з невиконанням позичальником - ПП "Ювента" зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів і пені за кредитним договором №85618-89 від 26.12.2012, в забезпечення виконання яких між ПАТ "Банк "Київська Русь" та з кожним із відповідачів 2-7 окремо - ТОВ "Полтава-Сад", ТОВ "Агрофірма "Яковлівська", ПП "Ісіда-Д", ПП "Дорада", ТОВ "Фіорентіна Імпекс", ТОВ "Ювента Агро" були укладені договори поруки від 26.12.2012.
Отже, підставою для подання зазначеного позову стало невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим у відповідачів виникла заборгованість перед позивачем за одним і тим же самим кредитним договором, що свідчить про те, що вимоги позивача до відповідачів зв'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, тобто про дотримання позивачем вимог ч. 1 ст. 58 ГПК України.
При цьому, колегією суддів касаційної інстанції не приймаються посилання на постанову Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі №6-35цс15, оскільки правомірність позовних вимог щодо солідарного стягнення заборгованості з поручителів має бути предметом розгляду в процесі судового розгляду справи, а не на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви.
З урахуванням викладеного, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 та ухвала господарського суду Полтавської області від 27.08.2015 у справі № 917/1834/15 підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 та ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.08.2015 у справі № 917/1834/15 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської області для вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви.
Головуючий суддя А.М. Демидова
С у д д я І.М. Волік
С у д д я С.Р. Шевчук