ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 914/3840/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалу та постановугосподарського суду Львівської області від 07.09.2015 Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2015у справі№ 914/3840/14 господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської радипростягнення 4 010 631,90 грн. заборгованості за договором № 13/2937-БО-21 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012,за заявоюКомунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської радипро розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2014 у справі № 914/3840/14,за участю представників: від позивачаСаранюк В.М.від відповідачане з'явивсяВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.12.2014 у справі № 914/3840/14 позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради (далі - КП "Дрогобичтеплоенерго") задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 171 754,66 грн. основного боргу за договором № 13/2937-БО-21 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012, 187 290,81 грн. пені, 383 137,41 грн. інфляційних нарахувань, 81 158,22 грн. 3% річних та 73 080,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2014 у справі № 914/3840/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2015 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі № 914/3840/14 залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2014 у даній справі видано наказ від 18.02.2015.

26.08.2015 КП "Дрогобичтеплоенерго" звернулося до господарського суду Львівської області з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2014 у справі № 914/3840/14, у якій просило суд розстрочити виконання вказаного рішення строком на 120 календарних місяців у рівних частинах щомісячно з моменту винесення ухвали господарським судом Львівської області у даній справі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.09.2015 у справі № 914/3840/14 (суддя Кидисюк Р.А.) заяву КП "Дрогобичтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення суду від 02.12.2014 у даній справі задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2014 у справі № 914/3840/14 за таким графіком погашення заборгованості у розмірі 3 896 421,10 грн.: вересень 2015 року - 40 000,00 грн.; жовтень 2015 року - 40 000,00 грн.; листопад 2015 року - 40 000,00 грн.; грудень 2015 року - 40 000,00 грн.; січень 2016 року - 40 000,00 грн.; лютий 2016 року - 40 000,00 грн.; березень 2016 року - 40 000,00 грн.; квітень 2016 року - 40 000,00 грн.; травень 2016 року - 3 576 421,10 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 (колегія суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий, Бонк Т.Б., Давид Л.Л.) ухвалу господарського суду Львівської області від 07.09.2015 у справі № 914/3840/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 07.09.2015 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 у справі № 914/3840/14, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені ухвалу та постанову. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.12.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.01.2016 о 10 год. 20 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2014 у справі № 914/3840/14, КП "Дрогобичтеплоенерго" послалося на своє важке фінансове становище, на підтвердження якого надало суду копії звіту про фінансові результати за 2014 рік, звіту про фінансові результати за перше півріччя 2015 року, довідки щодо кредиторської заборгованості № 01/2217 від 02.09.2015. Відповідач вказав, зокрема, про те, що його заборгованість перед позивачем виникла через низьку платоспроможність споживачів послуг КП "Дрогобичтеплоенерго". Так, як зазначив відповідач, станом на 01.08.2015 його дебіторська заборгованість склала 8 428,4 тис. грн., з яких заборгованість населення - 6 396,7 тис. грн., державного бюджету - 497,6 тис. грн., місцевого бюджету - 264,2 тис. грн., інших споживачів - 1 269,9 тис. грн. Окрім того, станом на 01.08.2015 невідшкодована різниця у тарифах для населення склала 5 158,587 тис. грн., невідшкодована різниця у тарифах для бюджетних установ - 6 043 тис. грн. Станом на 01.01.2014 у підприємства заборгованість за спожитий природний газ (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), яка не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", склала 14 247,42995 тис. грн. Сума нарахованої пені, штрафних санкцій та інфляційних нарахувань станом на 01.01.2014 склала 5 010,33596 тис. грн. Заборгованість за природний газ, спожитий у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій) і не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", склала 2 948,68464 тис. грн. Згідно з довідкою відповідача про стан претензійно-позовної роботи станом на 01.08.2015 (додана до заяви про розстрочку виконання рішення суду), у Дрогобицький міськрайонний суд подано 493 заяви про видачу виконавчих листів про стягнення заборгованості з фізичних осіб на суму 2 320,5 тис. грн. У ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції відкрито 388 проваджень на суму 2 797,6 тис. грн. про стягнення боргу з фізичних осіб та 10 проваджень про стягнення боргу з юридичних осіб на суму 1 634,0 тис. грн.

Відповідач також зазначив, що на момент звернення із вказаною заявою виконання рішення суду від 02.12.2014 у даній справі є практично неможливим та ще більше погіршить надзвичайно скрутне матеріальне становище боржника, який функціонує на межі банкрутства, наслідком чого може статися кризова ситуація для громади міста Дрогобича та невиплата заробітної плати працівникам підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пп. 7.1.2 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Господарський процесуальний кодекс України не обмежує право господарського суду певними обставинами, за наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пп. 7.2 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Розглядаючи питання щодо розстрочки виконання рішення суду, господарські суди попередніх інстанцій врахували доводи обох сторін, їх матеріальні інтереси, те, що відповідач є бюджетною установою, фінансування відповідача, і, відповідно, його витрати здійснюються за цільовим призначенням, виконання судового рішення зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інтереси територіальної громади, яку останній представляє, а також скрутний фінансовий стан відповідача, специфіку його діяльності та опалювальний сезон, протягом якого максимально реалізовується підприємством теплова енергія.

З урахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що негайне виконання рішення суду та одночасне вилучення суми заборгованості може привести відповідача до стану, який унеможливить здійснення діяльності підприємства та зумовити виникнення непередбачуваних наслідків для підприємства.

Водночас, з урахуванням принципу забезпечення збалансованості інтересів як боржника, так і стягувача, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та надання КП "Дрогобичтеплоенерго" розстрочки виконання рішення суду з вересня 2015 року по квітень 2016 року включно рівними частинами по 40 000,00 грн. та у травні 2016 року - 3 576 421,10 грн.

З огляду на те, що процесуальний закон не наводить навіть приблизного переліку обставин, за наявності яких може бути надано розстрочку виконання судового рішення, і покладає розв'язання цього питання безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин, колегія суддів вважає, що оскільки суди двох інстанцій зазначені обставини з'ясували, з дотриманням наведених вимог оцінили доводи сторін та докази, подані на підтвердження цих доводів, і визнали за можливе надати відповідачу розстрочку виконання судового рішення на дев'ять місяців, підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

При цьому, колегія суддів зазначає, що переоцінка обставин, які суди враховували, надаючи відповідачу розстрочку виконання судового рішення, виходить за межі касаційної інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 та ухвалу господарського суду Львівської області від 07.09.2015 у справі № 914/3840/14 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук