ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 910/5938/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро Українина рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 21.04.2015 Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі№ 910/5938/15-г господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"доМоторного (транспортного) страхового бюро Українипростягнення 21 000,00 грн.,за участю представників: від позивачаЮр'єва М.В.від відповідачаДавиденко Ю.К.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ "Маркс.Капітал") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення 21 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2015 у справі № 910/5938/15-г (суддя Плотницька Н.Б.) позов ТОВ "Маркс.Капітал" задоволено повністю; стягнуто з МТСБУ на користь позивача грошові кошти у розмірі 21 000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 (колегія суддів у складі: Яковлєва М.Л. - головуючого, Авдеєва П.В., Куксова В.В.) рішення господарського міста Києва від 21.04.2015 у справі № 910/5938/15-г залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі № 910/5938/15-г, МТСБУ звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову і постановити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Маркс.Капітал" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.12.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Кролевець О.А. прийнято зазначену касаційну скаргу МТСБУ до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.01.2016 о 10 год. 50 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 11.01.2016 № 02-05/5 для розгляду справи № 910/5938/15-г сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Волік І.М., Шевчук С.Р.

12.01.2016, до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України надійшов відзив ТОВ "Маркс.Капітал" на касаційну скаргу МТСБУ, у якому позивач проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, відповідно до довідок про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 29.04.2011 у справі № 3-4017/11 встановлено, що 14.04.2011 ОСОБА_10, керуючи автомобілем ZАZ 110557, державний номер НОМЕР_1, порушив вимоги п.п. 2.3б, 10.1, 13.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Range Rover, державний номер НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Вказаною постановою Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 1416 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 27.04.2011 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Range Rover, державний номер НОМЕР_2, складає 35 120,75 грн.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу ZАZ 110557, державний номер НОМЕР_1, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська екологічна страхова компанія" (далі - ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія") згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0081182.

Відповідно до страхового акта № 05-11/1864 від 03.05.2011 та розрахунку розміру страхового відшкодування до нього, складених ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія", розмір страхового відшкодування складає 34 120,75 грн.

Відповідно до довідки про сплату страхового відшкодування № 297 від 30.07.2012, виданої ОСОБА_13, ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" здійснено страхове відшкодування згідно з актом № 05-11/1864 від 03.06.2011 в розмірі 13 120,75 грн. Розмір суми відшкодування складає 21 000,00 грн.

03.10.2012 між ОСОБА_13 (Цедент, первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 (Цесіонарій, новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, за умовами якого, на підставі ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Цедент відступає, а Цесіонарій приймає усі права вимоги у розмірі 21 000,00 грн., що виникли у Цедента у зв'язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ZАZ 110557, державний номер НОМЕР_3, відповідальність водія якого застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.03.2011, номер полісу АА0081182, в страховій компанії ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія".

Внаслідок укладення вказаного договору Цесіонарій займає місце Цедента (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеної ДТП, у тому числі права одержання грошового відшкодування, нанесеного шкоди майну Цедента, від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ, в передбачених законом випадках (п. 1.1 договору).

03.10.2012 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 (Клієнт) та ТОВ "Маркс.Капітал" (Фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 2/03-10/2012 (далі - Договір факторингу № 2/03-10/2012), відповідно до умов якого Клієнт передав Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується оплатити Клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Клієнта з договору відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування від 03.10.2012, у розмірі 21 000,00 грн.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу № 2/03-10/2012 в силу цього договору Фактор займає місце Клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав Клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.

Також, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.11.2012 ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до боржника і господарського суду міста Києва з заявою про визнання грошових вимог за 116 договорами факторингу на загальну суму 1 643 109,94 грн., в тому числі, і за договором факторингу № 2/03-10/2012 на суму 21 000,00 грн., та просило включити грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія".

15.02.2013 господарським судом міста Києва винесено ухвалу попереднього засідання у справі № 5011-46/12625-2012, якою визнано ТОВ "Маркс.Капітал" кредитором ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" позивача на суму 1 644 182,94 грн. (1 073,00 грн. - судовий збір та 1 643 109,94 грн. - страхове відшкодування) - перша черга), у тому числі за вимогами за договором факторингу № 2/03-10/2012 у розмірі 21 000,00 грн., та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі № 5011-46/12625-2012 ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_15

З постанови господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі № 5011-46/12625-2012 вбачається, що прийняття комітетом кредиторів рішення про необхідність визнання боржника банкрутом стало наслідком заслуховування інформації розпорядника майна щодо проведеної роботи та його звіту, у результаті якої, зокрема, за наслідками подання запитів до державних реєстраційних та інших органів зі спеціальною компетенцією не було виявлено активів підприємства.

Враховуючи наведені обставини, ТОВ "Маркс.Капітал" на підставі договору факторингу № 2/03-10/2012 звернулося з позовом про стягнення з відповідача 21 000,00 грн., посилаючись на приписи підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" визнано банкрутом через відсутність активів підприємства, відповідно, страхова компанія не в змозі самостійно погасити заборгованість зі сплати страхового відшкодування.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, вказавши, що наявність невиконаних зобов'язань ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підтверджена ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2013 у справі № 5011-46/12625-2012, якою позивача визнано кредитором ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія"; постановою господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі № 5011-46/12625-2012 ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" визнано банкрутом внаслідок того, що у результаті проведеної розпорядником майна роботи не було виявлено активів Товариства.

Відхиляючи доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що ліквідаційний баланс ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" не затверджено, апеляційний господарський суд зазначив, що відсутність ліквідаційного балансу боржника не є перешкодою для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу спричинену шкоду згідно з вимогами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини; разом з тим, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 20.3 ст. 20 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ.

Згідно з п. 39.1 та пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Основними завданнями МТСБУ, серед іншого, є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до пп. "ґ" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як визначено у ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Наслідки визнання боржника банкрутом визначено ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у ч. 1 якої, зокрема, встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, а виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом ІІІ цього Закону "Ліквідаційна процедура".

У силу положень ч.ч. 1 та 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволення вимог кредиторів боржника забезпечує ліквідатор у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого, зокрема, додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Правовий аналіз наведених вище положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить про те, що факт відсутності майнових активів у визнаного банкрутом боржника та неможливість у зв'язку із цим здійснити розрахунок за його зобов'язаннями може підтверджуватись затвердженими ухвалою господарського суду звітом ліквідатора і ліквідаційним балансом, складеними за результатами проведення комплексу дій щодо пошуку, інвентаризації, оцінки майна боржника та задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, визначеної ст. 45 цього Закону.

У свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій щодо встановлення факту відсутності у боржника активів зроблено на момент визнання Страхової компанії-боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, без з'ясування обставин ліквідації Страхової компанії та без дослідження належних і допустимих в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказів, що свідчить про невідповідність таких висновків наведеним положенням Закону та їх передчасність.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди не розглянули в порядку ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; неповно встановили усі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, внаслідок чого неможливо дійти достовірних висновків щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Допущені порушення процесуальних норм унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України, постанову та рішення у даній справі слід скасувати, передавши справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015 у справі № 910/5938/15-г скасувати.

Справу № 910/5938/15-г передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук