ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 910/13185/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Златобанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.11.2015у справі№ 910/13185/15 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна"доПублічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Златобанк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 (третя особа-1)третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вассма Кемікал" (третя особа-2)провизнання припиненим зобов'язань, іпотеки, права застави та обтяження товарів в обороті, скасування заборони відчуження нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії,за участю представників: від позивачаАнтоненко А.Ю.від відповідачаБілічак Х.В.від третьої особи -1 не з'явивсявід третьої особи -2не з'явивсяВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна" (далі - ТОВ "Зелена-Країна") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк" про:

- визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором № 317/1/13-KLMV від 23.12.2013, який укладено між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Зелена-Країна";

- визнання припиненими зобов'язань за договором іпотеки, який укладено між ПАТ "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вассма Кемікал" (далі - ТОВ "Вассма Кемікал") та посвідчено 23.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олефіренко K.M. за реєстровим № 679;

- визнання припиненими зобов'язань за договором застави товарів в обороті № 317/1/13-KLMV/S-1 від 23.12.2013, який укладено між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Зелена-Країна";

- визнання припиненою іпотеки та скасування заборони відчуження нерухомого майна, яке було надано у забезпечення зобов'язань ТОВ "Зелена-Країна" перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором № 317/1/13-KLMV від 23.12.2013 згідно з договором іпотеки, який посвідчено 23.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олефіренко К.М. за реєстровим № 679, а саме:

нежитлові будівлі: будівля прохідної літ. "В", автовагова літ. "Г", автовагова літ. "г", сарай (свинарник) літ. "Д", естакада з площадкою літ. "Е", літ. "X", погріб літ. "Ж", будівля диспетчерського пункту механічного загону літ. "З", тамбур літ. "з", будівля диспетчерського автопарку літ. "К", тамбур літ. "к", будівля нафтоскладу літ. "Л", будівля зарядної літ. "М-2", будівля котельної літ. "Н", склад для сипучих добрив літ. "О", склад для сипучих добрив літ. "о", склад для сипучих добрив літ. "о1", склад аміачної селітри літ. "П", склад аміачної селітри літ. "п", склад аміачної селітри літ. "п1", прирельсовий склад літ. "Р", площадка літ. "р", вбиральня літ. "І", система дощової води літ. "Т", огорожа літ. "N1", ворота літ. "N2", хвіртка літ. "N3", ворота літ. "N4", водонапірна башта літ. "Ф", загальною площею 5 250 кв.м, що розташовані за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р., смт. Нова Водолага, вулиця Залізнична, 1; номер запису про іпотеку 4010967; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно) 4011148;

нежитлова будівля літ. "А-2" (адміністративна будівля) загальною площею 1 430,20 кв.м, з тамбуром літ. "а", що розташована за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р., смт. Нова Водолага, вулиця Залізнична, 1; номер запису про іпотеку 4011335; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно) 4011476;

нежитлова будівля літ. "Б-2" (виробнича будівля-майстерня) загальною площею 2 238,8 кв.м, з переходом літ. "б", ганком літ. "б1", ганком літ. "б2", що розташована за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р., смт. Нова Водолага, вулиця Залізнична, 1; номер запису про іпотеку 4006679; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно) 4008973;

нежитлове приміщення № 24 в нежитловій будівлі майстерні літ. "Б-2", загальною площею 351,1 кв.м, що розташована за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р., смт. Нова Водолага, вулиця Залізнична, 1; номер запису про іпотеку 4009676, номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно) 4010373;

- визнання припиненим права застави та обтяження товарів в обороті, які були надані у забезпечення зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором № 317/1/13-KLMV від 23.12.2013 згідно з договором застави товарів в обороті № 317/1/13-KLMV/S-1 від 23.12.2013, а саме: товари в обороті насіння та засоби захисту рослин, згідно з переліком, наведеним у додатку № 1, балансовою вартістю 7 125 663,99 грн., місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Малинська, буд. 20: запис про обтяження внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за такими реквізитами: реєстраційний номер запису: 14089050, найменування боржника: ТОВ "Зелена-Країна"; ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 37508774;

- зобов'язання ПАТ "Златобанк" вчинити дії, які згідно з чинним законодавством України є необхідними для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення іпотеки та зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна;

- зобов'язання ПАТ "Златобанк" вчинити дії, які згідно з чинним законодавством України є необхідними для реєстрації відомостей про припинення обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13185/15 (суддя Марченко О.В.) у задоволенні позову ТОВ "Зелена-Країна" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 (колегія суддів у складі: Калатай Н.Ф. - головуючого, Рябухи В.І., Сітайло Л.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13185/15 скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано припиненими зобов'язання за кредитним договором № 317/1/13-KLMV від 23.12.2013, укладеним між ТОВ "Зелена-Країна" та ПАТ "Златобанк". Визнано припиненими зобов'язання за договором застави товарів в обороті № 317/1/13-KLMV/S-1 від 23.12.2013, укладеним між ТОВ "Зелена-Країна" та ПАТ "Златобанк". Визнано припиненим право застави та обтяження товарів в обороті, які були надані у забезпечення зобов'язань ТОВ "Зелена-Країна" перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором № 317/1/13-KLMV від 23.12.2013, згідно з договором застави товарів в обороті № 317/1/13-KLMV/S-1 від 23.12.2013, а саме: товари в обороті насіння та засоби захисту рослин, згідно з переліком, наведеним у додатку № 1, балансовою вартістю 7 125 663,99 грн., місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Малинська, буд. 20, запис про обтяження внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за такими реквізитами: реєстраційний номер запису: 14089050, найменування боржника: ТОВ "Зелена-Країна"; ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 37508774. Зобов'язано ПАТ "Златобанк" вчинити дії, які згідно з чинним законодавством України є необхідними для реєстрації відомостей про припинення обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з такими реквізитами: реєстраційний номер запису: 14089050, найменування боржника: ТОВ "Зелена-Країна"; ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 37508774. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 у справі № 910/13185/15, ПАТ "Златобанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у даній справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "Златобанк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.01.2016 о 10 год. 25 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Златобанк", який надійшов до Вищого господарського суду України 11.01.2015, ТОВ "Зелена-Країна" проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак треті особи передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 23.12.2013 між ПАТ "Златобанк" (Кредитодавець) та ТОВ "Зелена-Країна" (Позичальник) був укладений кредитний договір № 317/1/13-KLMV (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, встановлених Кредитним договором та чинним законодавством, надати позивачу кредит, а позивач - в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору (в редакції договору від 15.12.2014 про внесення змін до Кредитного договору) Кредитодавець надає Позичальнику кредитні кошти у наступних валютах: у гривні та/або у доларах США у формі відкриття відкличної невідновлювальної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного Кредитним договором. Базовою валютою є долари США. Кредит може надаватися траншами у будь-якій валюті, зазначеній в Кредитному договорі, відповідно до письмової заяви Позичальника.

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору в редакції, погодженій сторонами при укладенні Кредитного договору, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 500 000,00 дол. США. У договорі від 15.12.2014 про внесення змін до Кредитного договору сторони погодили, що максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 370 000,00 дол. США.

У п. 1.4 Кредитного договору (в редакції договору від 20.11.2014 про внесення змін до Кредитного договору) встановлено, що кінцева дата повернення кредиту - не пізніше 16.01.2017 включно.

Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки. Процента ставка встановлюється у наступних розмірах: 28% річних за користування кредитними коштами у гривні та 16% річних за користування кредитними коштами у доларах США.

На виконання умов п. 2.1 Кредитного договору, у забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором, були укладені такі правочини:

- договір іпотеки від 23.12.2013, укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Вассма Кемікал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олефіренко K.M. та зареєстрований за № 679 (далі - Договір іпотеки);

- договір застави товарів в обороті № 317/1/13-KLMV/S-1 від 23.12.2013, укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Зелена-Країна" (далі - Договір застави);

- договір поруки № 317/1/13-KLMV/Р-2 від 05.02.2015, укладений між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_4 (далі - Договір поруки № 317/1/13-KLMV/Р-2)

Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки в редакції договору від 16.12.2014 про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3874, цей Договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з укладеного між позивачем та відповідачем Кредитного договору та додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

У п. 2.1 Договору застави (з урахуванням договору від 17.12.2014 про внесення змін до Договору застави) сторони погодили, що застава за цим Договором забезпечує вимоги відповідача щодо сплати позивачем кожного і всіх його боргових зобов'язань у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Кредитному договорі зі всіма змінами і доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому. Зокрема, застава за цим Договором забезпечує виконання таких вимог відповідача: повернення основної суми кредиту, наданого позивачу за Кредитним договором; сплата процентів за користування кредитом; застосування підвищеного розміру процентної ставки; сплата неустойки (пені, штрафу) за прострочення, штрафу(ів) за нецільове використання кредиту, штрафу(ів) за невиконання умов Кредитного договору. Заставою за Договором застави забезпечено виконання позивачем боргових зобов'язань також у разі їх дострокового виконання, як це передбачено в Кредитному договорі, та у випадку зміни будь-яких умов Кредитного договору (зокрема, але не виключно, зміна розміру кредиту, процентної ставки).

Відповідно до п. 5.2 Договору застави право застави припиняється виконанням забезпечених заставою зобов'язань за Кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

У Договорі поруки № 317/1/13-KLMV/P-2 відповідач (Кредитор) та третя особа-1 (Поручитель) дійшли згоди про те, що за цим Договором Поручитель поручається перед Кредитором та зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання позивачем своїх боргових зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань.

При цьому, у Договорі поруки № 317/1/13-KLMV/P-2 сторони визначили, що "боргові зобов'язання" - це всі та/або кожне з зобов'язань позивача перед відповідачем по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями Кредитного договору, як це визначено Кредитним договором, описано в цьому Договорі поруки та забезпечується цим Договором поруки. Під борговими зобов'язаннями слід розуміти як повну їх суму, так і будь-яку їх частину.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки № 317/1/13-KLMV/P-2, порукою за цим Договором забезпечуються вимоги відповідача щодо сплати позивачем кожного і всіх його боргових зобов'язань за Кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у Кредитному договорі. Зокрема, порукою забезпечуються вимоги відповідача щодо: повернення основної суми кредиту, наданого відповідачем за Кредитним договором; сплата процентів за користування кредитом; застосування підвищеного розміру процентної ставки; сплата неустойки (пені, штрафу) за прострочення, штрафу(ів) за нецільове використання кредиту, штрафу(ів) за невиконання умов Кредитного договору. Порукою за Договором поруки № 317/1/13-KLMV/P-2 забезпечено виконання позивачем боргових зобов'язань також у разі їх дострокового виконання, як це передбачено в Кредитному договорі, а також у випадку зміни будь-яких умов Кредитного договору (зокрема, але не виключно, зміна розміру кредиту, процентної ставки).

Як встановлено судами, з наданих відповідачем розрахунків заборгованості вбачається, що на виконання Кредитного договору 23.12.2013 відповідач надав позивачу кредит у розмірі 500 000,00 дол. США, частину якого у розмірі 130 000,00 дол. США позивач погасив у строк до 04.06.2014, що не заперечується сторонами та третіми особами.

Відповідно до наданого Банком розрахунку заборгованості станом на 13.02.2015, на вказану дату позивач за Кредитним договором мав: повернути відповідачу кредитні кошти в сумі 370 000 дол. США; сплатити проценти в сумі 1 973,33 дол. США (загальна сума нарахованих процентів за період з дати укладення Кредитного договору (23.12.2013) по 12.12.2015 становить 77 474,01 дол. США, а сплачена - 75 500,68 дол. США); сплатити пеню в сумі 265,66 грн.

Меморіальними ордерами від 13.02.2015 № 509840 та № 511101 з рахунку ОСОБА_4 були списані грошові кошти в сумі 371 640,13 дол. США з призначенням платежу: "погашення кредитної заборгованості за кредитною угодою № 317/1/13-KLMV від 23.12.2013 згідно розпорядж. б/н від 12.02.2015".

На підставі постанови Правління Національного Банку України від 13.02.2015 № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13.02.2015 прийнято рішення № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Златобанк", згідно з яким з 14.02.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ "Златобанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у відповідача.

17.03.2015 листом-попередженням № 648/1 на ім'я директора позивача ОСОБА_14 за підписом Уповноваженої особи Фонду позивача повідомлено про істотне порушення умов Кредитного договору у вигляді прострочення оплати платежів та необхідність сплатити протягом 5 календарних днів з дати отримання цього листа: проценти за користування кредитом за Кредитним договором у сумі 333,20 дол. США та неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів, відповідно до п. 4.1 Кредитного договору.

17.04.2015 позивач перерахував відповідачу 333,20 дол. США процентів за користування кредитом за Кредитним договором за лютий 2015, що підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті № 3, а 20.04.2015 платіжним дорученням № 45 - 654,12 грн. пені за користування кредитними коштами.

21.04.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 04-1-21/15 від 21.04.2015, в якій, з огляду на припинення зобов'язань за Кредитним договором, просив у строк до 27.04.2015, серед іншого, внести у встановленому порядку до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про припинення обтяжень, якими забезпечувались зобов'язання позивача за Кредитним договором. Про факт отримання Банком вказаного листа свідчить відмітка його канцелярії на листі.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на час запровадження у ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації, та станом на 22.04.2015) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, при проведенні перевірки правовідносин, що склались між ПАТ "Златобанк", ТОВ "Зелена-Країна" та ОСОБА_4 у зв'язку з погашенням кредитної заборгованості позивача за рахунок списання коштів фізичної особи, комісія з виявлення нікчемних правочинів (далі - Комісія Фонду) дійшла висновків про те, що Договір поруки № 317/1/13-KLMV/P-2 містить ознаки нікчемності, передбачені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які (висновки) виклала у протоколі засідання Комісії Фонду № 16 від 22.04.2015, та віднесла вказаний правочин до переліку нікчемних правочинів (договорів).

Наказом № 210 від 22.04.2015 Уповноважена особа Фонду віднесла Договір поруки № 317/1/13-KLMV/P-2 до нікчемних та вирішила у зв'язку з цим застосувати наслідки нікчемності правочину до Кредитного договору, для чого наказала юридичному департаменту та головному бухгалтеру вчинити дії, спрямовані на застосування наслідків нікчемності правочину.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Уповноважена особа Фонду повідомила ТОВ "Зелена-Країна" та ОСОБА_4 (повідомлення № 1391 від 22.04.2015) про нікчемність Договору поруки № 317/1/13-KLMV/P-2.

22.04.2015 ПАТ "Златобанк" повернуло ОСОБА_4 двома платежами 371 640,13 дол. США (281 640,13 + 90 000) з призначенням платежу: Повернення коштів з транзит.рах., згідно Розпор.№ 39 від 22.04.2015, що надійшли м/о № 509840 від 13.02.2015 та м/о № 511101 від 13.02.2015 відповідно, і сторнував на рахунок позивача трьома платежами 371 640,13 дол. США (88 359,87 + 281 640,13 + 1 640,13) за Кредитним договором, що підтверджується доданою відповідачем до матеріалів справи інформацією щодо руху по лицьовому рахунку НОМЕР_1 по валюті 840 за період з 01.01.2015 по 24.04.2015.

Листом № 1427 від 23.04.2015 (докази надсилання якого долучено до матеріалів справи) Уповноважена особа Фонду повідомила ТОВ "Зелена-Країна" про те, що залишок заборгованості позивача за Кредитним договором станом на 22.04.2015 становить: фактична заборгованість за основним боргом - 370 000 дол. США, прострочена заборгованість за основним боргом відсутня, поточна заборгованість за процентами - 3 453,33 дол. США, прострочена заборгованість по процентам - 9 369,02 дол. США, пеня станом на 22.04.2015 - 343,08 грн.

Листом-вимогою № 1463 від 27.04.2015 (докази надсилання якого долучено до матеріалів справи), з посиланням на умови Кредитного договору, якими встановлено, що у разі виникнення заборгованості ПАТ "Златобанк" набуває право вимагати повне дострокове погашення кредиту, відповідач повідомив позивача про те, що він вимагає протягом 10 календарних днів з моменту відправлення цього листа погасити існуючу заборгованість, що разом станом на дату цієї вимоги складає 382 822,35 дол. США та 694,35 грн., та складається з: фактичної заборгованості за основним боргом - 370 000 дол. США, прострочена заборгованість за основним боргом відсутня, поточна заборгованість за процентами - 3 453,33 дол. США, прострочена заборгованість по процентам - 9 369,02 дол. США, пеня станом на 23.04.2015 - 694,35 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання припиненими зобов'язань за Кредитним договором, Договором іпотеки та Договором застави, місцевий господарський суд виходив з того, що 22.04.2015 Банк повернув Поручителю - ОСОБА_15 раніше списані грошові кошти у сумі 371 640,13 дол. США, а отже, зобов'язання за Кредитним договором не припинені шляхом повного виконання. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що основне зобов'язання не припинено, у зв'язку з чим підстав для визнання припиненими кредитних зобов'язань, іпотеки, застави немає.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення похідних вимог про зняття заборон та внесення відповідних записів у державні реєстри.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги про визнання припиненими зобов'язань за Кредитним договором та Договором застави, виходив з того, що позивачем доведено факт виконання ним та його Поручителем - ОСОБА_15 усіх зобов'язань перед відповідачем за Кредитним договором.

Також, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з припиненням зобов'язань за Договором застави фактично припинилось і право застави, у зв'язку з чим вимоги позивача про визнання припиненим права застави та обтяження товарів в обороті, які були надані у забезпечення зобов'язань позивача перед відповідачем за Кредитним договором згідно з Договором застави, також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії, які згідно з чинним законодавством України є необхідними для реєстрації відомостей про припинення обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, апеляційний господарський суд, з огляду на положення ч. 3 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830, вказав, що перебування спірного майна в заставі відповідача порушує право позивача як власника такого майна на розпорядження ним. У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення зазначених позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання припиненими зобов'язань за Договором іпотеки, визнання припиненою іпотеки, скасування заборони відчуження нерухомого майна, яке було надано у забезпечення зобов'язань позивача перед відповідачем за Кредитним договором згідно з Договором іпотеки, та зобов'язання відповідача вчинити дії, які згідно з чинним законодавством України є необхідними для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення іпотеки та зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, апеляційний господарський суд вказав, що за приписами ст. 1 ГПК України особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Водночас, звертаючись до суду з зазначеними позовними вимогами, фактично позивач звернувся до суду з позовом в цій частині в інтересах іншої особи, не надавши належних доказів на наявність в нього правових підстав для такого звернення.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частина перша ст. 553 ЦК України встановлює, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У ст. 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У ст. 28 Закону України "Про заставу" закріплено, що застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Вказане кореспондується з положеннями ст. 593 ЦК України, згідно з якою право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що господарськими судами як першої, так і апеляційної інстанцій було встановлено, що 22.04.2015 ПАТ "Златобанк" повернуло Поручителю - ОСОБА_15 грошові кошти у розмірі 371 640,13 дол. США, які 13.02.2015 були списані з його рахунку в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, місцевий господарський суд, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов вірних висновків про те, що основне зобов'язання не припинено, у зв'язку правові підстави для визнання припиненими кредитних зобов'язань, іпотеки та застави відсутні.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення й похідних вимог щодо зняття заборон та внесення відповідних записів у державні реєстри.

Крім того, звернувшись до суду з позовними вимогами про визнання припиненими зобов'язань за Договором іпотеки, стороною якого позивач не є, визнання припиненою іпотеки, скасування заборони відчуження нерухомого майна та зобов'язання відповідача вчинити дії, які згідно з чинним законодавством України є необхідними для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення іпотеки та зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, позивач фактично заявив вимоги в інтересах іншої особи, тоді як ст. 1 ГПК України передбачає право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. При цьому, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, позивачем не надано належних доказів наявності в нього правових підстав для такого звернення, що встановлено апеляційним господарським судом.

З огляду на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволені позову ТОВ "Зелена-Країна".

У свою чергу, господарський суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та безпідставно скасував рішення господарського суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню в силі.

Постанову апеляційного господарського суду не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню.

Крім того, з урахуванням положень ст. 49 ГПК України, скаржнику підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ "Зелена-Країна" витрати, понесені у зв'язку з оплатою касаційної скарги судовим збором.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 у справі № 910/13185/15 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13185/15 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна" на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" 10 231 (десять тисяч двісті тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору за розгляд справи у касаційному порядку. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук