ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 908/3978/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Палія В.В.

Студенця В.І.

за участю представників:

Позивача: Харченка В.Є., дов. від 04.01.2016 № 2/40-19-юр;

Відповідача: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2015

у справі № 908/3978/15 господарського суду Запорізької області

за позовом Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт"

до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення від 29.04.2015 № 18-рш

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, просило визнати недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2015 № 18-рш.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.08.2015 (суддя Зінченко Н.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2015 (головуючий М'ясищев А.М., судді Сгара Е.В., Склярук О.І.) у задоволенні позову відмолено.

Оскаржені судові акти мотивовано необґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову, посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, зокрема, п. 5 ст. 17, ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 43 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2015 касаційну скаргу Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.01.2016.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати від 12.01.2016 № 05-05/30 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Палій В.В., Студенець В.І.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судове засідання 12.01.2016 представник відповідача - Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, задовольнивши клопотання останнього.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-XII (далі - Закон № 3659-XII), Законом України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01 № 2210-III (далі - Закон № 2210-III).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з оспорюваним рішенням:

- дії Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" у вигляді неподання інформації Запорізькому обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України на вимогу голови територіального відділення від 23.02.2015 № 03-18/01-617 у встановлені головою територіального відділення строки визнано порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- за відповідні порушення на Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" накладено штраф у розмірі 10 000 грн.

У зв'язку зі здійсненням контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька трейдінгова компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжпром ойл" під час їх участі у торгах, замовлених Державним підприємством "Бердянський морський торгівельний порт" Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надіслало на адресу позивача вимогу 23.02.2015 № 03-18/01-617 про надання інформації та матеріалів торгів.

Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" у листі від 26.02.2015 № 86/40-юр повідомило відповідача про неможливість виконати вимогу, оскільки у останній не зазначені підстави та особа, за заявою якої здійснюється перевірка, а також відсутні відомості щодо наявності відповідного дозволу Кабінету Міністрів України.

Відповідачем листом від 04.03.2015 № 03-18/01-708 роз'яснено позивачеві, що відповідно до статей 3, 17, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" відділення має право вимагати від суб'єктів господарювання необхідну інформацію з підстав здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні державних закупівель. При цьому підприємство повідомлено, що перевірка його діяльності не здійснюється, та наголошено на обов'язку надати запитувану у вимозі інформацію.

Надалі відповідач неодноразово листами від 04.03.2015, від 25.03.2015, від 26.03.2015 попереджав позивача про відповідальність, яку несе суб'єкт господарювання за неподання, подання недостовірної інформації за Законом № 2210-III, про прийняття розпорядження про початок розгляду справи у зв'язку з наявністю у діях Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про обов'язок надати інформацію та матеріали торгів.

Відповідь на останню вимогу від 26.03.2015 та витребувані документи надані позивачем супровідним листом лише 10.04.2015 № 171/40-юр.

Ненадання позивачем інформації та документів, що запитувалися у вимозі від 23.02.2015 створило відповідачу перешкоди для проведення дослідження щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення процедури закупівлі палива рідинного та газу, олив мастильних.

За порушення, зазначене в оспорюваному рішенні, накладено штраф, розмір якого не перевищує 1% доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3659-XII основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 7 Закону № 3659-XII у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Статтею 17 Закону № 3659-XII передбачено, що голові територіального відділення Антимонопольного комітету України надані повноваження, між іншим, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом , необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Аналогічні повноваження закріплено й у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України 23.02.2001 № 32-р, зокрема, пп. 4 п. 3, передбачає, що відділення Антимонопольного комітету України має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Крім того, виходячи зі змісту статей 22 і 221 Закону № 3659-XII розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання ними завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Отже, зважаючи на наведені законодавчі приписи, а також встановлені попередніми судовими інстанціями фактичні обставини справи, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України у межах наданих йому повноважень мав право витребувати у позивача відповідну інформацію, необхідну для дослідження наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення процедури закупівлі палива рідинного та газу, олив мастильних, а позивач, в свою чергу, зобов'язаний був надати таку інформацію у встановлені строки.

У зв'язку з тим, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення відповідно до частини другої статті 22 Закону № 3659-XII тягне за собою передбачену законом відповідальність, а позивач зазначені вимоги не виконав, то його правомірно, згідно з положеннями Закону № 2210-III, було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Подібні ж правові висновки неодноразово викладалися у судових рішеннях Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 12.03.2013 № 5011-20/3185-2012 та ін. Такі висновки згідно з частиною першою статті 11128 ГПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі № 908/3978/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: В.В. Палій

В.І. Студенець