ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 904/4404/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного підприємства "Атланта-Агро"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2015 року

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2015 року

у справі №904/4404/15

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця "

до Приватного підприємства "Атланта-Агро"

про стягнення 22 815 грн.

за участю представників

позивачів Баргунінов К.О.

відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року державне підприємство " Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Атланта-Агро" на свою користь 22 815 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2015 року (суддя Петренко І.В.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2015 року (судді Орєшкіна Е.В., Кузнецова І.Л., Подпбєд І.М.) у справі №904/4404/15 позов задоволено, стягнуто з ПП "Атланта-Агро" на користь ДП "Придніпровська залізниця" 22 815 грн. штрафу та 1 827 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Приватне підприємство "Атланта-Агро" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у листопаді 2014 року за накладною №46729794 зі ст. Улянівка Придніпровської залізниці до станції Бердянськ Придніпровської залізниці ПП "Атланта-Агро" відправлено вагон №95834420 з вантажем (пшениця навалом) на адресу одержувача Бердянський морський торгівельний порт.

На станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на підставі ст.24 Статуту залізниць України перевірено масу вантажу у вагонах, в результаті чого встановлено, що маса вантажу, зазначена в залізничній накладній №46729794, не відповідає масі вантажу у вагоні №95834420, про що складено акт загальної форми №182 від 25 листопада 2014 року.

На станції Бердянськ Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми від 25 листопада 2014 року №182 під час подачі вагона №95834420 в порт маневровим локомотивом було здійснено комісійне зважування вагону на 150 - ти тонних тензометричних вагах порту №0192, повірених 14 листопада 2014 року з наступним висновком: за документом - брутто не зазначено, тара 21 850 кг., нетто 64 800 грн., при переважуванні виявлено брутто 86 450 кг. Після вивантаження пшениці у присутності вантажоодержувача на тензометричних вагах №0192 була перевірена тара вагона, виявлено: тара 22 150 кг., нетто 64 300 кг., що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 500 кг. В технічному відношенні вагон справний, слідів просипання вантажу немає.

Вищезазначені обставини засвідчені комерційним актом РА № 005620/245 від 29 листопада 2014 року.

Позивач доводить, що відповідачем при заповненні перевізних документів було невірно зазначено масу вантажу, що було виявлено у процесі перевезення.

Згідно ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, код та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Розмір штрафу, передбачений статтею 118 Статуту залізниць України, становить розмір п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Невідповідність маси вантажу за накладною №46729794 з даними, засвідченими вищезазначеним комерційним актом, стали підставою для звернення ДП "Придніпровської залізниця" з позовом до суду про стягнення з відповідача на його користь штрафу, розмір якого становить 22 815 грн. (4 563 грн. х 5 = 22 815 грн.).

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про стягнення з відправника штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, оскільки зазначення у накладній маси вантажу є обов'язком вантажовідправника, перевірка правильності заповнення цього реквізиту є правом залізниці, факт неправильного зазначення відправником відомостей про масу вантажу засвідчена комерційним актом РА № 005620/245 від 29 листопада 2014 року.

Штраф, нарахований на підставі ст.122 Статуту залізниць України відповідно до його ст.118 підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення укладається в письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства; умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

За ст. 2 Статуту залізниць України, такий Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, регламентує порядок укладення договорів, організацію та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача; накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення і супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Ст.ст. 23, 24 Статуту залізниць України встановлений обов'язок вантажовідправників надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів), форма і порядок заповнення якої затверджується Мінтрансом; вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 862/5083 (надалі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року N 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 року за N 798/5989).

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документу, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються: у разі необхідності зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Відповідно до п.2.1 Правил вантажовідправник під час заповнення комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.

Згідно ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах; маса вантажів визначається відправником; спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ст. 24 Статуту залізниць України).

За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/6855, передбачено, що при перевезенні у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, такої обставини, як невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Щодо заперечень відповідача зазначених у касаційній скарзі, зокрема, відносно відсутності його вини у неправильному зазначенні маси вантажу з посиланням на ті обставини, що ПП "Атланта-Агро" користується послугами залізниці в межах договору про надання додаткових послуг та саме залізницею був зважений вагон, а зазначена в накладній маса вантажу визначена не відправником, а співробітниками станції Улянівка Придніпровської залізниці і ними ж внесена в накладну, то ці доводи були предметом розгляду суду апеляційної інстанції. Суд встановив, що вагон №95834420 зважувався на станції Улянівка Придніпровської залізниці, але, таке зважування не є контрольним, яке б проводилось залізницею на підставі ст. 24 Статуту залізниць України в якості контрольного переважування або перевірки відповідності маси вантажу і результати якого заносяться до книги форми ГУ-78. Фактично зважування проводилось за заявкою відправника в порядку надання залізницею додаткових послуг, результати такого зважування заносяться в книгу форми ГУ-36. При цьому, як зазначено вище, відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладних, несе саме вантажовідправник.

Відповідно до п.2.3 Правил оформлення перевізних документів правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

З накладної №46729794, зокрема графи " 24", вбачається, що маса вантажу визначена відправником, а не залізницею, що вбачається з графи " 55".

Відповідно до п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28 травня 2002 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 липня 2002 року за №567/6855, комерційні акти складаються в місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях не загального користування - у день здачі вантажу одержувачу; у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти у визначені терміни, вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Комерційний акт РА № 005620/245 від 29 листопада 2014 року складений на ст.Бердянськ Придніпровської залізниці у присутності вантажовідправника у межах встановленого вищезазначеними Правилами строку.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Атланта-Агро" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровськ апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2015 року зі справи №904/4404/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков