ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 20/49

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Прокопанич Г.К. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (правонаступник Державної виконавчої служби України, далі - ВДВС), м. Київ,

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015

за скаргою комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Маріуполь,

на дії Державної виконавчої служби України щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 08.06.2011

зі справи № 20/49

за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (далі -ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго"), м. Горлівка Донецької області,

до комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (далі - КП "Компанія "Вода Донбасу"), м. Маріуполь,

про стягнення 35 002 601,76 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" - не з'явився

КП "Компанія "Вода Донбасу" - не з'явився

ВДВС - Пещанюк І.А. предст. (дов. від 30.12.2015)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "ДТЕК Донецькобленерго" (у подальшому організаційно-правову форму змінено на ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до КП "Компанія "Вода Донбасу" про стягнення 35 002 601,76 грн. заборгованості (з них: 33 768 481,51 грн. основний борг, 157 033,22 грн. -3% річних, 265 748,74 грн. інфляційні втрати, 811 338,29 грн. пеня), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 01.11.2006 № 1026.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.06.2011 у справі № 20/49 (суддя Величко Н.В.) позов задоволено повністю.

25.06.2011 господарським судом Донецької області на виконання рішення у справі № 20/49 видано наказ про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" на користь стягувача 33 768 481,51 грн. заборгованості за активну електроенергію (основний борг).

26.03.2015 КП "Компанія "Вода Донбасу" звернулося до господарського суду Запорізької області (у зв'язку зі зміною територіальної підсудності судових справ, підсудних, зокрема господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції) зі скаргою від 25.03.2015 № 251/12 на дії ВДВС в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області від 08.06.2011 у справі № 20/49. У скарзі (з урахуванням заяви про зміну предмета скарги) скаржник просив суд: поновити строк оскарження постанови ВДВС про арешт коштів боржника від 02.02.2015, яка винесена у межах зведеного виконавчого провадження № 41211546 в частині накладення арешту по ВП № 28129402 (справа № 20/49); визнати неправомірними дії ВДВС щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 02.02.2015, яка винесена у межах зведеного виконавчого провадження № 41211546 від 12.12.2013 на суму 392 819 005,25 грн. в частині накладення арешту по ВП № 28129402 (справа № 20/49); скасувати постанову про арешт коштів боржника від 02.02.2015, яка винесена у межах зведеного виконавчого провадження № 41211546 від 12.12.2013 на суму 392 819 005,25 грн. в частині накладення арешту по ВП № 28129402 (справа № 20/49); зняти арешт з рахунків, відкритих КП "Компанія "Вода Донбасу" через відокремлені підрозділи в банківських установах в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП № 28129402 (справа №20/49).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2015 зі справи № 20/49 визнано поважною причину пропуску строку на оскарження дій (бездіяльності) органу державної виконавчої служби та відновлено пропущений строк для подання відповідної скарги, скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" на дії ВДВС призначено до судового розгляду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 зі справи № 20/49 (суддя Ярешко О.В.) у задоволенні скарги КП "Компанія "Вода Донбасу" на дії ВДВС в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області від 08.06.2011 у справі № 20/49 відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 (судді Склярук О.І. -головуючий, Дучал Н.М., Мартюхіна Н.О.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" на дії ВДВС задоволено частково, визнано неправомірними дії ВДВС щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 02.02.2015, яка винесена у межах зведеного виконавчого провадження № 41211546 від 12.12.2013 на суму 392 819 005,25 грн. в частині накладення арешту по ВП № 28129402 (справа № 20/49); скасовано постанову про арешт коштів боржника від 02.02.2015, яка винесена у межах зведеного виконавчого провадження № 41211546 від 12.12.2013 на суму 392 819 005,25 грн. в частині накладення арешту по ВП № 28129402 (справа № 20/49), в іншій частині скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" на дії ВДВС залишено без задоволення.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВДВС просить постанову апеляційного господарського суду скасувати (в частині задоволення скарги) та залишити скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" на дії ВДВС без задоволення. Касаційну скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акта з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою ВДВС від 10.08.2011 відкрито виконавче провадження № 28129402 на підставі наказу господарського суду Донецької області від 25.06.2011 у справі № 20/49 про стягнення з боржника 33 768 481,51 грн. заборгованості за активну електроенергію (основний борг). Зазначеною постановою боржнику встановлено строк для самостійного виконання рішення - до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови. Постанова отримана боржником 19.08.2011.

20.10.2011 державним виконавцем у межах виконавчого провадження ВП № 28129402 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3 376 848,15 грн., у зв'язку з невиконанням боржником у добровільному порядку рішення суду.

Відповідно до договору від 27.06.2012 № 517Е/32 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517, договору від 27.06.2012 № 517Е/34 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517, платіжних доручень від 24.09.2012 № 1, від 17.08.2012 № 3 боржником сплачена заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 33 768 481,51грн., яка стягнута за рішенням суду у справі № 20/49. Про виконання рішення суду боржник повідомив ВДВС листом від 30.05.2014 № 03/вх1-152-14.

17.04.2014 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 28129402 до зведеного виконавчого провадження № 41211546, боржником за яким є КП "Компанія "Вода Донбасу".

Постановою від 09.09.2014 у зведеному ВП № 41211546 державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника у межах суми 228 480 526,47 грн.

Постановою від 05.11.2014 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Оскаржуваною постановою від 02.02.2015 у зведеному ВП № 41211546 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 392 819 005,25 грн. у відповідних банківських установах.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону (в редакції, чинній станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (частина п'ята статті 25 Закону).

Частинами першою та третьою статті 27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, боржником рішення суду зі справі № 20/49 виконано самостійно, про що повідомлено державного виконавця до винесення постанови від 02.02.2015 у зведеному виконавчому провадженні про арешт коштів боржника.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов обґрунтованого висновку про вчинення державним виконавцем неправомірних дій при винесенні постанови від 02.02.2015 у зведеному виконавчому провадженні № 41211546 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти боржника за виконавчим провадженням ВП № 28129402, у зв'язку з чим правомірно визнав недійсною постанову від 02.02.2015 ЗВП № 41211546 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти боржника за виконавчим провадженням ВП № 28129402.

При цьому встановивши, що зняття арешту з рахунків боржника є прерогативою державного виконавця і суд не вправі самостійно вчиняти дії, пов'язані із здійснення виконавчого провадження, замість державного виконавця, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні скарги на дії ВДВС в частині вимоги про зняття арешту з рахунків, відкритих КП "Компанія "Вода Донбасу" через відокремлені підрозділи в банківських установах в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП № 28129402 (справа №20/49).

Що ж стосується посилання скаржника на те, що причини пропуску строку на оскарження КП "Компанія "Вода Донбасу" дій ВДВС не були поважними, то Вищий господарський суд зазначає, що питання наявності чи відсутності поважності причин пропуску строку є оціночним поняттям і вирішується відповідним судом.

Таким чином, підстави для скасування або зміни законної та обґрунтованої постанови апеляційного господарського суду відсутні. Доводи заявника касаційної скарги не спростовують правомірних висновків апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду залишенню без змін.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 зі справи № 20/49 залишити без змін, а касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя Г. Прокопанич

Суддя В. Студенець