ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 20/278

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Гоголь Т.Г.за участю представників:позивачаЄпішев О.В. - довіреність від 23.12.2015 рокувідповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)від ВДВСне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"на постановувід 17.06.2015 р. Донецького апеляційного господарського судуза скаргоюПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області у справі № 20/278 господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"доКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" простягнення 42 428 742,01 грн.

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області в якій просив:

- здійснити заміну найменування позивача у справі №20/278 Відкритого акціонерного товариства" Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго";

- визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови від 18.12.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 19.09.2008 року такими, які не відповідають Закону України "Про виконавче провадження";

- визнати незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.12.2014 року з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області по справі №20/278 від 19.09.2008 року винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.

В обґрунтування скарги заявник зазначав, що посилання державного виконавця в постанові від 18.12.2014 року на пункт 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірними, оскільки жодним законом України не встановлено обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Також скаржник зазначав, про відсутність будь-яких перешкод для виконання рішення суду.

На думку скаржника державний виконавець навмисно ухиляється від вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", стверджуючи про наявність загрози його життю та здоров'ю, а також вводить в оману стягувача, посилаючись на те, що ВПВР ДВС ГУЮ у Донецькій області знаходиться на неконтрольованій українською владою території.

Також скаржник зазначав, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.01.2014 року порушують Конституцію України, Закон України "Про судоустрій та статус суддів", Закон України "Про виконавче провадження" та порушують права стягувача на примусове виконання рішення суду та призводять до того, що рішення суду не виконуються.

У запереченні на скаргу Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області просив скаргу залишити без задоволення посилаючись, зокрема, на те що права стягувача на виконання рішення не порушуються, оскільки строки пред'явлення виконавчого документу до виконання відновлені постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.12.2014 року та після закінчення антитерористичної операції та пред'явлення виконавчого документа до виконання рішення буде виконане у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".

У разі перереєстрації боржника на територію підконтрольну українській владі зазначене виконавче провадження буде відкрито згідно із вимогами діючого законодавства.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.02.2015 року (суддя Носівець В.В.) скаргу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області відхилено та задоволено клопотання про заміну назви позивача у справі.

Мотивуючи ухвалу в частині відхилення скарги суд першої інстанції дійшов висновку, що навіть перша стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Для можливості проведення виконавчих дій за місцем знаходження постійно діючого органу юридичної особи або її майна, виявлення рахунків, вкладів, цінних паперів тощо також має бути відкрите виконавче провадження.

За апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" Донецький апеляційний господарський суд (судді: О.Л. Агапов, Т.Д. Геза, Н.О. Мартюхіна) переглянувши ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.02.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 17.06.2015 р. залишив її без змін з тих же підстав.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій, з врахуванням заяви про уточнення касаційних вимог від 12.01.2016 року, просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.02.2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.06.2015 року в частині відхилення скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги зазначає, що посилання державного виконавця в постанові від 18.12.2014 року на пункт 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірними та порушує положення статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не було зазначено жодного закону України який би виключав здійснення виконавчого провадження в обставинах, що склались.

Також скаржник посилається на відсутність будь-яких перешкод для виконання рішення суду.

На думку скаржника державний виконавець навмисно ухиляється від вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", стверджуючи про наявність загрози його життю та здоров'ю, а також вводить в оману стягувача, посилаючись на те, що ВПВР ДВС ГУЮ у Донецькій області знаходиться на неконтрольованій українською владою території.

Також скаржник зазначав, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.01.2014 року незаконні, порушують Конституцію України, Закон України "Про судоустрій та статус суддів", Закон України "Про виконавче провадження" та порушують права стягувача на примусове виконання рішення суду та призводять до того, що рішення суду не виконуються.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 15.12.2014 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області із заявою про примусове виконання рішення у справі № 20/278.

Постановою ВПВР УДВС ГУЮ у Донецької області від 18.12.2014 року державним виконавцем відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду у справі № 20/278 від 19.09.2008 р. на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження).

В тексті оскаржуваної постанови державним виконавцем зазначено, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 7 від 07.11.2014 року «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Згідно п.п. 2 п. 2 наказу Міністерства юстиції України № 247/7 від 25.11.2014 «Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області» в.о. начальника Головного управління юстиції у Донецькій області Гаркуші О.І. зобов'язано визначити перелік та забезпечити переміщення територіальних органів та установ юстиції Донецької області, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

07.11.2014 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв'язку з вищевикладеним та наявності загрози життю та здоров'ю державному виконавцю, виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться.

Здійснюючи судовий розгляд справи суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, щодо необхідності відхилення скарги, оскільки навіть перша стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог частини 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Проте, колегія суддів вважає висновок суду першої та апеляційної інстанції таким, що зроблений без врахування відповідних норм діючого законодавства у сукупності з встановленням необхідних обставин за якими застосовуються приписи пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За приписами статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів із дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом із виконавчим документом.

Таким чином, для застосування вказаного пункту 8 частини 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" судам насамперед необхідно було з'ясувати та встановити наявність чи навпаки законодавчих актів, норми яких би передбачали обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження, зокрема, з підстав неможливості виконання частини 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження", з підстав загрози життю та здоров'ю державного виконавця або не проведення виконавчих дій на неконтрольовані території.

Проте, вказане було залишено поза увагою судів під час розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.

Згідно зі статтею 32 вказаного Кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала та постанова у справі підлягають частковому скасуванню, а справа в скасованій частині - направленню на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі №20/278 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.02.2015 скасувати в частині відмови у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, і в цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Решту ухвали господарського суду Запорізької області від 25.02.2015 р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 17.06.2015 р. залишити без змін.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Т. Гоголь