ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року № 922/483/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25 травня 2015 р. у справі№ 922/483/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Шанс"доприватного підприємства "Команда служби безпеки" про стягнення 111 858,75 грн.ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 111 858,75 грн. збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором на охорону об'єкта № 011113/01 від 01.11.2013 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2015 р. (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено.

Стягнуто з ПП "Команда служби безпеки" на користь ТОВ "Шанс"збитки у розмірі 111 858,75 грн. та судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р. (головуючий - Горбачова Л.П., судді - Білецька А.М., Істоміна О.А.) рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2015 р. скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р., залишивши в силі рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2015 р.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено господарським судом, 01.11.2013 р. між ТОВ "Шанс" (позивач) та ПП "Команда служби безпеки" (відповідач) був укладений договір № 011113/01 на охорону об'єкту - цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Молодіжна, 2а.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що охоронна фірма зобов'язана організувати та забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей та грошових сум замовника, прийнятих під охорону від розкрадання. Охорона об'єктів здійснюється цілодобово.

Відповідно до п.4.1 а) охоронна фірма несе повну матеріальну відповідальність за збиток спричинений крадіжками товарно-матеріальних цінностей, здійсненими шляхом злому на об'єктах приміщень, що охороняються, замків, вікон, вітрин та огорож, іншими засобами в результаті незабезпечення належної охорони або в наслідок невиконання охоронною фірмою встановленого на об'єкті, що охороняється, порядку вивозу (винесення) товарно-матеріальних цінностей, а також розкраданнями, здійсненими шляхом грабежу або при розбійницькому нападі.

Факти крадіжки, грабежу, розбійництва, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або через пожежу або в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єктів, встановлюються органами дізнання, слідства або судом.

Згідно з п.4.3 договору відшкодування замовнику завданого з вини охоронної фірми збитку здійснюється після надання замовником постанови органів дізнання, слідства, або вироку суду, що встановив факт крадіжки, грабежу, розбійництва, а також факт знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі чи в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єкта. Розмір збитку повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунком вартості викрадених, знищених або пошкоджених товарно-матеріальних цінностей та викрадених грошових сум, складеним за участі охоронної фірми та звіреним з бухгалтерськими даними. До збитку, що відшкодовується, входить вартість викраденого або пошкодженого майна, розмір зниження вартості пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати, здійснені на відновлення пошкодженого майна, а також викрадені грошові суми.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання та укладений строком на один рік, тобто до 31.10.2014 р. включно.

Згідно з актом прийому об`єкту під охорону та обстеження його технічного стану від 01.11.2013 р. вказаний цілісний майновий комплекс переданий під охорону відповідачу (а.с.12). Перелік майна, прийнятого під охорону зазначений в акті інвентаризації від 14.02.2013 р. (а.с.13).

Відповідно до акту інвентаризації майна ТОВ "Шанс" від 11.09.2014р., комісією в складі арбітражного керуючого-ліквідатора ТОВ "Шанс" Фадєєва А.Л., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведено перевірку на наявність майна. В результаті перевірки виявлено: 1.будівлі м`ясопереробного комплексу з ознаками проникнення та розкрадання (балансова вартість 466849,56 грн.), 2.будівля прохідної (яка входить до складу комплексу), у внутрішній електромережі наявні сліди зриву електричних щитів управління, відсутні опалювальні прилади, 3.Склади (металеві під навіси) - в наявності частково залишки конструкцій з ознаками демонтажу 4. частина паркану з ознаками демонтажу, 5.трансформаторна підстанція без вимикачів-автоматів та трансформатора ( в наявності металевий корпус), 6.Автомобіль ГАЗ САЗ 3507 д.н. 2974 ЖИУ 1992 року випуску в неробочому стані з ознаками зовнішнього ушкодження, відсутні лобове скло, акумулятор, газове обладнання, розукомплектований двигун, знаходиться в неробочому стані (балансова вартість 1170,37 грн., 7.напівпричіп ОДАЗ 857Б д.н. 11319ВА 1986 року випуску (балансова вартість 737,79 грн.) (а.с.14).

11.09.2014р. до Попільнянського РВ УМВС України звернувся арбітражний керуючий - ліквідатор ТОВ "Шанс" Фадєєв А.Л. з заявою про те, що невідомі особи здійснили крадіжку майна з території ТОВ "Шанс", яке розташоване в смт. Попільня по вул. Молодіжна, 2а Житомирської області. Заяву внесено до ЄРДР 12.09.2014 р. за правовою кваліфікацією - ч. 3 ст.185 КК України (а.с.15).

22.09.2014 р. позивач направив відповідачу лист з пропозицією забезпечити явку представників для врегулювання суми збитку, який відповідач отримав 29.09.2014 р. (а.с.16, 17) та залишив без відповіді.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач до закінчення терміну дії договору і без повідомлення та повернення цілісного майнового комплексу, в односторонньому порядку припинив виконання договору № 011113/01 від 01.11.2013 р. - здійснення охорони цілісного майнового комплексу, в результаті чого зникли товарно-матеріальні цінності позивача, тобто заявником доведено вину відповідача, причинний зв'язок між протиправними діями відповідача (одностороння відмова від здійснення охорони цілісного майнового комплексу під час дії договору № 011113/01) та збитками позивача (зникнення товарно-матеріальних цінностей на об'єкті, що був переданий під охорону відповідачу), надано обґрунтований розрахунок понесених збитків, зроблений суб'єктом оціночної діяльності а, отже, доведено склад цивільного правопорушення відповідача, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.

Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, адже акт інвентаризації майна ТОВ "Шанс" від 11.09.2014р., складений та підписний в односторонньому порядку комісією ТОВ "Шанс" без участі охоронної фірми, із наданої позивачем копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17), не вбачається, що відповідач отримав саме лист -претензію позивача від 22.09.2014 р., який до того ж не має вихідного номера, з витягу з кримінального провадження №12014060270000434 вбачається, що 11.09.2014р. до Попільнянського РВ УМВС України з заявою звернувся гр. Фадєєв А.Л., арбітражний керуючий, ліквідатор ТОВ "Шанс", про те що невідомі особи здійснили крадіжку майна з території ТОВ "Шанс", яке розташоване в смт. Попільня по вул. Молодіжна, 2а Житомирської області. Дану заяву внесено до ЄРДР 12.09.2014 р. за правовою кваліфікацією - ч. 3 ст.185 КК України (а.с.15), але зазначений витяг не є тим документом, на підставі якого відповідно до п.4.3 договору можливе стягнення з відповідача збитків, крім того, позивачем не надано суду інформації щодо стадії досудового розслідування, доказів на підтвердження своїх доводів стосовно наявності вини в діях відповідача, позивачем також не доведено наявність причинного зв'язку між діями відповідача та спричиненими збитками.

Проте, погодитися з такими висновками апеляційного господарського суду неможливо оскільки він дійшов до них внаслідок порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічної, повної і об'єктивної оцінки зібраних у справі доказів в їх сукупності.

Позивач обгрунтовував свої позовні вимоги тим, що він поніс збитки, оскільки відповідач в односторонньому порядку, без повідомлення позивача перестав здійснювати охорону цілісного майнового комплексу, де скоєно крадіжку майна, чим завдано позивачу збитків на суму 111858,75 грн. Ця сума заявлена до стягнення позивачем на підставі звіту про незалежну оцінку майна, відповідно до якого було проведено незалежну оцінку аналогічного виробничого обладнання, що належало ТОВ "Шанс", та на яке було надано документацію.

При цьому ним було надано докази про укладення договору охорони з відповідачем, перелік майна, яке було передане під охорону, перелік і вартість викраденого майна, повідомлення відповідача про крадіжку та неможливість складення двостороннього акту у зв'язку з неприбуттям представника відповідача.

Висновок суду про недоведеність позивачем направлення відповідачу 24.09.2014 р. саме листа від 22.092014 р. базується виключно на припущеннях суду, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що у вказаному поштовому відправленні містилися інші документи.

Також відповідно до принципів диспозитивності та змагальності відповідачем ці доводи позивача не спростовані, як і вартість викраденого майна.

Неправомірність дій відповідача полягає у невиконанні договірних зобов'язань з охорони об'єкта, внаслідок чого стало можливим вчинення третіми особами крадіжки переданого під охорону майна.

Враховуючи викладене, постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною і обгрунтованою, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1119 грн. судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору при подачі касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" задовольнити.

Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 травня 2015 р. у справі за № 922/483/15, залишивши в силі рішення Господарського суду Харківської області від 01 квітня 2015 р.

Стягнути з приватного підприємства "Команда служби безпеки" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, 111а, р/р 26002010108672 в ПАТ "Золоті ворота", МФО 300238, код 36858270) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" (10008, м.Житомир, пров. 1-й Леваневського, 14, кв. 3, р/р 260000134072 у ВАТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, код 31962718) судовий збір у розмірі 1119,00 грн. за подання касаційної скарги.

Головуючий, суддя М.Остапенко Суддя П.Гончарук Суддя Л.Стратієнко