ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 922/1468/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача Ступак Л.А. (директом)відповідачаОСОБА_5 (дов. від 28.03.2013 р.)третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПідприємства "Палац праці" об'єднання профспілок харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 р.у справі № 922/1468/15 господарського суду Харківської областіза позовомПідприємства "Палац праці" об'єднання профспілок харківської областідоТОВ "Рент Центр"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Фізична особа ОСОБА_7; 2. Фізична особа ОСОБА_8простягнення коштів у розмірі 59 458, 97 грн.

В С Т А Н О В И В :

Підприємство "Палац Праці" об'єднання профспілок Харківської області звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Центр" про стягнення заборгованості у сумі 59 458,97 грн., з яких: 46 311,09 грн. - основна заборгованість за період з 11.12.2014 р. по 20.02.2015 р., 11 914,95 грн. - інфляційного знецінення коштів за період з 01.06.2014 р. по 20.02.2015 р., 1 232,42 грн. - 3% річних за період з 01.06.2014 р. по 20.02.2015 р., підставою нарахування якої стало порушення відповідачем умов договору про дольову участь у витратах на утримання будинку Палацу праці, прилеглої території та спільне використання технологічних мереж № 8-С від 01.07.2011 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.06.2015 р. у даній справі (головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Жельне С.Ч., Лаврова Л.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 р. у даній справі (головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.), у задоволенні позову відмовлено.

Свої рішення суди попередніх інстанцій обґрунтували тим, що ТОВ "Рент Центр" у зазначений в позові період розрахувалось і заборгованості перед позивачем не мало, а тому суди прийшли до висновку щодо безпідставності та недоведеності позовних вимог Підприємства "Палац праці" об'єднання профспілок харківської області.

Підприємство "Палац праці" об'єднання профспілок харківської області не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанції, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У додатку до касаційної скарги Підприємство "Палац праці" об'єднання профспілок харківської області бухгалтерський акт звіряння розрахунків, три попередні акти звіряння розрахунків та пояснення по справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2015 р. касаційну скаргу Підприємства "Палац праці" об'єднання профспілок харківської області прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 11.11.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2011 р. між підприємством "Палац Праці" об'єднання профспілок Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Центр" було укладено договір №8 - С про дольову участь у витратах на утримання будинку Палацу Праці, прилеглої території та сумісного використання технологічних мереж.

Відповідно до пункту 1.1. договору позивач забезпечує належне утримання будинку Палацу Праці та прибудинкової території в цілому до границі приміщень, з обладнанням та системами в ньому, що належать відповідачу на праві власності, а відповідач у відповідності до ст. ст. 322 та 360 Цивільного кодексу України приймає дольову участь у загальних витратах на утримання будівлі, прилеглої території, сумісних технологічних мереж, пропорційно займаній площі.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що розмір платежів по даному договору встановлюється з розрахунку фактичних витрат на утримання всієї будівлі, прилеглої території, об'єму обов'язкових платежів на утримання та ремонт сумісного неподільного майна. пропорційно займаній площі и складає на момент підписання договору 11 213,48 грн.

Витрати за використані електроенергію, водопостачання та водовідведення відшкодовуються відповідачем у відповідності з показами рахуючи пристроїв згідно діючих тарифів.

Пунктом 3.2. встановлено, що розмір платежів підлягає перегляду у випадках зміни централізованих тарифів на комунальні послуги, а також цін на товари народного споживання, продукцію виробничо-технічного призначення, які впливають на розмір фактичних витрат по утриманню будівлі, його конструкцій, обладнання та прилеглої території, зі складання відповідної додаткової угоди.

До вказаного договору № 8 - С між сторонами, позивачем та відповідачем, були укладені: додаткова угода № 1 від 30.09.2011 р., додаткова угода № 2 від 01.11.2011 р., а також додаткова угода № 3 від 01.10.2013 р.

Пунктом 4.1. Договору строк його дії встановлено до 30.06.2012 р.

Згідно п. 4.2. Договору, у випадку відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про припинення дії договору, договір вважається пролонгованим на такий же строк та на тих же умовах.

Додатковою угодою № 1 від 30.09.2011 р. до договору змінено редакцію п. 3.1., а саме збільшено розмір оплати за експлуатаційні послуги до 11550,98 грн., у тому числі: 5313,98 грн. - експлуатаційні витрати, 6237,00 грн. - відшкодування комунальних витрат.

Додатковою угодою № 2 від 01.11.2011 р. до договору, змінено редакцію п.3.1. договору, а саме збільшено розмір оплати до 14547,98 грн., у тому числі: 5313,98 грн. - експлуатаційні витрати, 9234,00 грн. - відшкодування вартості комунальних послуг.

Останньою додатковою угодою № 3 від 01.10.2013 р. до п. 3.1. договору були внесені зміни, та він був викладений у наступній редакції: розмір платежів по даному договору встановлюється з розрахунку фактичних витрат на утримання всієї будівлі, прилеглої території, об'єму обов'язкових платежів на утримання та ремонт сумісного неподільного майна. пропорційно займаній площі и складає на момент підписання договору 13 894,00 грн. з урахуванням ПДВ. Витрати за використані електроенергію, водопостачання та водовідведення відшкодовуються відповідачем у відповідності з показами рахуючи пристроїв згідно діючих тарифів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, TOB "Рент-центр" 10.09.2013 р. було укладено договір купівлі-продажу №427, згідно якого зазначені приміщення 1-го під'їзду позивача були відчужені ТОВ "Рент-центр", а 05.12.2013 р. було укладено договір №2498 про поділ нерухомого майна.

Відповідно до Витягів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, співвласниками зазначених приміщень 1-го під'їзду Підприємства "Палац праці" об'єднання профспілок харківської області є: ОСОБА_7, податковий номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий І Ш-08.2003 р. Алчевським MB УМВС України в Луганській області, адреса: м. Київ, 01001, АДРЕСА_1; ОСОБА_8, податковий номер НОМЕР_3, НОМЕР_4, виданий 20.08.1997 р. Червонозаводським РВ УМВС України в Харківській області, адреса: АДРЕСА_2.

Відповідно до заявленого позову позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основну заборгованість за договором про дольову участь у витратах на утримання будинку за період з 11.12.2014 р. по 20.02.2015 р. в розмірі 46 311,09 грн.; 11 914,95 грн. інфляційного знецінення коштів за період з 01.06.2014 р. по 20.02.2015 р., 1 232,42 грн. 3 % річних за період з 01.06.2014 р. по 20.02.2015 р. та витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного договору.

Так, приймаючи рішення у даній справі суди виходили з наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.3. договору від 01.07.2011 р., сторонами визначено, що відповідач (співволоділець) зобов'язаний перераховувати на рахунок відповідача (управлінця) встановлені п. 3.1. платежі не пізніше 10 числа кожного поточного місяця. Зобов'язання по оплаті вважаються виконаними з дня надходження коштів на поточний рахунок позивача (управлінця) и зараховуються в рахунок погашення належних платежів в хронологічному порядку, незалежно від періодів, вказаних в платіжних дорученням, дотримуючись черговості, що встановлена ст. 534 Цивільного Кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надав відповідачу рахунок від 01.12.2014 р. по сплаті за грудень 2014 року коштів за комунальні та експлуатаційні витрати.

Відповідачем було сплачено 13 894,00 грн. відшкодування за комунальне та експлуатаційне обслуговування за грудень 2014 року, що відповідає розміру, встановленому та погодженому сторонами у п. 3.1. з урахування додаткової угоди № 3 від 01.10.2013 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 645 від 08.12.2014 р.

31 грудня 2014 року сторонами було підписано акт здачі - прийому виконаних робіт (послуг) за грудень 2014 року до договору № 8 - С від 01.07.2011 р. без будь яких зауважень щодо виконання.

Крім того, позивач надав відповідачу рахунки від 30.12.2014 р. щодо сплати відшкодування за воду та водовідведення.

Як встановлено господарськими судами, відповідач платіжними дорученнями №№ 663 та 663 від 12.01.2015 р. здійснив платежі щодо відшкодування зазначених витрат (в матеріалах справи наявні копії вказаних платіжних доручень).

31.12.2014 р. між сторонами були складені та підписані відповідні акти здачі - прийому виконаних робіт (послуг) за грудень 2014 року до договору № 8 - С від 01.07.2011 р.

Відповідач сплатив позивачу 13 894,00 грн. відшкодування за комунальне та експлуатаційне обслуговування за січень 2015 року, що також відповідає розміру, встановленому та погодженому сторонами у п. 3.1. з урахування додаткової угоди № 3 від 01.10.2013 р. (підтверджується наявною в матеріалх справи копією платіжного доручення № 665 від 16.01.2015 р.).

Платіжними дорученнями № 680 та № 681 від 03.02.2015 р. відповідач здійснив платежі щодо відшкодування витрат за воду та водовідведення згідно наданих позивачем рахунків на оплату від 30.01.2015 р.

Згідно платіжного доручення № 679 від 03.02.2015 р. відповідач сплатив позивачу 13 894,00 грн. відшкодування за комунальне та експлуатаційне обслуговування за лютий 2015 року, що також відповідає розміру, встановленому та погодженому сторонами у п. 3.1. з урахування додаткової угоди № 3 від 01.10.2013 р.

Платіжними дорученнями № 715 та 716 від 10.03.2015 р. відповідач здійснив платежі щодо відшкодування витрат за воду та водовідведення згідно наданих позивачем рахунків на оплату від 27.02.2015 р.

Отже, як вірно встановлено судами, відповідачем сплачено позивачу за вказаний позивачем період, а саме, з 11.12.2014 р. по 20.02.2015 р. суму витрат відповідно до умов укладеного між сторонами договору про дольову участь у витратах на утримання будинку.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції вважає правомірним висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором про дольову участь у витратах на утримання будинку за період з 11.12.2014 р. по 20.02.2015 р. у зв'язку з тим, що відповідач розрахувався відповідно до умов договору за заявлений позивачем період.

Зважаючи на відсутність основної заборгованості за заявлений позивачем період, судова колегія касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого та апеляційного господарського судів про відсутність правових підстав нарахування інфляційних та 3% річних за незаконне збагачення та користування чужими грошовими коштами.

Стосовно доводів які викладені Підприємства "Палац праці" об'єднання профспілок харківської області в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить стягнути заборгованість не за той період, який вказаний в його позовних вимогах, а також, надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягне за собою скасування оскаржуваних рішень.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Підприємства "Палац праці" об'єднання профспілок харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 р. у справі №922/1468/15 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова