ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 918/314/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представників: позивача - Шоха С.М. дов. № 9 від 2 вересня 2015 року, відповідача - Беруна Р.В. дов. б/н від 20 січня 2015 року та Мельника В.В. дов. б/н від 9 червня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Банк Національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року у справі Господарського суду Рівненської області за позовом ПАТ "Банк Національний кредит" до Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт", третя особа - ОСОБА_8, про стягнення боргу,

УСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ПАТ "Банк Національний кредит" (далі - позивач) звернулось до Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" (далі - відповідач) з позовом про стягнення боргу за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-42ю/2013/2-1 від 17 травня 2013 року в розмірі 15098428, 22 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 15145894 гривні 76 коп., що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 341253109 гривень 04 коп., з яких: 10000000, 00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 225310630 гривень 00 коп. - сума боргу за кредитом; 64044, 41 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 4442988 гривень 64 коп. суми боргу за процентами; 10310, 21 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 232299 гривень 99 коп. суми пені за несвоєчасну сплату процентів; 1470136, 97 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 33123748 гривень 69 коп. суми пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1129, 20 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 25442 гривні 08 коп. 3 % річних від простроченої суми процентів згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України; 100273, 97 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 5259279 гривень 14 коп. 3 % річних від простроченої суми кредиту згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України; 500000, 00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 11265531 гривню 50 коп. штраф за прострочення кредиту; 3000000, 00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 67593189 гривень 00 коп штрафу за прострочку процентів (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 29 квітня 2015 року та уточнення до заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої 7 травня 2015 року).

Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 7 травня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" на користь ПАТ "Банк Національний Кредит":

- борг за кредитом в розмірі 10000000 (десять мільйонів) доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 225310630 (двісті двадцять п'ять мільйонів триста десять тисяч шістсот тридцять) гривень;

- борг за процентами в розмірі 64044 (шістдесят чотири тисячі сорок чотири) долари США 41 цент, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 1442988 (один мільйон чотириста сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 64 коп.;

- пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 10310 (десять тисяч триста десять) доларів США 21 цент, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 232299 (двісті тридцять дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять) гривень 99 коп.;

- пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1470136 (один мільйон чотириста сімдесят тисяч сто тридцять шість) доларів США 97 центів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 33123748 (тридцять три мільйона сто двадцять три тисячі сімсот сорок вісім) гривень 69 коп.;

- 3 % річних від простроченої суми процентів в розмірі 1129 (одна тисяча сто двадцять дев'ять) доларів США 20 центів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 25442 (двадцять п'ять тисяч чотириста сорок дві) гривні 08 коп.,

- 3 % річних від простроченої суми кредиту в розмірі 100273 (сто тисяч двісті сімдесят три) долари США 97 центів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 2259279 (два мільйони двісті п'ятдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят) гривень 14 коп.;

- штраф за прострочку кредиту в розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 11265531 (одинадцять мільйонів двісті шістдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять одна) гривню 50 коп.;

- штраф за прострочку процентів в розмірі 3000000 (три мільйони) доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 67593189 (шістдесят сім мільйонів п'ятсот дев'яносто три тисячі сто вісімдесят дев'ять) гривень.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року апеляційну скаргу Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" задоволено.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 7 травня 2015 року скасовано. Прийнято нове рішення.

ПАТ "Банк Національний кредит" у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Банк Національний кредит" просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року, рішення Господарського суду Рівненської області від 7 травня 2015 року залишити без змін.

Стверджує, що апеляційним господарським судом не встановлено відсутність вини відповідача, яка мала бути ним доведена на підставі ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим необгрунтовано відмовлено у позові на підставі ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України.

Зазначає, що судом не враховано, що відносини, які стосуються придбання валюти, не врегульовані кредитним договором, а на позивача не покладено обов'язок по забезпеченню нею ані договором, ані Правилами обслуговування банківських поточних (крім карткових) рахунків клієнтів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відкритих у ПАТ "Банк Національний кредит", не передбачено обов'язок банку повідомляти клієнта про неможливість виконання заяв на купівлю іноземної валюти.

У поясненнях ПАТ "Банк Національний кредит" посилається на порушення судом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, за якою має право вимагати дострокового повернення позики у відповідності до вимог ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Зазначає, що враховуючи вимоги ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов'язком банку.

Стверджує, що у випадку, коли боржник банку набув право вимоги до банку за договором і навпаки, відповідні зобов'язання між банком і його боржником не можуть припинитись на підставі ст. 606 Цивільного кодексу України, оскільки зазначена стаття до спірних правовідносин не застосовується.

Вважає, що відсутні правові підстави вважати заяву № 11 від 3 лютого 2014 року про дострокове розірвання договору депозитного рахунку заявою про купівлю іноземної валюти, оскільки форма такої заяви не відповідала встановленим вимогам.

Вказує, що вимоги відповідача та третьої особи є погашеними у відповідності до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки останні не звернулись з заявами про визнання кредиторських вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги третя особа повідомлена належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 17 травня 2013 року між ПАТ "Банк Національний кредит" (кредитор) та Приватним підприємством-фірмою "Інтерекопласт" (позичальник) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1.-72ю/2013/2-1, у відповідності до умов якого кредитор відкриває відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає позичальнику кредитні кошти окремими частинами на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеного кредитним договором ліміту - 10000000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості до 14 лютого 2014 року (п. 1.1, п. 1.1.1 кредитного договору), а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на його користь проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених кредитним договором (п. 3.3.5 - 3.3.6 кредитного договору).

У відповідності до п. 1.2 договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів.

Згідно п. 2.1 кредитного договору видача траншів кредиту на цілі, визначені п. 1.2 цього договору, проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточні рахунки позичальника, що відкриті в інших банківських установах з позичкового рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Національний кредит" в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати.

Моментом (днем) надання траншу кредиту вважається день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з позичкового рахунку в сумі відповідного траншу кредиту (п. 2.2 договору).

Положеннями п. 2.5 договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Відповідно до п. 2.6 договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Національний кредит", а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитом, згідно п. 2.7 кредитного договору, здійснюється на фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Згідно п. 3.3.5 договору позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору проценти та комісії,. передбачені п. 1.1.1 цього договору, в порядку, визначеному пп. 2.6, 2.8, 2.9, 2.13 цього договору та тарифами.

Також позичальник відповідно до п. 3.3.6 договору зобов'язаний повернути кредитору в повному обсязі транш і кредит в строки, визначені п. п. 1.1.1, 2.4 цього договору.

Договорами про внесення змін до кредитного договору сторони неодноразово збільшували строк повернення боргу за кредитом.

Договором про внесення змін № 10, № 11 від 28 листопада 2014 року та 5 грудня 2014 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1.-72ю/2013/2-1 від 17 травня 2013 року кредит пролонговано до 31 травня 2015 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "Банк Національний кредит" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування ними.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 травня 2013 року між Приватним підприємством-фірмою "Інтерекопласт" (вкладник) та ПАТ "Банк Національний кредит" (банк) укладено договір про депозитний вклад № DU8/2013-163 строком на 24 місяці в національній валюті (без капіталізації процентів), за яким вкладник на умовах депозиту розмістив в установі банку 84000000 гривень 00 коп.

У забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" за кредитним договором, 17 травня 2013 року між відповідачем (заставодавець) та ПАТ "Банк Національний кредит" (заставодержатель) укладено договір застави майнових прав № 04-311/1-1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку, відповідно до п. 1.1 якого заставодавець у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1.-72ю/2013/2-1 від 17 травня 2013 року передає заставодержателю в заставу майнові права на отримання грошових коштів в сумі 84000000 гривень 00 коп., включаючи сам вклад в сумі 84000000 гривень 00 коп. та нараховані проценти в розмірі 19 % річних на нього, що випливають з договору про депозитний вклад № DU8/2013-163 строком на 24 місяця в національній валюті (без капіталізації процентів) від 15 травня 2013 року, згідно з яким заставодавець виступає вкладником.

Згідно п. 3.3.4 договору застави звернення стягнення на грошові кошти, майнові права вимоги яких є предметом застави за цим договором, здійснюється за вибором заставодержателя в судовому чи позасудовому порядку згідно Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" або шляхом їх договірного списання Заставодержателем в рахунок погашення його забезпечених заставою вимог. Своїм підписом на даному договорі застави заставодавець надає доручення заставодержателю самостійно здійснювати договірне списання коштів в рахунок погашення забезпечених заставою вимог (їх частини) заставодержателя, які містяться на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_2. Доручення заставодавця виконується заставодержателем шляхом купівлі-продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України за курсом, що діятиме на дату здійснення цієї операції, з наступним погашенням забезпечених заставою вимог (їх частини) за рахунок купленої іноземної валюти. Списання грошових коштів в рахунок погашення забезпечених заставою вимог (їх частини) проводиться заставодержателем без додаткових погоджень з заставодавцем.

Також 15 травня 2013 року між ПАТ "Банк Національний кредит" та громадянином ОСОБА_8 укладено договір № DF22/2013-163 банківського вкладу "Депозит у травні на 24 місяці", строком на 24 (двадцять чотири) місяці в національній валюті (без капіталізації процентів), відповідно до якого банк відкриває вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_3, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 4000000 гривень 00 коп. в національній валюті терміном з "15" травня 2013 року до "15" травня 2015 року (включно).

17 травня 2013 року сторонами внесено зміни до вказаного договору банківського вкладу "Депозит у травні на 24 місяці" строком на 24 (двадцять чотири) місяці в національній валюті (без капіталізації процентів) шляхом укладення договору про внесення змін № 1, відповідно до якого депозитний договір № DF22/2013-163 доповнено рядом нових пунктів, які поєднують між собою правовідносини по кредитному договору між ПАТ "Банк Національний кредит" та Приватним підприємством-фірмою "Інтерекопласт", а також визначають додаткові умови забезпечення майнових прав щодо такого кредитного договору із третьою особою:

2.1.1. "2.1.1 Майнові права на вклад є забезпеченням виконання зобов'язань Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1.-72ю/2013/2-1 від 17 травня 2013 року, який укладений між банком та Приватним підприємством-фірмою "Інтерекопласт";

2.1.2 "2.1.2. У разі здійснення договірного списання частини вкладу умова договору щодо суми вкладу вважається зміненою, а саме зменшеною на суму договірного списання.";

Договором про внесення змін № 1 від 17 травня 2013 року сторони також доповнили основний депозитний договір № DF22/2013-163 пунктом 4.1.5, яким визначили момент настання порядку договірного списання коштів із депозитного вкладу за депозитним договором № DF22/2013-163 для здійснення погашення загальної заборгованості за кредитним договором.

Одночасно, 17 травня 2013 року, між ПАТ "Банк Національний кредит" та громадянином ОСОБА_8 укладено договір застави майнових прав № 04-312/1-1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку), відповідно до якого заставодавець у якості забезпечення виконання всіх зобов'язань позичальника за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1.-72ю/2013/2-1 від 17 травня 2013 року, передає заставодержателю в заставу майнові права на отримання 4000000 гривень 00 коп. та нараховані проценти в розмірі 19,0 % процентів річних на нього, що випливають з договору № DF22/2013-163 банківського вкладу "Депозит у травні на 24 місяці" строком на 24 (двадцять чотири) місяці в національній валюті (без капіталізації процентів) від 15 травня 2013 року, згідно з яким заставодавець виступає "Вкладником".

Таким чином, вимоги ПАТ "Банк Національний кредит" за кредитним договором забезпечені вказаними договорами застави майнових прав на загальну суму 88000000 гривень 00 коп.

Разом з тим, у відповідності до п. 3.2.10 кредитного договору у випадку звернення позичальника та/або майнового поручителя в ПАТ "Банк Національний кредит" із заявою про дострокове повернення будь-якого з депозитів, вказаних в п. п. 1.3.1, 1.3.2 цього договору, вважається, що термін погашення кредиту за цим договором, сплати процентів, комісій, сплати штрафних санкцій настав в день надання такої заяви, та кредитор в цей же день, набуває прав звернення стягнення за договорами застави майнових прав (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку) укладеним з позичальником та майновим поручителем.

Пунктом 2.10 кредитного договору встановлено, що позичальник доручає кредитору здійснювати списання з рахунків позичальника сум, що підлягають сплаті за кредитом, нарахованих процентів та комісій меморіальними ордерами, оформленими кредитором, для задоволення своїх вимог відповідно до умов цього договору.

Таким чином, сторони погодили, що у разі звернення позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту, згідно умов договору банківського вкладу, строк погашення кредиту і сплати процентів за ним вважається таким, що настав, що, окрім набуття прав банку на предмет застави за договорами, призводить до обов'язку погасити борг за кредитом.

Встановлено, що Приватне підприємство-фірма "Інтерекопласт" листом № 11 від 3 лютого 2014 року, отриманим ПАТ "Банк Національний кредит" 10 лютого 2014 року, звернулось до банку з вимогою достроково розірвати договір банківського вкладу та направити всю його суму, а саме, 84000000 гривень 00 коп., на погашення боргу за кредитним договором.

Враховуючи умови депозитного договору № DF22/2013-163 про договірне списання грошових коштів, одночасно мали списуватися грошові кошти основної суми депозиту громадянина ОСОБА_8 та нараховані на цю суму проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з урахуванням вимог наведеної норми строк виконання зобов'язань розпочався 10 лютого 2014 року, тобто, з моменту отримання банком вимоги позичальника, та закінчився 17 лютого 2014 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник позивача не зміг надати пояснень на отриманий лист-вимогу та щодо того, у який строк така вимога мала б бути розглянута та на неї подана відповідь.

Разом з тим, станом на 10 лютого 2014 року на депозитному рахунку Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" у банку, згідно умов договору банківського вкладу,. обліковувалось 84000000 гривень 00 коп., а на депозитному рахунку ОСОБА_8 - 4000000 гривень 00 коп., борг за кредитним договором складав 10078630, 14 доларів США, з яких 10000000, 00 доларів США - борг за кредитом, а 78630, 14 доларів США - проценти за користування кредитом за період з 10 лютого 2014 року по 17 лютого 2014 року). При цьому офіційний курс НБУ гривні до долара США станом на 10 лютого 2014 року становив 852,8200 гривень за 100 доларів США (8, 5282 гривень за 1 долар США). Офіційний курс гривні до долара США станом на 11 лютого 2014 року становив 855, 3200 гривень за 100 доларів США; станом на 12 лютого 2014 року - 855, 0700 гривень за 100 доларів США; станом на 13 лютого 2014 року - 855, 0700 гривень за 100 доларів США; станом на 14 лютого 2014 року - 863, 0900 гривень за 100 доларів США; станом на 17 лютого 2014 року - 864, 0500 гривень за 100 доларів США.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд касаційної інстанції погоджується з доводами заявника касаційної скарги про те, що звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов'язком банку, однак, при укладенні договору сторонами погоджено, що депозитні кошти зараховуються в рахунок сплати кредиту у разі звернення позичальника або майнового поручителя до банку з заявою про дострокове повернення депозиту.

Одним із способів розпорядження власником грошовими коштами є їх переказ, порядок якого в межах України визначається Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Зокрема, вказаним законом передбачена можливість договірного списання коштів, яким є списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом (п. 1.38 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Статтею 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

Меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України (п. 19-1 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Таким чином, право власника розпоряджатися коштами, що обліковуються на відкритих в банку рахунках, реалізується, окрім іншого, шляхом уповноваження банківської установи самостійно, без окремого платіжного доручення, здійснювати відповідний переказ коштів.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, що п. п. 2.10, 3.2.10 сторони погодили, що у випадку звернення, зокрема, позичальника з вимогою про повернення депозиту, строк виконання зобов'язань є таким, що настав, а кредитору доручено списувати з рахунків позичальника суми, що підлягають сплаті за кредитом для задоволення своїх вимог, апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що банк мав без окремого доручення позичальника за рахунок вкладу придбати валюту кредиту та зарахувати в рахунок погашення зобов'язань за кредитом.

Відповідно до ст. 606 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

За таких обставин, оскільки умовами кредитного договору, договору банківського вкладу, депозитного договору № DF22/2013-163 та договорів застави передбачено договірне списання, висновок апеляційного господарського суду про те, що відповідно до вказаних правочинів та положень ст. ст. 599, 606 Цивільного кодексу України, зобов'язання з погашення боргу за кредитним договором у сумі 10078630, 14 доларів США, є припиненим у зв'язку з набуттям банком прав на депозит та поєднанням боржника і кредитора в одній особі, що свідчить про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, грунтується на нормах закону.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума кредиту обліковується на рахунку строкової заборгованості -НОМЕР_1 у той же час, для обліку простроченої заборгованості за кредитом використовується балансовий рахунок 2067 (прострочена заборгованість за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання). За дебетом рахунку проводяться суми простроченої заборгованості за наданими кредитами. За кредитом рахунку проводяться суми погашення простроченої заборгованості за наданими кредитами.

Вказані обставини не досліджувались місцевим господарським судом, правова оцінка таким обставинам не надавалась, що призвело до прийняття ним рішення за неповного встановлення усіх істотних обставин справи та надання їм належної правової оцінки у сукупності, тому вказане рішення підставно скасовано судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відсутність підстав для стягнення з Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" боргу за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1.-72ю/2013/2-1 від 17 травня 2013 року.

З огляду на викладене, доводи заявника касаційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваної постанови, прийнятої за наслідками повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки та вірного застосування норм ст. ст. 526, 530, 606, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України, п. п. 19-1, 1.38 ст. 1, ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Разом з тим, апеляційним господарським судом встановлено, що після подання апеляційної скарги та прийняття її до провадження, Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 358 від 5 червня 2015 року "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних прийнято рішення № 114 від 5 червня 2015 року, розпочала з 8 червня 2015 року процедуру виведення публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці (з 8 червня 2015 року по 7 вересня 2015 року включно).

За таких обставин постанова апеляційного господарського суду законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5 111-7- 111-9 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Л. Гольцова

Т. Козир