ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 917/1105/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 19.08.2015у справі№917/1105/13 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК"доПублічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" про стягнення 57 477 654,24 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Козій С.М.,

- відповідача Білявський В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 у справі №917/1105/13 у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2015 відмовлено; апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду.

Публічне акціонерне товариство "АВТОКРАЗ" (далі - скаржник/відповідач), не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2015 у справі №917/1105/13 в задоволенні зави Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" про відстрочення виконання рішення від 10.09.2013 у даній справі відмовлено.

Вказана ухвала була оскаржена Публічним акціонерним товариством "АВТОКРАЗ" до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" була повернута заявнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку).

Публічне акціонерне товариство "АВТОКРАЗ" повторно звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2015, яка була повернута ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.08.2015 у зв'язку з порушенням скаржником 5-денного строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для задоволення клопотання про його поновлення (п. 4 ст. 97 ГПК України).

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, по-перше, ухвалу господарського суду міста Києва прийнято 17.06.2015, а апеляційну скаргу подано відповідачем до відділу поштового зв'язку 06.08.2015, про що свідчить штемпель поштового зв'язку на конверті, тобто поза межами процесуального строку встановлено ст. 93 ГПК України для подання апеляційної скарги; по-друге, відповідачем не надано доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасними вказані висновки суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.

Як вказувалось вище, та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 була повернута апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Як встановлено Київським апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, повторно відповідач звернувся з апеляційною скаргою 06.08.2015 (здано відповідачем до відділу поштового зв'язку 06.08.2015) та одночасно заявив клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги, в якому посилається на отримання 30.06.2015 ухвали суду господарського суду міста Києва від 17.06.2015 та виправлення недоліків вперше поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, передбачена гарантія забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, чинній на момент виникнення спору) визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. (ч.ч.1 та 3 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Згідно зі ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до абзацу 8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Водночас, відмовляючи у відновленні процесуального строку, суд апеляційної інстанції не забезпечив всебічний підхід до розгляду наведених скаржником причин в обґрунтування підстав пропуску процесуального строку, та передчасно зробив висновок про безпідставність наведених скаржником причин пропуску ним процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, наслідком чого є можливе обмеження суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 у справі №917/1105/13 скасувати. Справу направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" до апеляційного провадження.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді Т.Л. Барицька

В.І. Картере