Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 11.11.2015 року у справі №914/368/15 Постанова ВГСУ від 11.11.2015 року у справі №914/3...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 914/368/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на рішеннягосподарського суду Львівської області від 20.04.2015на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 21.07.2015у справі№ 914/368/15за позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "КПК-Агроінвест"простягнення 218995,83 грн. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.04.2015 року у справі №914/368/15 в задоволенні позовної вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення з ТОВ "КПК-Агроінвест" суми основного боргу в розмірі 156298,00грн. - відмовлено повністю. В частині вимог позивача про стягнення сум пені (36 682,47грн.), 3% річних від прострочених платежів (4 162,21грн.) та інфляційних втрат (21853,15грн.) - позов залишено без розгляду. При цьому, у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог на 50000,00грн., фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 повернено з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 000,00грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2015 у справі №914/368/15 скасовано в частині залишення без розгляду вимог позивача про стягнення сум пені (36 682,47грн.), 3% річних від прострочених платежів (4 162,21грн.) і інфляційних втрат (21853,15грн.) та в цій частині в позові відмовити повністю. В решті рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2015 року у справі №914/368/15 залишити без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2015 скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.07.2014 між ФОП ОСОБА_4 (постачальник) та ТОВ "КПК-Агроінвест" (покупець) укладено договір №71-07/2014, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у встановлені терміни покупцю олію соєву та/або макуху соєву, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно до п.6.3 Договору, відповідач зобов'язався здійснювати попередню оплату повної вартості замовленого товару з моменту пред'явлення Позивачем Рахунку.

Згідно п.6.3 Договору передбачено також можливість погодження Сторонами здійснення поставки товару без попередньої оплати його вартості, - при умові надання Відповідачем гарантії проведення оплати упродовж 7 операційних днів (з моменту підписання Видаткової накладної).

Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач, протягом серпня-листопада 2014 року, поставив відповідачу товарів на загальну суму 3206162,00грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами. Проте, відповідач оплатив поставлений товар лише в розмірі 3186160,00 грн., в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 20002,00 грн.

Крім того, позивач також заявляючи позовні вимоги у розмірі 206298,00 грн., посилався також на поставку товару за видатковою накладною №ГП-0000231 від 17.09.2014 на суму 186296,00грн., яка не підписана зі сторони відповідача (як отримувача товару) і факт поставки за якою відповідач заперечив.

Приймаючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що факт поставки продукції по видатковій накладній №ГП-0000231 від 17.09.2014 на суму 186296,00грн. документально не підтверджено, а також з огляду на те, що під час розгляду справи відповідачем сплачено кошти у сумі 50000,00грн. і в цій частині позивач просив зменшити розмір позовних вимог, суди дійшли правомірного висновку про те, що на час розгляду спору борг - відсутній, а тому правомірно відмовили в задоволенні позову в частині стягнення боргу.

При цьому, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, виходив з того, що неможливо з'ясувати коли виставлялися рахунки на оплату і з якого моменту позивач вважає протермінованою саму оплату по накладних, які визнані відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки видаткова накладна №ГП-0000231 від 17.09.2014 на суму 186296,00грн., не підписана зі сторони отримувача товару, а отже не оформлена належним чином, а також враховуючи відсутність довіреності на отримання вказаного у ній товару свідчить про відсутність належних доказів поставки товару за цією накладною.

Крім того, враховуючи, що відповідачем у ході розгляду справи сплачено кошти у сумі 50000,00грн., що підтверджується Платіжними дорученнями №434 від 11.02.15 та №282 від 12.02.15 (по 25 000,00грн. кожне) суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність боргу, в зв'язку з чим обґрунтовано відмовили в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу за поставлений товар.

Також, враховуючи передбачений укладеним між сторонами договору порядок оплати повної вартості товару та з огляду на відсутність доказів виставлення рахунків відповідачу, що унеможливлює в свою чергу встановлення моменту виникнення зобов'язання останнього щодо оплати вартості поставленого товару, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Доводи скаржника викладені в касаційні скарзі, щодо порушення судами норм процесуального законодавства в частині не повідомлення його про розгляд справи та відповідно прийняття рішення за відсутності останнього, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштового відправлення, якими підтверджується отримання позивачем копій процесуальних документів судів попередніх інстанцій, що відповідно спростовують доводи позивача про необізнаність розгляду справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга була підписана особисто позивачем, що також свідчить про обізнаність останнього про розгляд справи.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 року у справі № 914/368/15 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

І.В. Вовк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст