ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 911/2418/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)за участі представників: позивача: відповідача: Левченко Д.Ю. Лазоренко Т.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецзапчастина"на рішення та постановуГосподарського суду Київської області від 07 серпня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2015 рокуу справі№ 911/2418/15за позовомдержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецзапчастина"про стягнення 301 209,17 грн

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 252 458,55 грн пені та 48 750,62 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.08.2015 (суддя - Горбасенко П.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 (головуючий - Алданова С.О., судді - Дикунська С.Я., Коршун Н.М.), позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецзапчастина" на користь державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 252 458,55 грн пені, 48 750,62 грн штрафу та судовий збір.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволені пені та штрафу відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 24.10.2014 між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (покупець) та ТОВ "Укрспецзапчастина" (постачальник) було укладено договір поставки № 01-1/3399-14, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити (передати) покупцю у визначений договором строк акумуляторні батареї для автотранспортних засобів в кількості, асортименті (види, марки, типи), з характеристиками, вартістю згідно з специфікацію товарів, яка є додатком 1 до договору, а покупець - прийняти поставлені товари належної якості та провести за них оплату на умовах договору.

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. договору ціна договору складається з загальної вартості всієї кількості товарів та на дату укладення договору становить 395 925,96 грн з ПДВ. Ціна за одиницю товару кожного найменування товарів, з зазначеного в специфікації асортименту, визначена в специфікації. Ціна за одиницю товару, ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. При зменшенні обсягу закупівлі сторони зменшують ціну договору.

Відповідно до п. 2.4. договору оплата поставлених (переданих) постачальником товарів (партії товарів) здійснюється покупцем після поставки (передачі) кожної партії товарів, а саме: протягом 25 банківських днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товарів (партії товарів) та за наданим покупцем оригіналом рахунка-фактури; у разі неможливості для покупця провести оплату з причини зменшення, затримки фінансування його витрат, сторони узгоджують строк, на який може бути відстрочено таку оплату.

Пунктом 3.11. договору передбачено, що датою поставки (передачі) товарів покупцю (одержувачу) є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товарів (партії товарів).

Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 14.03.2015, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення строку гарантії за кожною одиницею товару (п. 3.14. договору).

26.11.2014 між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (покупець) та ТОВ "Укрспецзапчастина" (постачальник) укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони погодили зміну ціни за 1 одиницю певних найменувань товару (в межах, дозволених Законом України "Про здійснення державних закупівель": не більше ніж на 10 відсотків від ціни за одиницю товару) без збільшення ціни договору (суми, визначеної в договорі), та зменшення обсягу поставки товару, зазначеного у розділі 2.3. специфікації, а також погодили зменшити ціну договору до 395 903,28 грн з ПДВ.

26.11.2014 між сторонами підписано специфікацію товарів (акумуляторні батареї).

На виконання умов договору, позивач надіслав на адресу відповідача заявки на поставку товарів від 01.12.2014, 02.12.2014, 03.12.2014, 11.12.2014 та 16.12.2014.

Як встановлено судами, станом на 25.05.2015 відповідач поставив позивачу лише 42 одиниці акумуляторів (відповідачем не виконана заявка від 16.12.2014 та не поставлена одна одиниця товару (акумуляторна батарея 6 СТ-74 А3) за заявкою від 02.12.2014 на поставку акумуляторів до Дніпровської ЕС).

14.02.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією № 01/01-6-2/1780, згідно з якої просив останнього належним чином виконати умови договору, однак відповідач відмовив у задоволенні вказаної претензії.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до п. 5.2.1. договору у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 % ціни прострочених зобов'язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14 % від вказаної ціни.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що оскільки відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, товар на загальну суму 348 218,71 грн та в строк не поставив, то згідно з п. 5.2.1. договору та ст. ст. 525, 526 ЦК України, 610 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня і штраф. Також суди прийшли до висновку про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій (пені і штрафу) у справі та відмовили відповідачу у задоволенні клопотання.

Проте, погодитись з висновками судів в частині відмови у зменшенні штрафних санкцій неможливо, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.08.2015 відповідач звернувся до господарського суду із клопотання про зменшення пені і штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання закріплено в п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Господарські суди, встановивши прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань при вирішенні спору, не врахували вимог ст. 233 ГК України та не взяли до уваги те, що штрафні санкції (пеня і штраф) складають понад 50 % (відповідачем не поставлено позивачу товар на загальну суму 348 218,71 грн), а також не врахували факту відсутності доказів настання для позивача негативних наслідків та спричинення позивачу та іншим учасникам господарських відносин значних збитків, відповідним простроченням.

Отже, враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що в даному випадку є підстави для застосування ч. 1 ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК та зменшення штрафних санкцій у справі, зокрема, пені до 151 475,13 грн та штрафу до 29 250,37 грн. В зв'язку з чим судові рішення підлягають зміні в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецзапчастина" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 07 серпня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2015 року у справі за № 911/2418/15 змінити, зменшивши суму пені, що підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецзапчастина" на користь державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з 252 458, 55 грн до 151 475,13 грн та штрафу з 48 750,62 грн до 29 250,37 грн.

В решті судові рішення залишити без змін.

Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

Головуючий, суддя М. ОстапенкоСуддя П. ГончарукСуддя Л. Стратієнко