Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 11.11.2015 року у справі №910/3534/15-г Постанова ВГСУ від 11.11.2015 року у справі №910/3...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 910/3534/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.07.2015у справі№ 910/3534/15-гГосподарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"доПриватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Панацея-1997"простягнення 316039,81 грнза участю представників:

позивача: Павловський О.М., дов. від 07.09.2015;

відповідача: Стужук П.П., дов. від 02.03.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 у справі № 910/3534/15-г (суддя - Літвінова М.Є.) позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 187050,91 грн заборгованості по кредиту, 34036,37 грн заборгованості по процентах, 2295,86 грн пені за прострочення сплати кредиту, 3038,39 грн пені за прострочення сплати по відсотках, 1107,41 грн 3% річних за прострочення сплати кредиту, 504,95 грн 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 4128,59грн інфляційні втрати за процентами за користування кредитом, 65467,85 грн неустойки за порушення п. 4.2.5 кредитного договору, 4676,25 грн неустойки за порушення п. 4.2.6 кредитного договору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лобань О.І., судді - Федорчук Р.В., Майданевич А.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 у справі № 910/3534/15-г скасовано в частині стягнення неустойки за порушення п. 4.2.5 кредитного договору в сумі 65467,85грн та неустойки за порушення п. 4.2.6 кредитного договору в сумі 4676,25 грн.

В цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено ПАТ "Брокбізнесбанк" в стягненні з ПАТ "Українська страхова компанія "Панацея-1997" неустойки за порушення п.4.2.5 кредитного договору в сумі 65467,85 грн та неустойки за порушення п. 4.2.6 кредитного договору в сумі 4676,25 грн. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 у справі № 910/3534/15-г залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки за порушення п. 4.2.5 кредитного договору в сумі 65467,85 грн та неустойки за порушення п.4.2.6 кредитного договору в сумі 4676,25 грн та залишити в цій частині рішення суду першої інстанції в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ПАТ "Брокбізнесбанк" (Банк) та ПАТ "Українська страхова компанія "Панацея-1997" (Позичальник) 08.06.2011 укладений кредитний договір № 08-11-980-KL, за умовами якого, Банк зобов'язався надати Позичальнику в тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 190000,00 грн (з урахуванням додаткової угоди від 23.12.2011 №3) терміном до 20.01.2015 (з урахуванням додаткової угоди від 26.11.2013 №6), встановивши проценту ставку за їх користування в розмірі 18,5 % річних.

Відповідно до п.2.1 договору, видача кредиту здійснюється у безготівковій формі на підставі заяви Позичальника та платіжного доручення. В п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору, визначено, що підставою видачі кредиту є підписання договору застави від 08.06.2011 №08-11-980-Z, який забезпечує виконання зобов'язання за кредитним договором.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що встановлений в п. 1.1.2 цього договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів в році та календарної кількості днів у місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту не враховується день повернення кредиту.

Згідно п.2.5 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно з 27 по 30/31 число поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку Позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний Позичальником рахунок по 26 число включно місяця, в якому надано кредит. В подальшому проценти нараховуються щомісячно з 27 числа минулого місяця по 26 число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно).

Проценти за поточний календарний місяць Позичальник сплачує на рахунок, вказаний Банком щомісяця до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (в тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі (п. 2.6 договору).

Згідно п.2.7 договору, всі платежі по договору (погашення основної суми, процентів, неустойки та інші платежі визначені цим договором) Позичальник здійснює на рахунок з призначенням платежу: "погашення заборгованості за кредитним договором від 08.06.2011 №308-11-980-KL, без ПДВ". В подальшому Банк самостійно розподіляє грошові кошти, які надійшли від Позичальника на відповідні рахунки в черговості визначеній в п. 2.9 цього договору.

Моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки Банку суми кредиту, процентів, комісій, неустойки, визначених цим договором. Якщо цей день не є банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня. При цьому проценти нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським, до наступного банківського дня (п. 2.8 договору).

Відповідно до п. 2.9 договору, погашення заборгованості Позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашається прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); в другу чергу - строкова заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; в третю чергу - прострочена заборгованість по поверненню кредиту (якщо прострочення буде мати місце); в четверту чергу погашається строкова заборгованість по поверненню кредиту; в п'яту чергу - заборгованість по сплаті комісій; в шосту - за неустойку, у випадку її нарахування Банком; в сьому - інші витрати Банку. Банк може змінити порядок погашення заборгованості на власний розсуд.

Пунктом 7.1 договору визначено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій Банк має право нарахувати Позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п. 1.1.3 цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Суди встановили, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання, тоді як відповідач зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в сумі 187050,91 грн та заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 34036,37 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за кредит в сумі 13657,97 грн, пеню за процентами в сумі 4915,88 грн, 3% річних по кредиту в сумі 1107,41 грн, 3% річних по процентах в сумі 504,95 грн, інфляційні за кредитом в сумі 493,63 грн, інфляційні за процентами в сумі 4128,59 грн, неустойку за порушення п. 4.2.5 кредитного договору в сумі 65467,85 грн та неустойку за порушення п.4.2.6 кредитного договору в сумі 4676,25 грн.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, враховуючи положення ЦК України, ГК України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 187050,91 грн заборгованості по кредиту, 34036,37 грн заборгованості по процентах, 2295,86 грн пені за прострочення сплати кредиту, 3038,39 грн пені за прострочення сплати по відсотках, 1107,41 грн 3% річних за прострочення сплати кредиту, 504,95 грн 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 4128,59грн інфляційні втрати за процентами за користування кредитом.

При цьому, в частині задоволення позову про стягнення пені за прострочення сплати кредиту та пені за прострочення сплати по відсотках, суди здійснили перерахунок, врахувавши при цьому, заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності.

Що стосується вимог про стягнення інфляційних втрат за процентами за користування кредитом та за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, то суди, врахувавши, що за період з 05.08.2013 по 25.11.2013 мала місце дефляція, дійшли висновку про безпідставність заявлення до стягнення інфляційних втрат за зазначений період за прострочення сплати кредиту.

Правомірність результатів розгляду зазначених позовних вимог не є предметом даного касаційного оскарження, в зв'язку з чим, законність та обґрунтованість судових рішень в цій частині касаційною інстанцією не перевіряється, виходячи з меж перегляду справи в порядку касації.

Предметом касаційного оскарження є вимога про стягнення з відповідача 65467,85грн неустойки за порушення п. 4.2.5 кредитного договору, 4676,25 грн неустойки за порушення п. 4.2.6 кредитного договору, яку господарський суд першої інстанції задовольнив в повному обсязі дійшовши висновку про обґрунтованість позову в зазначеній частині.

Водночас, апеляційний господарський суд не погодився з таким висновком та зазначив про відсутність підстав для стягнення з відповідача 65467,85 грн неустойки за порушення п. 4.2.5 кредитного договору, 4676,25 грн неустойки за порушення п. 4.2.6 кредитного договору, оскільки строк погашення кредиту ще не настав, враховуючи додаткову угоду від 26.11.2013 № 6 до кредитного договору, в якій зазначено, що термін користування кредитом встановлено до 20.01.2015.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Як дослідив суд першої інстанції п. 4.2.5 договору встановлені обов'язки Позичальника у випадку загрози строків повернення кредиту та процентів за його користування, інформувати Банк в письмовій формі не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати погашення кредиту та процентів.

Також, у відповідності до п. 4.2.6 договору, Позичальник зобов'язався надавати Банку всі необхідні документи для здійснення перевірки цільового використання кредиту, аналізу фінансового стану Позичальника, зокрема, щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати Банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю Позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форму № 1), звіт про фінансові результати (форму № 2), щорічно до 20 лютого наступного за звітним роком надавати Банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю Позичальника у звітному році (в тому числі баланс (форму № 1), звіт про фінансові результати (форму № 2), а також в строк до 7 числа поточного місяця надавати Банку довідки з інших банків, в яких у Позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній місяць, а також інші документи на вимогу Банку.

Відповідно до п.7.3 договору, Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі 0,5% від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п.4.2.6, 4.2.7 цього договору за кожний факт порушення.

Пунктом 7.4 договору визначено, що Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі 5% від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником п.п. 4.2.4, 4.2.5, 4.2.8-4.2.10 цього договору за кожний факт порушення.

Суд першої інстанції, врахувавши положення договору, відсутність доказів виконання відповідачем п.п. 4.2.5, 4.2.6 договору дійшов вірного висновку про правомірність стягнення 65467,85 грн неустойки за порушення п. 4.2.5 кредитного договору, 4676,25 грн неустойки за порушення п. 4.2.6 кредитного договору.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором (п. 8.1 договору).

Апеляційний господарський суд наведеного вище не врахував та помилково дійшов висновку, що термін користування кредиту ще не настав (відповідно до додаткової угоди від 26.11.2013 №6 до договору - 20.01.2015), що призвело до безпідставного скасування рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача неустойки за порушення п.4.2.5 кредитного договору в сумі 65467,85грн та неустойки за порушення п. 4.2.6 кредитного договору в сумі 4676,25 грн.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Відповідно до приписів ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 щодо стягнення з відповідача неустойки за порушення п.4.2.5 кредитного договору в сумі 65467,85грн та неустойки за порушення п. 4.2.6 кредитного договору в сумі 4676,25 грн і в цій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.201 у справі №910/3534/15-г скасувати в частині відмови в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Панацея-1997" неустойки за порушення п.4.2.5 кредитного договору в сумі 65467,85 грн та неустойки за порушення п.4.2.6 кредитного договору в сумі 4676,25 грн. В цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 у справі № 910/3534/15-г залишити в силі.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.201 у справі №910/3534/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст