ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 908/2322/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоОстапенка М.І.,СуддівГончарука П.А. (доповідача), Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" на рішення господарського суду Запорізької області від 3 червня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року у справі №908/2322/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" про стягнення суми,-

Встановив:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 901 050,35 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 3 червня 2015 року у справі №908/2322/15-г, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 901 050,35 грн., судовий збір в розмірі 18 021,01 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Предметом позову у справі є вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором фінансового лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, у ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" (лізингоодержувач) внаслідок неналежного виконання договору фінансового лізингу №L401-03/07, укладеного 22 березня 2007 року, виникла заборгованість з лізингових платежів перед ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець), про стягнення якої останнім було заявлено позов.

В подальшому позивач подав до суду клопотання про збільшення позовних вимог.

За наслідками розгляду справи, місцевий господарський суд рішенням від 3 червня 2015 року визнав позов обґрунтованим і, враховуючи клопотання про збільшення позовних вимог, стягнув з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 901 050,35 грн.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу і не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вказані вимоги процесуального права апеляційним господарським судом не враховані.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції встановлено та зазначено в постанові про те, що рішенням господарського суду з відповідача на користь позивача стягнуто не 901 050,35 грн., а 871 561,29 грн.

При цьому апеляційним господарським судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем складає 871 561,29 грн. і дана сума правомірно стягнута судом першої інстанції на користь позивача.

В той же час, суд апеляційної інстанції не перевірив законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та правомірності стягнення 901 050,35 грн.

За таких обставин, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року не можна визнати законною, обґрунтованою, прийнятою відповідно до норм матеріального та процесуального права, фактичних обставин та наявних матеріалів справи, а тому вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до апеляційного господарського суду, оскільки він допустив порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін у справі і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року у справі №908/2322/15-г скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Головуючий:М.І. ОстапенкоСудді:П.А. Гончарук Л.В. Стратієнко