ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 908/1661/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТОВ "АТ Каргілл"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 29.07.2015 у справігосподарського суду Запорізької області за позовомТОВ "АТ Каргілл"доПП "Альошина"простягнення 1101184, 30 грн., в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Бурда А.О. (дов. від 10.11.14 № 2015/223), Кравчук А.І. (дов. від 22.06.15 № 2015/103),

відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 18.05.2015 господарського суду Запорізької області позов задоволено, з ПП "Альошина" на користь позивача стягнуто 874257,45 грн. основного боргу, 138652, 17 грн. штрафу, 33405 грн. пені, 4869,76 грн. річних та 21 023,69 грн. судового збору.

Постановою від 29.07.2015 Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано частково, позов задоволено частково, з ПП "Альошина" на користь ТОВ "АТ Каргілл" стягнуто 388173, 88 грн. основного боргу, 34663,04 грн. штрафу, 8351,25 грн. пені, 4 869,76 грн. річних та 11302,02 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду, ТОВ "АТ Каргілл" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов договору поставки від 06.03.2014 № СVS 62185, укладеного між ПП "Альошина" та ТОВ "АТ Каргілл", останнє взяло на себе зобов'язання поставити і передати у власність відповідача насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива, загальна кількість, ціна, порядок розрахунків за які, а також необхідність забезпечення виконання зобов'язання покупця визначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець - прийняти та оплатити їх вартість.

Пунктом 3.4.3.3 п. 3.4.3.3 договору передбачено, що вказані у специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше ніж на 1% в порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідної Специфікації.

Згідно п. 4.2 договору умови та місце поставки товару вказуються у відповідній специфікації на Товар. Передача Товару від постачальника покупцеві здійснюється за актом приймання-передачі.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що у випадку прострочення оплати товару покупцем проти строків, вказаних у відповідній специфікації та договорі, покупець сплачує постачальнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару. У випадку прострочення оплати товару покупцем більше, ніж на 30 (тридцять) календарних днів проти строків, вказаних у відповідній специфікації, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної простроченої суми.

Сторонами було підписано специфікацію від 06.03.2014 №1/62185, за якою загальна вартість товару з ПДВ - 334050 грн.; строк поставки товару - до 24.03.2014; термін сплати повної вартості товару - до 10.10.2014; а також умови оплати визначені згідно п. 3.4.3 договору. У специфікації також визначені додаткові умови: у випадку, якщо покупець сплачує за простроченим рахунком - коригування остаточної ціни здійснюється одноразово на момент повної оплати за товар згідно виставленого рахунку.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 334 050,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та актами приймання-передачі мінеральних добрив.

Свої зобов'язання з оплати товару відповідачем порушено, сплачено 26.12.2014 лише 24000 грн., що підтверджується відповідною довідкою банку та платіжним дорученням, решта боргу залишилась несплаченою.

Вказані обставини стали підставою для звернення АТ "Каргілл" з позовом у даній справі.

До початку розгляду справи по суті позивачем подана заява про зменшення позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем коштів у розмірі 50000 грн. Вказана заява була прийнята господарським судом першої інстанції до розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно враховано те, що згідно специфікації №1/62185 від 06.03.2014 у випадку, якщо покупець сплачує за простроченим рахунком - коригування остаточної ціни здійснюється одноразово на момент повної оплати за товар згідно виставленого рахунку.

При цьому судам було надано рахунок-фактура №62185/11448 від 09.10.2014 на суму 462173, 88 грн.

Апеляційним господарським судом обґрунтовано взято до уваги той факт, що коригування ціни товару на момент подання позовної заяви умовами спірного договору не передбачено та у формулах, за допомогою яких розраховується скоригована ціна, відсутній такий показник, як курс банку долара США на дату звернення з позовною заявою чи на дату складання позову, а також правомірно визнано безпідставним посилання господарського суду першої інстанції на те, що визначення дати коригування на 18.02.2015 є прерогативою позивача як таке, що суперечить умовам договору поставки № СVS 62185 від 06.03.2014.

З врахуванням зазначеного вище, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач мав оплатити поставлений товар за договором поставки № СVS 62185 від 06.03.2014 за ціною, скоригованою відповідно до рахунку-фактури №62185/11448 від 09.10.2014, а не на момент подання позову, як просив позивач, а відтак, правомірно стягнув з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 388173,88 грн., а також інфляційні та річні, нараховані на вказану суму.

В частині заявлених до стягнення передбачених п. 6.3 договору штрафу та пені, апеляційний господарський суд прийняв до уваги посилання відповідача на неможливість належного виконання зобов'язань за спірним договором у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території м. Слов'янська та м. Краматорська, що підтверджується висновком Донецької Торгово-промислової палати №2348/12.12-03 від 18.09.2014, а також листуванням між керівником ПП "Альошина" та Краматорським міським відділом головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області щодо розмінування земельних ділянок площею 460 га.

З огляду на вказане апеляційний господарський суд правомірно скористався наданим ст. 233 ГК, 551 ЦК, ст. 83 ГПК України правом зменшити розмір неустойки, врахувавши при цьому також і оплату відповідачем заборгованості за договором поставки, майновий стан та інтереси сторін, співвідношення основного боргу (388 173,88 грн.) та штрафних санкцій (172 057,17 грн.).

На підставі викладеного постанову Донецького апеляційного господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 29.07.2015 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 908/1661/15-г залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.