Постанова ВГСУ від 11.10.2016 року у справі №915/85/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 915/85/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Мачульського Г.М.за участю представників:позивача (прокуратури)Романов Р.О. - прокурор відділу Генеральної прокуратури Українивідповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)третьої особиПрядко О.А. - довіреність від 14.04.2015 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Прокурора Одеської області на постановувід 15.06.2016 р. Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 915/85/16 господарського суду Миколаївської областіза позовомКерівника Миколаївської міської прокуратури №1 в інтересах держави в собі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області до 1. Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області; 2. Публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівельний завод" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2Публічне акціонерне товариство "Юнекс Банк"провизнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку і його скасуванняВ С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 р. керівник Миколаївської міської прокуратури №1 в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод» про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації №795 від 18.08.2008;

- визнання недійсним та скасування державного акта серії ЯЕ № 930143 від 26.09.2008 на право власності Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод» на земельну ділянку площею 2, 6277 га з кадастровим номером 4820982200:09:000:0201, розташовану на проспекті Курортний, 39 в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірна земельна ділянка повністю розміщена в нормативно визначених межах прибережної захисної смуги Чорного моря, а продаж земельних ділянок прибережних захисних смуг у власність законодавством не передбачений. Крім цього, оскаржене розпорядження прийнято Березанською райдержадміністрацією з перевищенням наданих законом повноважень.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.04.2016 залучено до участі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 Публічне акціонерне товариство "Юнекс Банк".

19.04.2016 року Публічне акціонерне товариство«Чорноморський суднобудівний завод» надало заяву про застосування позовної давності в порядку приписів частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України.

Крім цього, 19.04.2016 до господарського суду Миколаївської області від прокурора надійшло клопотання в порядку пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, в якому останній просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Березанською райдержадміністрацією та ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» від 22.08.2008 та зареєстрований у реєстрі правочинів за №1827.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.04.2016 р. (суддя К.Л. Василяка) в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що прийняте Березанською райдержадміністрацією спірне розпорядження № 795 від 18.08.2008 (як суб'єктом владних повноважень) про продаж ПАТ «ЧСЗ» у власність земельну ділянку є ненормативним актом органу влади, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Обраний заявником спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку і його скасування, суд першої інстанції зазначив, що вказаний акт не є актом нормативного характеру, є похідним від оспорюваного рішення.

Крім цього, клопотання прокурора щодо виходу судом за межі позовних вимог та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Березанською райдержадміністрацією та ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» 22.08.2008, зареєстрований у реєстрі правочинів за № 1827, не було розглянуто господарським судом, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.

За апеляційною скаргою Заступника прокурора Миколаївської області Одеський апеляційний господарський суд (судді: В.М. Головей, Т.Я. Гладишева, Я.Ф. Савицький) переглянувши рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 15.06.2016 р., вказане рішення залишив без змін з тих же підстав.

Прокурор Одеської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

На думку скаржника, судами помилково застосовано до спірних правовідносин висновки Конституційного Суду України і Верховного Суду України, щодо обраного заявником способу захисту порушених прав.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Чорноморський суднобудівельний завод" просило касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на правомірність застосування судами першої та апеляційної інстанції до спірних правовідносин приписів рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року по справі №7-рп/2009 та висновку Верховного Суду України у справі №21-405а14.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 19 серпня 2008 року за № 795 Березанською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження «Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення», згідно з яким вирішено продати державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод» земельну ділянку загальною площею 2,6277 га, яка знаходиться в її користуванні, рекреаційного призначення для обслуговування бази відпочинку «Чорноморець», розташованої за адресою: зона відпочинку «Коблево» (с.Коблево, пр. Курортний, 39) за межами населеного пункту в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, встановивши вартість земельної ділянки відповідно до висновку експертної оцінки в розмірі 1 249 103,00грн.

На підставі вказаного розпорядження, 22 серпня 2008 року між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області (продавцем), та державною акціонерною холдинговою компанією «Чорноморський суднобудівний завод» (покупцем), був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив згадану земельну ділянку, на якій сьогодні знаходиться нерухоме майно, комплекс, пансіонат «Чорноморець», належне покупцеві на праві власності.

Зазначена земельна ділянка була передана покупцю за актом приймання-передачі 22.08.2008 (а.с.28).

На підставі вказаних документів ПАТ «ЧСЗ» оформило право власності на земельну ділянку, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №930143 та інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.10.2015 (а.с. 30-38).

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимоги керівника Миколаївської міської прокуратури №1 в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про:

За приписами частини 1 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття спірного розпорядження 19.08.2008 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі або договору купівлі - продажу.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Таким чином, у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 11.11.2014 року у справі №21-405а14.

В даному випадку, прийняте Березанською районною державною адміністрацією від 19.08.2008 року розпорядження "Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення" №795, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, шляхом укладання 22.08.2008 року договору купівлі - продажу земельної ділянки з встановленням сервітуту.

Приймаючи до уваги те, що розгляд даного позову не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності на спірну земельну ділянку до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), колегія суддів, погоджується з висновками судів попередніх інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що посилання скаржника на порушення судами приписів пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, 19.04.2016 до господарського суду Миколаївської області від прокурора надійшло клопотання в порядку пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, в якому останній просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Березанською райдержадміністрацією та ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» від 22.08.2008 та зареєстрований у реєстрі правочинів за №1827.

Разом з цим, за приписами пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що господарський суд може реалізувати це право за наявності таких умов: це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору; про це є клопотання заінтересованої сторони.

Необхідною є наявність двох зазначених умов одночасно.

Клопотання заінтересованої сторони повинно бути викладене письмово та мотивовано з посиланням на докази.

Вихід за межі позовних вимог означає лише збільшення кількісного показника розміру заявленої позивачем вимоги. Наприклад, суд може стягнути пеню або відсотки в більшому розмірі, ніж зазначено у позовній заяві: коли позивач зазначив суму пені або відсотків станом на дату подання позову, суд може стягнути цю суму станом на дату винесення рішення.

При цьому, суд не вправі змінювати предмет позову, розглядати позовні вимоги, які не були заявлені позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при подані позовної заяви не заявлялися позовні вимоги, які ґрунтуються на договорі, як й не заявлялися позовні вимоги предметом яких є визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Березанською райдержадміністрацією та ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» від 22.08.2008 та зареєстрованого у реєстрі правочинів за №1827.

Враховуючи викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанції про відмову в позові, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 р. у справі № 915/85/16 та рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2016 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Г. Мачульський

Популярні новини