Постанова ВГСУ від 11.10.2016 року у справі №915/615/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 915/615/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря - Сервіс" на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 11.08.2016у справі№ 915/615/16Господарського судуМиколаївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зоря - Сервіс"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"простягнення 841504,17 грнза участю представників: позивачане з'явивсявідповідачаПалькевич Н.С.- предст. дов. від 26.12.2015

ВСТАНОВИВ:

26.05.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря - Сервіс" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" 841504,17 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2016 (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 841504,17 грн інфляційних втрат та відшкодування судового збору у сумі 12622, 56 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз".

11.08.2016 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями у справах Господарського суду Миколаївської області № 915/229/16 та №915/206/16 з тих підстав, що постановами Вищого господарського суду України у вказаних справах скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено на новий розгляд справи для встановлення обставин щодо початку перебігу позовної давності щодо вимог про стягнення основної вимоги, в зв'язку з невиконанням якої донараховано річні та інфляційні у даному спорів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.08.2016 (судді: Разюк Г.П. - головуючий, Діброва Г.І., Ярош Я.І.) провадження у справі зупинено відповідно до вимог статті 79 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили рішень Господарського суду Миколаївської області у справах № 915/229/16 та № 915/206/16, оскільки розгляд справи є неможливим до вирішення пов'язаних з нею справ № 915/229/16 та № 915/206/16.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про зупинення апеляційного провадження, а справу направити до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки висновки суду про пов'язаність даної справи зі справами № 915/229/16 та №915/206/16 не ґрунтуються на обставинах, які свідчили б про наявність таких фактів, не зазначено в чому саме полягає неможливість розгляду справи до вирішення пов'язаних з нею справ, судом не враховано вимоги статті 625 Цивільного кодексу України та не враховано правову позицію Верховного Суду України, згідно з якою наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальність за порушення строків розрахунків; апеляційний суд безпідставно та необґрунтовано зупинив провадження у справі в порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи впродовж розумного строку.

Позивач не скористався процесуальним правом на участь у судовому засіданні свого представника.

Відповідач у відзиві та усно у судовому засіданні відхилив доводи касаційної скарги, вказавши на законність ухвали апеляційного господарського суду про зупинення провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

За змістом вищевказаної статті причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Тобто, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо змісту ухвали, у разі якщо господарський спір не вирішується по суті, зокрема, ухвала має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання; ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, апеляційна інстанція встановила, що справи Господарського суду Миколаївської області № 915/229/16, № 915/206/16 та дана справа є пов'язаними між собою, а встановлення початку перебігу позовної давності та застосування позовної давності здійснюється судом саме у справах № 915/229/16, № 915/206/16 відповідно до поданого у зазначених вище справах клопотання про застосування позовної давності щодо основного боргу; питання про позовну давність щодо вимог, які є похідними від основного боргу, та, відповідно, правомірності застосування відповідних вимог в порядку відповідальності за невиконання зобов'язання за статтею 625 Цивільного кодексу України, залежать від вирішення спору у справах № 915/229/16, № 915/206/16

Відтак, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статей 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України навів доводи щодо пов'язаності справи № 915/615/16 та справ № 915/229/16, № 915/206/16, а також щодо неможливості розгляду справи № 915/615/16 до розгляду справ № 915/229/16, №915/206/16.

Доводи скаржника про невірне застосування статті 79 Господарського процесуального кодексу України та порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо порушення розумного строку розгляду справи не знайшли свого підтвердження та не спростовують законних висновків суду апеляційної інстанції щодо неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Відповідно до вимог частини першої статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права; касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для касаційних скарг рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду (стаття 111-13 Господарського процесуального кодексу України)

Суд апеляційної інстанції вірно дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі, виклавши усі необхідні обставини та мотиви в процесуальному документі, який приймається у випадках, коли спір не вирішується по суті (ухвала).

Таким чином, викладені в касаційній скарзі доводи скаржника не доводять порушення чи неправильного застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали та не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України