ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 910/6706/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаЧорноморець Я.А. - довіреність від 27.12.2015 рокувідповідачаКомиляй Ю.В. - довіреність від 17.07.2015 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки Українина постановувід 14.07.2016 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/6706/16 господарського суду м. Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України простягнення заборгованості у розмірі 63 722,11 грн.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України про стягнення 63722,11 грн. заборгованості, в тому числі 45702,72 грн. заборгованості по орендній платі, 8636,57 грн. пені за несвоєчасне перерахування орендної плати, 7420,97 грн. втрат від інфляції, 1128,55 грн. три проценти річних, 833,30 грн. пені за невиконання умов договору щодо страхування майна та витрати зі сплати судового збору в сумі 1378,00 грн. на підставі статей 526 530 610 612 625 629 764 Цивільного кодексу України та статей 193 та 284 Господарського кодексу України, у зв'язку неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2016 р. (суддя О.В. Чинчин) позов задоволено повністю, стягнуто з Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» заборгованість у розмірі 45 702 грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 1 128 грн. 55 коп., інфляційні у розмірі 7 420 грн. 97 коп., пеню у розмірі 8 636 грн. 57 коп., пеню у розмірі 833 грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп., з підстав його обґрунтованості.

За апеляційною скаргою Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Київський апеляційний господарський суд (судді: В.В. Сулім, О.М. Коротун, О.М. Гаврилюк) переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.07.2016 року, вказане рішення залишив без змін з тих же підстав.

Український науково - дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 року та рішення господарського суду м. Києва та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вважає, що відсутні будь-які підстави для стягнення заборгованості, оскільки укладений між сторонами договір №25-27/1320-15 оренди рухомого майна товариства припинив свою дію 30.08.2014 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 25.07.2011 року між ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" (орендодавець) та Українським науково - дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (орендар) було укладено договір оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар взяв у строкове платне користування обладнання АТС ЄС-11 на 459 портів, один кондиціонер та цифрові телефони у кількості 24 одиниці (далі - майно), яке буде розташоване на площах орендаря за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 3, для облаштування та підключення УВАТС. Перелік майна, що надається в оренду зазначається в додатку 1 до договору.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання - передачі майна.

Згідно пункту 2.3 договору майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше дати закінчення терміну дії договору (якщо не укладено новий договір або додаткову угоду до цього договору щодо його продовження) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним у пункті 2.1 договору.

Орендна плата встановлюється орендодавцем на підставі його внутрішніх актів та перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 3.1 договору).

Згідно пункту 3.2 договору орендна плата за перший місяць оренди становить 2380,35 грн., ПДВ (20%) 476,07 грн., всього розмір орендної плати за перший місяць становить 2 856,42 грн.

Відповідно до пункту 3.4 договору орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з розрахунком та податковою накладною надає його орендарю.

Орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною (пункт 3.5 договору).

Згідно з пункту 3.8 договору у разі закінчення строку дії цього договору чи його дострокового розірвання орендна плата за останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до акта передачі-приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць сплачується орендарем на підставі рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання акта передачі-приймання майна та підлягає оплаті протягом 20 календарних днів.

Відповідно до пункту 8.2 договору за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

У разі невиконання умов щодо страхування орендованого майна орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (пункт 8.3 договору)

Згідно пункту 12.1 договору, договір укладено на період з 01.09.2011 року до 30.08.2014 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Пунктом 12.1 договору визначено, що цей договір укладено на період з 01.09.2011 року до 30.08.2014 року сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Судами також встановлено, що на виконання умов договору орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв в оренду обладнання АТС ЄС-11 на 459 портів, один кондиціонер та цифрові телефони у кількості 24 одиниці, яке буде розташоване на площах орендаря за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 3, для облаштування та підключення УВАТС, що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 01.09.2011 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Додатковими угодами до договору оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року сторони вносили зміни до умов розрахунків за договором.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 року у справі №910/12013/15 встановлено, що договір оренди рухомого майна №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року вважається пролонгованим в силу закону до 31.08.2016 року, оскільки стаття 764 Цивільного кодексу України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є вимога ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" про стягнення з Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України 63722,11 грн. заборгованості, в тому числі 45702,72 грн. заборгованості по орендній платі за період з 01.09.2014 року по 01.01.2016 року, 8636,57 грн. пені за несвоєчасне перерахування орендної плати, 7420,97 грн. втрат від інфляції, 1128,55 грн. три проценти річних, 833,30 грн. пені за невиконання умов договору щодо страхування майна та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. на підставі статей 526 530 610 612 625 629 764 Цивільного кодексу України та статей 193 та 284 Господарського кодексу України, у зв'язку неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи під час здійснення судового провадження судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 31.12.2015 року орендар повернув, а орендодавець в свою чергу прийняв з оренди майно, що підтверджується актом передачі - приймання майна від 31.12.2015 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частин 1 та 7 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи містять новий договір №10-40-27 оренди рухомого майна товариства укладений між позивачем та відповідачем 29.01.2016 року, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар взяв у строкове платне користування обладнання АТС ЄС-11 на 459 портів, один кондиціонер та цифрові телефони у кількості 24 одиниці (далі - майно), яке буде розташоване на площах орендаря за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 3, для облаштування та підключення УВАТС. Перелік майна, що надається в оренду зазначається в додатку 1 до договору.

На виконання умов вказаного договору орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв в оренду обладнання АТС ЄС-11 на 459 портів, один кондиціонер та цифрові телефони у кількості 24 одиниці, яке буде розташоване на площах орендаря за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 3, для облаштування та підключення УВАТС, що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 01.01.2016 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Але наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності були залишені поза увагою судів першої та апеляційної інстанції, в зв'язку з чим судами не були з'ясовані обставини щодо періоду стягнення заборгованості за договором оренди рухомого майна №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року, з урахуванням дати повернення майна з оренди, виходячи з предмету та підстави позову.

Крім того, розглядаючи спір стосовно визначення розміру пені, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на порядок визначення строку її стягнення, з урахуванням встановлення дня коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки за приписами частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 у справі №910/6706/16 та рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач