ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 908/1140/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представників сторін: позивача - Галати О.В. дов. № 4 від 05.01.2016 року, відповідача - Резніченко І.А. дов. № б/н від 04.04.2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Авангард-Інвест" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 року у справі Господарського суду Запорізької області за позовом ТОВ "Новомосковський посуд" до ТОВ "Авангард-Інвест" про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року ТОВ "Новомосковський посуд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Авангард-Інвест" (далі - відповідач) про стягнення боргу у сумі 57240,00 гривень та 4230,00 гривень штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару за договором № 07/14 від 29 січня 2014 року.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15 квітня 2015 року позов задоволено.

З ТОВ "Авангард-Інвест" на користь ТОВ "Новомосковський посуд" стягнуто 57240,00 гривень попередньої оплати та 4230,00 гривень штрафу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 1 липня 2015 року рішення Господарського суду Запорізької області від 15 квітня 2015 року скасовано частково.

Позовні вимоги задоволено частково. З ТОВ "Авангард-Інвест" на користь ТОВ "Новомосковський посуд" стягнуто 25890,00 гривень передоплати. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 січня 2016 року рішення Господарського суду Запорізької області від 15 квітня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 1 липня 2015 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23 березня 2016 року позов задоволено частково. З ТОВ "Авангард-Інвест" на користь ТОВ "Новомосковський посуд" стягнуто 57240,00 гривень попередньої оплати за товар. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Авангард-Інвест" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 23 березня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Авангард-Інвест" просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 23 березня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 670, ч. ч. 1, 4 ст. 690 Цивільного кодексу України, положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25 квітня 1966 року № П-7, ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначає, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини справи, які суд визнав встановленими, висновки, викладені в постанові суду, не відповідають дійсним обставинам справи, порушені та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Новомосковський посуд" вказує на те, що відповідачем порушено строк поставки товару, натомість, позивачем виконано зобов'язання за договором належним чином, зазначає, що відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на забезпечення загальногосподарського інтересу, а тому позивач просить касаційну скаргу ТОВ "Авангард-Інвест" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 року - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29 січня 2014 року між ТОВ "Новомосковський посуд" (покупцем) та ТОВ "Авангард-Інвест" (продавцем) укладено договір № 07/14 (договір), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язався поставити товар (коксовий дріб'язок українського виробництва), а покупець - прийняти та оплатити його. Асортимент, кількість та ціна товару зазначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2 договору в процесі його виконання за взаємною згодою сторін асортимент, кількість, ціна, строки та умови постачання товару можуть бути змінені. Такі зміни оформлюються у вигляді додатків до договору, підписуються уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору.

Якість товару повинна відповідати вимогам нормативно-технічної документації та засвідчуватися сертифікатом якості виробника (п. 2.1 договору).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що строк поставки - протягом 3 календарних днів від дати подання покупцем заявки на поставку товару. Датою поставки вважається дата, вказана в товарній накладній.

Згідно п. 3.3 договору товар, який поставляється по даному договору, супроводжується документами: сертифікатом якості, рахунком-фактурою, товарною накладною, товарно-транспортною накладною, податковою накладною.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець здійснює розрахунок за товар на підставі рахунків, виставлених продавцем, шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Валюта - українська гривня. Строк оплати - протягом 45-ти календарних днів від дати поставки узгодженої партії товару.

Відповідно до п. 6.1 договору приймання товару по кількості здійснюється у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по кількості, затвердженою постановою Держарбітражу № П-6 від 15 червня 1965 року (з подальшими змінами); за якістю - у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу № П-7 від 25 квітня 1966 року (з подальшими змінами), а також усіма супровідними документами на товар, оформленими належним чином.

Пунктом 9.3 договору (в редакції протоколу розбіжностей) передбачено, що у разі постачання товару неналежної якості продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару та зобов'язується: поставити за свій рахунок товар належної якості не пізніше 7-х календарних днів з дня встановлення факту невідповідності товару якості, передбаченій договором; при неможливості здійснити заміну повернути покупцю грошові кошти, перераховані у відповідності із розділом 5 договору, протягом 7-ти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги покупця про повернення грошових коштів.

Відповідно до п. 11.1 договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31 січня 2015 року. У випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі, строк дії договору продовжується до повного виконання зобов'язань.

13 жовтня 2014 року сторони уклали додаткову угоду, яка є додатком № 4 до договору 07/14, відповідно до п. 2 якого сторони погодили умови щодо постачання глинозему металургійного марки Г-00 українського виробництва у кількості 11 тон на суму 82 500,00 гривень.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди якість товару засвідчується сертифікатом якості виробника. Пунктом 4 додаткової угоди визначено, що під час поставки допускається толеранс +\-10%.

Згідно п. 5 додаткової угоди товар поставляється узгодженими партіями автотранспортом покупця на умовах EXW - склад Продавця з відвантаженням згідно правил Інкотермс у редакції 2010 року.

Відповідно до п. 6 строк поставки - протягом 7 календарних днів від дати зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою поставки вважається дата, вказана в товарній накладній.

Пунктом 10 додаткової угоди встановлено, що покупець здійснює 100% оплату вартості товару протягом 5-ти банківських днів від дати виставлення продавцем рахунку на попередню оплату.

Строк дії договору № 07/14 було продовжено до 31 грудня 2015 року (п.1 додаткової угоди).

На виконання умов договору ТОВ "Авангард-Інвест" виставило ТОВ "Новомосковський посуд" рахунок на оплату від 7 жовтня 2014 року № 2641 на суму 82500,00 гривень за 11 тон глинозему металургійного марки Г-00.

Згідно платіжного доручення № 5772 від 10 жовтня 2014 року ТОВ "Новомосковський посуд" сплатило ТОВ "Авангард-Інвест" 82500,00 гривень попередньої оплати за договором № 07/14.

16 жовтня 2014 року ТОВ "Авангард-Інвест" поставлено, а ТОВ "Новомосковський посуд" прийнято глинозем металургійний марки Г-00 у кількості 3,37 тон на суму 25260,00 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 2636.

Предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача коштів у сумі 57240,00 гривень та 4230,00 гривень штрафу за неналежне виконання договору № 07/14 (щодо постачання іншої частини товару (7,63 тон).

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогами ст. 712 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно приписів ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 620 Цивільного кодексу України якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди від 13 жовтня 2014 року строк поставки товару (глинозему металургійного марки Г-00) становить 7 календарних днів від дати зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою поставки вважається дата, що вказана в товарній накладній.

10 жовтня 2014 року ТОВ "Новомосковський посуд" на виконання договору № 07/14 здійснив попередню оплату товару у розмірі 82500,00 гривень за 11 тон глинозему металургійної марки Г-00 згідно з рахунком на оплату № 2641 від 7 жовтня 2014 року (платіжне доручення № 5772 від 10 жовтня 2014 року).

Таким чином, згідно умов договору № 07/14 відповідач повинен був поставити позивачу товар до 17 жовтня 2014 року.

Судами встановлено, що 16 жовтня 2014 року позивач отримав від відповідача глинозем металургійний марки Г-00 у кількості 3,37 тон згідно видаткової накладної № 2636 від 16 жовтня 2014 року.

У матеріалах справи містяться копії двох видаткових накладних з однаковим номером (№ 2924) та датою (22 грудня 2014 року), що відрізняються лише кількістю товару, що поставляється: в одній вказано 7 тон на суму 52500,00 гривень, в іншій - 2,82 тон на суму 21150,00 гривень.

Проте, ці накладні не містять підпису позивача про одержання вказаного в них товару.

За таких обставин суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що відповідач порушив свої зобов'язання з поставки 7,63 тон глинозему до 17 жовтня 2014 року.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

19 січня 2015 року позивач претензійним листом-вимогою № 505 повідомив відповідача про відмову від постачання і договору та вимагає повернути сплачені грошові кошти у розмірі 57240,00 гривень, які перераховані згідно платіжного доручення № 5772 від 10 жовтня 2014 року, а також вимагає забрати з території ТОВ "Новомосковський посуд" неякісний глинозем металургійний марки Г-00 у кількості 2,82 тон, поставлений за договором №07/14 згідно видаткової накладної № 2924 від 22 грудня 2014 року.

Враховуючи часткове невиконання відповідачем свого зобов'язання з поставки 11 тон глинозему металургійного марки Г-00 за умовами договору №07/14 від 29 січня 2014 року, суди попередніх інстанцій дійшли юридично обґрунтованого висновку про підставність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 57240,00 гривень передоплати за непоставлений у відповідності до умов договору глинозем.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не довів належними та допустимими доказами, визначеними договором між сторонами, факт поставки глинозему неналежної якості.

За таких обставин суди правильно застосували до спірних правовідносин норми, що регулюють відповідальність за порушення зобов'язання, та підставно відмовили у стягненні штрафу.

Доводи заявника касаційної скарги щодо неповного з'ясування обставин справи не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновків, покладених в основу прийнятих у справі судових рішень.

Доводи касаційної скарги щодо переоцінки доказів та додаткового встановлення обставин справи Вищий господарський суд України залишає поза увагою як такі, що виходять за межі його повноважень, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи викладене, місцевий та апеляційний господарські суди повно встановили всі істотні для справи обставини, вірно визначили спірні правовідносини, правильно застосували до них норми ст. ст. 526, 663, 666, 670, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 175, 193, 265 Господарського кодексу України та дійшли юридично правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення передоплати на суму недопоставленого глинозему та відмовили у позові в частині стягнення штрафу.

За таких обставин рішення та постанова місцевого та апеляційного господарських судів законні та обґрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова