ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 904/7893/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Барицької Т.Л.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес менеджмент груп"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 липня 2016 року

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2015 року

у справі № 904/7893/15

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід банк "

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес менеджмент груп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Сількогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Союз - 3"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро"

про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 106 744 181, 84 грн.

за участю представників

позивача - ОСОБА_7

відповідача - ОСОБА_8

третьої особи - 1. не з'явився

2. не з'явився

вільний слухач - ОСОБА_9

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2015 року (суддя Суховаров А. В.) позов задоволено частково - в рахунок часткового погашення заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-3" перед Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" за кредитним договором № 066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008 р. станом на 26.08.2015 р. у розмірі 106 744 181,84 грн., а саме: сума простроченої заборгованості за кредитом - 32 849 021,84 грн.; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 5 025 406,68 грн.; загальна сума заборгованості пені за несвоєчасне погашення кредитної - 39 148 645,62 грн.; загальна сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 5 549 291,36 грн.; загальна сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за кредитом - 24171816,34 грн. - звернуто стягнення на належний на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес менеджмент груп" предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 0бб/67-ІП-08 від 20 листопада 2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. та зареєстрований в реєстрі за номером 6970, а саме: нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська (Бабушкінський, Кіровський райони), будинок 40 б ( сорок "б" ) та складається: з будівлі офісу літ. А-7 підвал, І, II, III, IV поверхи; V поверх (поз.І, II, III), VI, VII поверхи, загальною площею 2718,0 кв.м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а, аI, аII, аIII, aVІІІ, приямки літ. АІV, аV, аVІ аVІІ, пожежні сходи аІX. У спільному користуванні знаходяться: на І поверсі ґанок літ. А1, прим. І, II, IV, V, VI заг. пл. 145, 3 кв.м., на ІІ поверсі прим. І, II заг. пл. 18,3 кв.м., на III поверсі прим. І, II заг. пл. 18,6 кв.м., на IV поверсі прим. І, II заг. пл.18,3 кв.м., на V поверсі прим. І, II, III заг. пл. 26,9 кв.м., шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" права власності на предмет іпотеки за ціною 54 403 440,00 грн. ( з ПДВ ), яка визначена висновком про вартість об'єкта незалежної оцінки майна від 18.08.2015 р., проведеної суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Канзас Ріал Естрейт". В решті позову - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 липня 2016 року (судді Кощеєв І.М., Науменко І.М., Кузнецов В.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2015 року у справі № 904/7893/15 змінено, викладено резолютивну частину в іншій редакції. Позов задоволено частково. В рахунок часткового погашення заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-3" перед Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" за кредитним договором № 066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008 року станом на 26.08.2015 року у розмірі 106 744 181,84 грн., а саме: сума простроченої заборгованості за кредитом - 32 849 021,84 грн.; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 5 025 406,68 грн.; загальна сума заборгованості пені за несвоєчасне погашення кредитної - 39 148 645,62 грн.; загальна сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 5 549 291,36 грн.; загальна сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за кредитом - 24171816,34 грн.; - звернуто стягнення на належний на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес менеджмент груп" предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 0бб/67-ІП-08 від 20.11.2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. та зареєстрований в реєстрі за номером 6970, а саме: нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська (Бабушкінський, Кіровський райони ), будинок 40б ( сорок "б" ) та складається: з будівлі офісу літ. А-7 підвал, І, II, III, IV поверхи; V поверх ( поз. І, II, III ), VI, VII поверхи, загальною площею 2718,0 кв. м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а, аI, аII, аIII, aVІІІ, приямки літ. АІV, аV, аVІ аVІІ, пожежні сходи аІX. У спільному користуванні знаходяться: на І поверсі ґанок літ. А1, прим. І, II, IV, V, VI заг. пл. 145, 3 кв. м., на ІІ поверсі прим. І, II заг. пл. 18,3 кв. м., на III поверсі прим. І, II заг. пл. 18,6 кв. м., на IV поверсі прим. І, II заг. пл.18,3 кв. м., на V поверсі прим. І, II, III заг. пл. 26,9 кв. м., шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи - 14349442, місце реєстрації: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3 ) права власності на предмет іпотеки за ціною 56 692 837,20 грн. яка визначена висновком № 1886-16 судової будівельно-технічної експертизи у справі № 904/7893/15, складеного 21 квітня 2016 року проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз. В решті позову - відмовлено.

Не погодившись з зазначеними рішенням та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес менеджмент груп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 липня 2016 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2015 року та припинити провадження у справі.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 листопада 2008 року між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Союз - 3" ( Позичальник ) укладено Кредитний договір № 066/67-КЛТ-08 із подальшими змінами та доповненнями, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит в межах загальної суми 35700000,00 грн. на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів ( п. п. 1.1, 2.1 Кредитного договору ).

За умовами п. 2.6 Кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитами встановлена у розмірі 21,5 %.

Додатковою угодою № 7 від 20 жовтня 2009 року до Кредитного договору, плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлено в розмірі 17 % річних, з яких згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2009 року № 153 "Про затвердження Порядку використання у 2009-2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів" та Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2009 року № 199 "Про розміри компенсації у 2009 році відсоткової ставки за залученими підприємствами агропромислового комплексу кредитами": відсотки в розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діє на дату нарахування відсотків за користування кредитом, сплачується позичальником з наступною компенсацією за рахунок коштів державного бюджету; в разі ненадходження коштів з бюджету, всю суму відсотків за користування кредитними коштами Позичальник сплачує самостійно.

Згідно п.1.2 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 8 від 19 листопада 2009 року датою повернення отримання кредитів є 18 листопада 2010 року.

Відповідно до п. 2.7.4 Кредитного договору, сплата нарахованих відсотків за користування кредитами протягом дії Кредитного договору здійснюється Позичальником щомісячно, в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( ч. 1 ст. 193 ГК України ).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).

Банком на виконання умов Кредитного договору було надано Позичальнику грошові кошти (кредит), що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - 3" ( а. с. 170-174 ), проте Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором не виконав, що спричинило виникнення заборгованості перед Позивачем зі сплати кредиту у розмірі 32 849 021, 84 грн. та відсотків за кредитом у розмірі 5 025 406,68 грн.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми простроченого платежу, за кожен день такої прострочки, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за умови її нарахування банком ( п. 3.4.8 Кредитного договору ).

На підставі п. 3.4.8 Кредитного договору, Банком нарахована Позичальнику пеня на суму 39 148 645,62 грн.,

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, відповідно до ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням відсотків річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Керуючись ст. 625 ЦК України, Банк нарахував Позичальнику за період з 12 вересня 2009 року по 31 липня 2015 року суму 3 % річних у розмірі 5 549 291, 36 грн. та інфляційні на суму 24 171 816,34 грн.

На час розгляду спору, доказів сплати Позичальником на користь Банку зазначених сум суду надано не було.

Суди попередніх інстанцій здійснивши перевірку нарахувань Позивача, дійшли висновку про їх обґрунтованість та визнали їх такими, що підлягають задоволенню.

Виконання зобов'язання, відповідно до ст. 564 ЦК України може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Підставою виникнення застави є, зокрема, договір ( ч. 1 ст. 574 ЦК України ).

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 20 листопада 2008 року між ПАТ "Родовід Банк" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Бізнес менеджмент груп" (Іпотекодавець ) укладено Договір іпотеки № 066/67-ІП-08, за умовами якого Іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-3" (Позичальника) перед Іпотекодержателем за Кредитним договором щодо сплати відсотків, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення суми основного боргу за кредитами, яке було та/або буде прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за Кредитним договором та Договором іпотеки передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40-б яке складається: з будівлі офісу літ. А-7 підвал, І, II, III, IV поверхи; V вверх ( поз. І, II, III ), VI, VII поверхи, загальною площею 2718,0 кв.м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а, аІ, аІІ, аІІІ, аVІІІ, приямки літ. АІV, аV, аVІ аVІІ, пожежні сходи аІX. У спільному користуванні знаходяться: на І поверсі ґанок літ. А1, прим. І, II, IV, V, VI заг. пл. 145, 3 кв. м., на ІІ поверсі прим. І, II заг. пл. 18,3 кв.м., на III поверсі прим. І, II заг. пл. 18,6 кв. м., на IV поверсі прим. І, II заг. пл. 18,3 кв. м., на V поверсі прим. І, II, III заг. пл. 26,9 кв. м., надалі - предмет іпотеки.

Згідно п. 2.4.1 Договору іпотеки при невиконанні або неналежному виконанні Позичальником та/або Боржником основного зобов'язання та/або іпотекодавцем умов цього договору іпотекодержатель зобов'язаний надіслати позичальнику та/або боржнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов цього Договору. Вимога повинна бути оформлена письмово у вигляді офіційного листа на адресу Позичальника та/або боржника та іпотекодавця, підписаного уповноваженою особою іпотекодержателя із зазначенням вимог необхідних до виконання або усунення.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору іпотеки при порушенні Позичальником та/або боржником та/або Іпотекодавцем умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також під час порушення іпотекодавцем умов Кредитного договору та у випадках встановлених законом, у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 3.1.3 Договору іпотеки Іпотекодержатель має право на свій розсуд: 1) застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя ( п. 3.2 Договору ), шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем або передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання; 2) звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса; 3) звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

У відповідності до п. 3.1.5. Договору іпотеки: незалежно від зазначеного у цьому договорі, звернення стягнення на предмет іпотеки та його подальша реалізація можуть бути здійснені будь-яким шляхом не забороненим чинним законодавством України.

25 січня 2010 року між Банком та ОСОБА_12 було укладено Договір іпотеки № 066/67-ІП.2-08, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т. М. за реєстровим № 64 (Договір іпотеки землі ), згідно з п. 1.1 якого ОСОБА_12 для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-3" перед позивачем за Кредитним договором передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, загальною площею 10,0339 га, кадастровий номер 3223151000:03:002:0084, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, з цільовим призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15 грудня 2014 року у справі №910/20905/14, встановлено, що 02 лютого 2010 року між АТ "Родовід Банк" та ОСОБА_12 було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за реєстровим № 134 (Договір про задоволення вимог іпотекодержателя), за умовами якого заборгованість СТОВ "СОЮЗ-3" за Кредитним договором була погашена в повному обсязі.

02 лютого 2010 року АТ "Родовід Банк" та СТОВ "СОЮЗ-3" уклали Договір про припинення дії Кредитного договору № 066/67-КЛТ-08 від 20 листопада 2008 року, відповідно до п. 1 якого у зв'язку з укладенням Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02 лютого 2010 року та виконанням сторонами зобов'язань за ним у повному обсязі, АТ "Родовід Банк" та СТОВ "СОЮЗ-3" дійшли згоди про припинення дії Кредитного договору.

Враховуючи те, що згідно із ст. 36 Закону України "Про іпотеку" після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними, Банк 01 березня 2010 року направив на адресу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. лист про зняття заборони відчуження з нежилого приміщення.

За результатами звернення до суду з позовом про визнання недійсним Договору іпотеки землі та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя прийнято рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 березня 2011 року у справі № 2-71/11 за позовом АТ "Родовід Банк" до СТОВ "СОЮЗ-3" та ОСОБА_12, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 24 травня 2011 року. Зазначеним рішенням визнано недійсними Договір іпотеки землі та Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, а також встановлено, що на час укладання Договору іпотеки землі ОСОБА_12 не був власником земельної ділянки, а тому не мав права на її подальше відчуження.

Банк звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до СТОВ "СОЮЗ-3" та ТОВ "Бізнес менеджмент груп" про визнання недійсним договору від 02 лютого 2010 року про припинення дії Кредитного договору та солідарне стягнення заборгованості з СТОВ "СОЮЗ-3" та ТОВ "Бізнес менеджмент груп" за Кредитним договором. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області 25 червня 2012 року у справі №6/5005/9535/2011 було відмовлено Банку в задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013 року у справі № 6/5005/9535/2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 04 листопада 2013 року, апеляційну скаргу банку задоволено у повному обсязі, визнано недійсним договір від 02 лютого 2010 року про припинення дії Кредитного договору, стягнуто солідарно з СТОВ "СОЮЗ-3" та ТОВ "Бізнес менеджмент груп" заборгованість за Кредитним договором пеню, інфляційні та проценти.

02 вересня 2014 року постановою Верховного Суду України відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Бізнес менеджмент груп" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 04 листопада 2013 року у справі № 6/5005/9535/2011.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15 грудня 2014 року у справі № 910/20905/14, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2015 року, визнано з 02 лютого 2010 року право іпотеки Банку на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 40-б, яке складається: в будівлі офісу літ. А-7 підвал, І, II, III, IV поверхи; V вверх (поз. І, II, III), VI, VII поверхи, загальною площею 2718,0 кв.м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а, аI, аII, аIII, аVIII, приямки літ. А1V, аV, аVІ аVІІ, пожежні сходи аIX. У спільному користуванні знаходяться: на І поверсі ґанок літ. А, прим. І, II, IV, V, VI заг. пл. 145, 3 кв.м., на ІІ поверсі прим. І, II заг. пл. 18,3 кв.м., на III поверсі прим. І, II заг. пл. 18,6 кв.м., на IV поверсі прим. І, II заг. пл.18,3 кв.м., на V поверсі прим. І, II, III заг. пл. 26,9 кв.м., за договором іпотеки від 20 лютого 2008 № 066/67-ІП-08, укладений між позивачем та ТОВ "Бізнес менеджмент груп". Визнано з 02 лютого 2010 року за АТ "Родовід Банк" вищий пріоритет права на іпотеку нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40б відносно права іпотеки ПАТ "Банк Кредит Дніпро".

12 серпня 2015 року AT "Родовід Банк" була направлена Позичальнику та Іпотекодавцю вимога №18.1-11-6.6/4451 про усунення порушення зобов'язання за Кредитним договором, яка останніми виконана не була.

Отже, внаслідок невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, у нього перед Позивачем станом на 26 серпня 2015 року (дату, станом на яку позивач провів розрахунок позовних вимог) виникла заборгованість у розмірі 106744181,84 грн., яка складається з суми простроченої заборгованості за кредитом - 32 849 021,84 грн.; сума простроченої заборгованості за відсотками за кредитом - 5 025 406,68 грн.; загальна сума заборгованості пені за несвоєчасне погашення кредитної - 39 148 645,62 грн.; загальна сума трьох відсотків річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 5549291,36 грн.; загальна сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за кредитом - 24171816,34 грн. суди попередніх інстанцій перевірили арифметичний розрахунок дійшли висновку, що він є вірним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володіння заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ( ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" ).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

У відповідності до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" не направлення вимоги не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2014 року у справі N93-12 гс14 ).

Таким чином, оскільки зобов'язання за Кредитним договором з повернення суми кредиту та відсотків за його користування не були виконані Позичальником у визначені кредитним договором строки, то іпотекодержатель - Позивач відповідно до наведених вище норм закону та умов Договору іпотеки набув право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 6 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" у разі встановлення у договорі такого способу звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право звернутися до суду з відповідним позовом (правова позиція з цього питання викладена в постановах Верховного суду України від 11 грудня 2013 року у справі № 6-124цс13 та від 26 грудня 2011 року у справі № 4/1).

В іпотечному договорі, зокрема в п. 3.1.3. сторони передбачили, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявлених Банком, як іпотекодержателем, позовних вимог до Відповідача, як іпотекодавця, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості Третьої особи - 1 перед Позивачем за Кредитним договором, оскільки факт невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором з повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом та неустойки є доведеним та не спростовано Відповідачем, а умови Договору іпотеки передбачають право Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду шляхом передачі права власності на іпотечне майно.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Частиною 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Частиною 1 ст. 41 зазначеного Закону передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ч. 3 ст. 43 Закону України "Про іпотеку").

Згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності за ст. 37 Закону України "Про іпотеку" в резолютивній частині рішення має бути обов'язково зазначена вартість іпотечного майна, на яке звертається стягнення та яке набувається іпотекодержателем у власність, визначена на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд першої інстанції встановив вартість предмета іпотеки в розмірі 45 336 200, 00 грн. (без ПДВ) та 54 403 440, 00 грн. ( з ПДВ ), яка була визначена суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Канзас Ріал Естейт", відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки майна від 18 серпня 2015 року, наданого Позивачем.

Оскільки, між сторонами виник спір щодо дійсної ринкової вартості предмета іпотеки, суд апеляційної інстанції призначив у справі експертизу.

Відповідно до Висновку №1886-16 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 21 квітня 2016 року - ринкова вартість нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська (Бабушкінський, Кіровський район), будинок 40б (сорок б) та складається: з будівлі офісу літ. А-7 підвал, І,ІІ,ІІІ,І\/ поверхи; \/ поверх (поз.І,ІІ,ІІІ),\/І,\/ІІ поверхи, загальною площею 2718,0 кв.м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а,аІ,аІІ,аІІІ,а\/ІІІ, приямки літ. А І\/, а\/, а\/І, а\/ІІ, пожежні сходи аІХ. У спільному користуванні знаходяться: на І поверсі ганок літ. А1, прим. І,ІІ,І\/,\/,\/І заг. пл. 145,3 кв.м., на ІІ поверсі прим. І,ІІ заг. пл. 18,3 кв.м., на ІІІ поверсі прим. І,ІІ заг. пл.18,3 кв.м., на І\/ поверсі прим. І,ІІ заг. пл.18,3 кв.м., на \/ поверсі прим. І,ІІ,ІІІ заг.пл. 26,9 кв.м., станом на квітень 2016 р. складала: 47 244 031 грн.

Отже, вартість іпотечного майна, на яке звертається стягнення та яке набувається Іпотекодержателем у власність, і яка визначена на підставі судової будівельно-технічної експертизи у справі № 904/7893/15 - становить 47244031 грн. і 56692837,20 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог Позивача.

Суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення клопотання Відповідача про припинення провадження по справі № 904/7893/15 та скасування рішення суду з підстав встановлених п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутні докази припинення діяльності суб'єкта господарювання - Відповідач, оскільки постанова господарського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2016 року у справі № 904/3479/16 про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес менеджмент груп" винесена судом після прийняття оскаржуваного рішення по цій справі. Крім того, вказана постанова господарського суду Дніпропетровської області оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес менеджмент груп" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 липня 2016 року у справі № 904/7893/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Т. Л. Барицька

С. С. Самусенко