ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 903/179/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач),суддів:Погребняка В.Я., Коваленка В.М.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 903/179/16 господарського суду Волинської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фолнду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни до відповідача 1: відповідача 2: відповідача 3: товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" приватного підприємства "МЕГА-ТРАНС-АВТО" товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер"про Визнання недійсним договору №2 переуступки права вимоги від 18.12.2012за участю представників сторін: публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" - Федорова О.А., приватного підприємства "МЕГА-ТРАНС-АВТО" - Смагіна Д.В., товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер" - Бачинського Я.Л.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС", приватного підприємства "МЕГА-ТРАНС-АВТО", товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер" про визнання недійсним з моменту укладення договору №2 переуступки права вимоги від 18.12.2012, за яким ТОВ "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" уступило ПП "МЕГА-ТРАНС-АВТО" своє право вимоги від ТОВ Фірма "Феміда-Інтер" за договором комісії від 22.02.2010 та договору комісії від 11.03.2010.

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.04.2016 у справі №903/179/16 (Суддя - Вороняк А.С.) позов задоволено.

Визнано недійсним з моменту укладення договір №2 переуступки права вимоги від 18.12.2012, за яким ТОВ "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" уступило ПП "МЕГА-ТРАНС-АВТО" своє право вимоги від ТОВ Фірма "Феміда-Інтер" за договором комісії від 22.02.2010 та договором комісії від 11.03.2010. Здійснено розподіл судового збору.

Не погодившись із рішенням господарського суду Волинської області, приватне підприємство "Мега-Транс-Авто" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просило рішення господарського суду Волинської області від 21.04.2016 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі №903/179/16 (Колегія суддів: Маціщук А.В. - головуючий; Петухов М.Г.; Гулова А.Г.) апеляційну скаргу відповідача приватного підприємства "МЕГА-ТРАНС-АВТО" задоволено. Рішення господарського суду Волинської області від 21.04.2016 у справі № 903/179/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові. Здійснено розподіл судового збору. Доручено господарському суду Волинської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Не погодившись із наведеною постановою публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить Вищий господарський суд України постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.04.2016 скасувати, а рішення господарського суду Волинської області від 21.04.2016 залишити в силі, пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 514, 526, 533, 601, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 42, 193 Господарського кодексу України.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено під час розгляду справи, 22.02.2010 товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер" (комісіонер) та товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" (комітент) уклали договір комісії, відповідно до розділу 1 якого, комісіонер бере на себе зобов`язання за дорученням комітента за винагороду здійснити для комітента від свого імені одну або декілька угод на постачання обладнання для деревообробки. Загальна сума договору становить 15 000 000 грн. За виконання робіт комітент бере на себе зобов`язання сплатити комісіонеру комісійну винагороду в сумі 0,5% від суми договору комісії.

За умовами розділу 2 договору комісії від 22.02.2010 сторони погодили права і обов`язки комісіонера, а саме: з метою пошуку продавців та покупців, які бажають продати обладнання для деревообробки на умовах цього договору, вивчає ринок; на вимогу комітента повідомляє інформацію, пов'язану з виконанням цього договору; при необхідності залучає представника комітента для участі в переговорах з покупцями та продавцями; укладати договори від свого імені з покупцями та продавцями по купівлі-продажу обладнання для деревообробки; в разі порушення покупцями та продавцями умов договору, укладеного ним з комісіонером, негайно повідомляти і вживати заходи для збору доказів допущених покупцями та продавцями порушень; передати комітентові на його вимогу всі права щодо третьої особи, які випливають з договорів, укладених комісіонером з третьою особою; за дорученням комітента надати звіт з додатком всіх отриманих по виконанню дорученню документів, а якщо цього вимагає комітент, то всі права стосовно покупців та продавців, що випливають із укладеного з ним договору. Про цю передачу прав комісіонер повідомляє покупців та продавців; вжити всіх необхідних заходів для зберігання конфіденційної інформації; відмовитись від виконання умов даного договору, при цьому договір зберігає свою силу на протязі двох тижнів з дня отримання комітентом повідомлення комісіонера про відмову доручення. Комісіонер має право вирахувати з тих, що надійшли від покупців та продавців грошових коштів належну йому згідно умов цього договору винагороду.

Згідно з розділом 3 договору комісії від 22.02.2010, комітент бере на себе зобов'язання: відшкодовувати комісіонеру необхідні витрати, які були пов'язані з виконанням доручення комітента; звільнити комісіонера від обов'язків, прийнятих ним на себе на виконання доручення перед третіми особами(покупцями); відмінити дане ним комісіонеру доручення в цілому або в частині, при цьому комітент відшкодовує комісіонеру понесені останнім витрати до відміни доручення; після проведення комісіонером остаточних розрахунків за укладеними ним договорів на підставі даних, наведених комісіонером у звіті про виконану роботу, на протязі 3(трьох)календарних днів відшкодувати комісіонеру витрати, понесені в ході виконання даного доручення, шляхом здійснення безготівкових розрахунків, в саме за формою розрахункових документів векселі або платіжні доручення, чеки, акредитиви тощо у відповідності до Законів України "Про обіг векселів" та "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні".

Відповідно до розділу 6 договору комісії від 22.02.2010, договір вступає в силу з дня підписання його сторонами і вважається виконаним після повного виконання взаємних зобов'язань сторонами і закінчення всіх розрахунків між ними. Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

11.03.2010 товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" (комісіонер) та товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС (комітент) уклали договір комісії, за умовами якого комісіонер бере на себе зобов'язання по дорученню комітента за винагороду здійснити для комітента від свого імені одну або декілька угод на постачання паливно-мастильних матеріалів. Загальна сума договору становить 50 000 000,00 грн.. За виконання робіт комітент бере на себе зобов'язання сплатити комісіонеру комісійну винагороду в сумі 0,5% від суми договору комісії.

Згідно з розділом 2 договору комісії від 11.03.2010 , сторони погодили права і обов'язки комісіонера, а саме: з метою пошуку продавців та покупців, які бажають продати паливо-мастильні матеріали на умовах цього договору, вивчає ринок; на вимогу комітента повідомляє інформацію, пов'язану з виконанням цього договору; при необхідності залучає представника комітента для участі в переговорах з покупцями та продавцями; укладати договори від свого імені з покупцями та продавцями по купівлі-продажу паливо-мастильних матеріалів; в разі порушення покупцями та продавцями умов договору, укладеного ним з комісіонером, негайно повідомляти і вживати заходи для збору доказів допущених покупцями та продавцями порушень; передати комітентові на його вимогу всі права щодо третьої особи, які випливають з договорів, укладених комісіонером з третьою особою; за дорученням комітента надати звіт з додатком всіх отриманих по виконанню дорученню документів, а якщо цього вимагає комітент, то всі права стосовно покупців та продавців, що випливають із укладеного з ним договору. Про цю передачу прав комісіонер повідомляє покупців та продавців; вжити всіх необхідних заходів для зберігання конфіденційної інформації; відмовитись від виконання умов даного договору, при цьому договір зберігає свою силу на протязі 2 тижнів з дня отримання комітентом повідомлення комісіонера про відмову доручення. Комісіонер має право вирахувати з тих, що надійшли від покупців та продавців грошових коштів належну йому згідно умов цього договору винагороду.

Розділом 3 договору комісії від 11.03.2010, передбачено, що комітент бере на себе зобов'язання: відшкодовувати комісіонеру необхідні витрати, які були пов'язані з виконанням доручення комітента; звільнити комісіонера від обов'язків, прийнятих ним на себе на виконання доручення перед третіми особами(покупцями); відмінити дане ним комісіонеру доручення в цілому або в частині, при цьому комітент відшкодовує комісіонеру понесені останнім витрати до відміни доручення; після проведення комісіонером остаточних розрахунків за укладеними ним договорів на підставі даних, наведених комісіонером у звіті про виконану роботу, на протязі 3 (трьох) календарних днів відшкодувати комісіонеру витрати, понесені в ході виконання даного доручення, шляхом здійснення безготівкових розрахунків, в саме за формою розрахункових документів - векселі або платіжні доручення, чеки, акредитиви тощо у відповідності до Законів України "Про обіг векселів" та "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні".

Відповідно до розділу 6 договору комісії від 11.03.2010, договір вступає в силу з дня підписання його сторонами і вважається виконаним після повного виконання взаємних зобов'язань сторонами і закінчення всіх розрахунків між ними. Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання договору комісії від 11.03.2010 товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Феміда - Інтер" 34 300 000 грн. платіжними дорученнями №3 від 28.04.2010 на суму 27000000 грн. і №7 від 30.04.2010 на суму 7300000 грн. з призначенням платежу (з урахуванням листів вих. № 28/04 від 28.04.2010 та вих.№30/04 від 30.04.2010, якими платник змінював призначення платежів) -згідно договору комісії б/н від 11.03.2010 .

На виконання договору комісії від 22.02.2010 товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Феміда - Інтер" 15 000 000 грн. з призначенням платежу перерахування коштів на купівлю обладнання згідно договору комісії від 22.02.2010.

Попередніми судовими інстанціями встановлено відсутність доказів виконання умов договорів комісії.

18.12.2012 товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС", приватне підприємство "Мега-Транс-Авто" та товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер" уклали договір № 2 про переуступку права вимоги. Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

За умовами п.1.1 цього договору товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" уступає приватному підприємству "Мега-Транс-Авто" право вимоги:

- згідно з договором комісії від 22.02.2010 заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер" в сумі 15000000,00 грн. (згідно акту звірки від 17.12.2012 ) як повернення перерахованих коштів;

- за договором комісії від 11.03.2010 заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" в сумі 26039451,64 грн. (згідно з актом звірки від 17.12.2012 ) як повернення перерахованих коштів.

Всього - на суму 41039541,64 грн. в рахунок погашення часткової заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" перед приватним підприємством "Мега-Транс-Авто" в сумі 41039541,64 грн. за договором комісії від 01.07.2010, згідно акту звірки від 17.12.2012.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3, 2.1 договору переуступки №2 від 18.12.2012 приватне підприємство "Мега-Транс-Авто" одержує право замість товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер" сплати грошової суми в розмірі, визначеному у п.2.1 цієї угоди - 41039541,64 грн. До приватного підприємства "Мега-Транс-Авто" не переходить право на стягнення санкцій, у тому числі збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер".

Пунктом 3.1 договору переуступки сторони погодили, що всі права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" щодо стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер" переходять до приватного підприємства "Мега-Транс-Авто" з моменту укладання даної угоди та передачі документів, що підтверджують наявність заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер".

Пунктом 3.4. договору переуступки № 2 від 18.12.2012 встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер" зобов'язується сплатити приватному підприємству "Мега-Транс-Авто" заборгованість в сумі 41039541,64 до 18.06.2015 з моменту підписання даної угоди на розрахунковий рахунок приватного підприємства "Мега-Транс-Авто".

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідачів позову, з огляду на те, що використання механізму переуступки права вимоги на неіснуюче зобов'язання є інструментом для реалізації процедури фіктивного банкрутства, оскільки боржник узяв на себе завідомо не виконуване(неіснуюче) зобов'язання, встановивши чіткий строк для його виконання, діючи на шкоду як собі, так і іншим кредиторам, а включення до реєстру штучно створених вимог на підставі договору, який не відповідає вимогам закону, прямо порушується цивільне право позивача на задоволення його вимог, а також майнові інтереси позивача.

Колегія суддів апеляційного господарського суду із наведеними висновками не погодилась та вважає, що позивачем не доведено порушення прав чи законних інтересів ПАТ "Комерційний банк "Надра" на час укладення оспорюваної угоди та не доведено, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення оскаржуваного правочину та діяли з метою створення штучної кредиторської заборгованості ТОВ "Мега-Транс-Авто", порушуючи такими діями права та законні інтереси позивача.

Погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з такого.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені статтею 512 Цивільного кодексу України, зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги (цесія) є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора - цедента, новому кредиторові - цесіонарію, і відбувається шляхом укладення договору між цими суб'єктами, на підставі якого до цесіонарія переходить право вимагати від боржника вчинити певні дії.

Об'єктом цесії є майнові права, що належать кредиторові як стороні зобов'язання. Новий кредитор набуває усе, що мав цедент - зберігаються не тільки усі види забезпечення виконання зобов'язання, але й вади цього зобов'язання, заперечення, які зменшують суму боргу або взагалі його усувають.

Заміна кредитора може здійснюватись на різних стадіях існування зобов'язання, коли сторони ще не виконали зобов'язання або коли хоча б одна з них частково виконала зобов'язання.

Відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором за те, що вимога, яку він передає є дійсною визначена статтею 519 Цивільного кодексу України.

Так, у разі коли боржник не виконує свого зобов'язання перед новим кредитором, відповідальність за це несе сам боржник, первісний кредитор за дії боржника не відповідає, окрім випадків, коли він поручився за нього перед новим кредитором.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов'язанні, якщо інше не встановлено договором або законом. У договорі про відступлення права вимоги сторони вправі самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора.

Порядок заміни кредитора у зобов'язанні унормований статтею 516 Цивільного кодексу України, а саме, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У розумінні статі 518 Цивільного кодексу України відсутність письмового повідомлення не звільняє боржника від відповідальності за порушене зобов'язання.

Колегія суддів апеляційної інстанції спростувала доводи позивача про те, що договір уступки права вимоги слід визнати недійсним з моменту його укладення, оскільки передача права вимоги здійснена відповідачами безкоштовно всупереч ст.ст.3, 42 ГК України.

Так, умовами п.п.1.1, 2.1 оспорюваного договору, сторони визначили, що відбувається часткове погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" перед приватним підприємством "Мега-Транс-Авто" в сумі 41039541,64 грн. за договором комісії від 01.07.2010, згідно акту звірки від 17.12.2012. Така умова об'єктивно не суперечить нормам ст.601 ЦК України, тоді як дослідження зустрічного виконання зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС" та приватним підприємством "Мега-Транс-Авто" - за межами предмета спору у даній справі.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що оспорюваний договір уступки вимоги є трьохстороннім, і умови цього договору погоджені як кредиторами, так і боржником, що не суперечить вищенаведеним нормам законодавства та узгоджується із принципами свободи договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ніяких інших дій, крім перерахування коштів на рахунок боржника, за договорами комісії не вчинено - комісіонер свої зобов'язання не виконав, за умовами договору відступлення права вимоги кошти, отримані ТОВ фірмою "Феміда-Інтер" сторони погодили вважати безпідставно збереженими (набутими) та такими, що підлягають поверненню у погоджений сторонами строк, і такі умови договору, як вірно встановив апеляційний господарський суд, не суперечать нормам ст.ст.6, 13, 627 ЦК України.

Доводи заявника касаційної скарги про неможливість виконання ТОВ фірмою "Феміда-Інтер" своїх зобов'язань за договорами комісії не підтверджені жодним доказом в порядку ст.ст.33-34 ГПК України.

Слід звернути увагу, що за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Сторони погодили повернення безпідставно набутого за договорами комісії, що не суперечить нормам чинного законодавства.

Не знайшли підтвердження доводи позивача про те, що метою договорів комісії та уступки права вимоги було створити штучну кредиторську заборгованість відповідача ТОВ "Мега-Транс-Авто" перед відповідачем ТОВ фірмою "Феміда-Інтер", і внаслідок такої угоди порушені права позивача ПАТ КБ "Надра" як кредитора у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Феміда-Інтер" № 903/935/15.

Слід відзначити, що провадження у справі № 903/935/15 про банкрутство ТОВ фірми "Феміда-Інтер" порушено ухвалою господарського суду Волинської області від 28.09.2015, тоді як оспорюваний договір про відступлення права вимоги укладений сторонами 18.12.2012, тобто більш ніж за два роки до порушення справи про банкрутство.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням встановлених обставин та наведених законодавчих положень, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного господарського суду у оскаржуваній постанові про те, що вимагаючи визнання правочину недійсним, позивач не доводить, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення цього правочину 18.12.2012, а діяли з метою створення штучної кредиторської заборгованості ТОВ "Мега-Транс-Авто", порушуючи такими діями права та законні інтереси позивача. Порушення прав чи законних інтересів ПАТ "Комерційний банк "Надра" на час укладення оспорюваної угоди жодним чином не доведено.

Відповідно до ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду даної справи апеляційним господарським судом фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни не спростовують обґрунтованості висновків апеляційної інстанції, оскільки судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 903/179/16 залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді В.Я. Погребняк

В.М. Коваленко