ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року Справа № 922/247/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.,розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"на постанову від 01.06.2016 Харківського апеляційного господарського судуу справі№922/247/16 господарського суду Харківської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія"простягнення коштів

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про стягнення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) у розмірі 12255,26 грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2016 (суддя Ємельянова О.О.) в позові відмовлено.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у складі: Гетьман Р.А., Россолова В.В., Тихого П.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачем надана заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

ТОВ "Міжнародна страхова компанія" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом зазначаючи наступне.

19.10.2015 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Volkswagen Golf Variant" державний реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 та транспортного засобу "Daewoo Sens" державний реєстраційний НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_8.

Згідно довідки МВС України №75233819 про дорожньо-транспортну пригоду, остання за участі автомобілів "Daewoo Sens" д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_8 та "Volkswagen Golf Variant", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7 мала місце 19.10.2015р. у м. Харкові на пр. Гагаріна.

Відповідно до постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.11.2015 ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачені статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано щодо останнього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. на користь держави із посиланням на те, що дорожньо-транспортна подія мала місце.

19.10.2015 страхувальник - ТОВ "Сервісний центр "Кава" звернувся до ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.

06.11.2015 ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі рахунку №АДЧСТ10400 від 26.10.2015 та звіту №106/10/15 від 04.11.2015 було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі вищевказаних документів ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 13255,26 грн., про що позивачем надано до матеріалів справи копію платіжного доручення №20297 від 06.11.2015.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Daewoo Sens" державний реєстраційний НОМЕР_3 застрахована у відповідача - ТДВ "Міжнародна страхова компанія", відповідно до полісу АІ/6982640.

Відповідно до витягу з бази МТСБУ договір цивільно-правової відповідальності, укладений між винною особою та відповідачем передбачає ліміт за шкоду майну у розмірі 50000,00 грн. та франшизу у розмірі 1000 грн., позивач вважає за необхідне зменшити розмір страхового відшкодування фактично виплаченого страхувальнику позивача до ліміту відповідальності відповідача та на розмір франшизи, передбаченого договором №АІ/6982640.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 12255,26 грн. При цьому, приклав до позовної заяви договір добровільного страхування наземних транспортних засобів від 05.10.2015 №28-2111-15-00151, укладений між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ТОВ "Сервісний центр "Кава", предметом якого є страхування транспортного засобу "Volkswagen Golf Variant" державний реєстраційний НОМЕР_2.

Згідно з пунктом 8 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2111-15-00151 від 05.10.2015 строк його дії - з 23.10.2015 по 22.10.2016 за умови сплати страхувальником страхового платежу, тоді, як дорожньо - транспортна пригода мала місце 19.10.2015 (згідно довідки МВС України). Суди попередніх інстанцій відмовили в позові з посиланням на те, що наданий позивачем договір №28-2111-15-00151 від 05.10.2015 на момент настання страхового випадку не діяв.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.02.2016 зобов'язано позивача надати, зокрема, письмові пояснення щодо пункту 8 договору № 28-2111-15-00151 від 5.10.2015 добровільного страхування транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.2016 відкладено розгляд справи та зобов'язано позивача надати, зокрема, письмові пояснення щодо пункту 8 договору № 28-2111-15-00151 від 05.10.2015 добровільного страхування транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті.

30.03.2016 від позивача надійшла заява (вх. № 10527), в якій зазначено, що позивач на виконання ухвал суду надає до матеріалів справи копію Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2111-14-00172 від 09 жовтня 2014 року, який діяв на момент настання страхового випадку. Крім того, позивач повідомив суд про те, що договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2111-15-00151 від 05.10.2015, який міститься в матеріалах справи № 922/247/16 долучено позивачем помилково.

Господарський суд Харківської області, розглянувши заяву позивача про надання документів, витребуваних судом попередніми ухвалами, відмовив заявнику у прийнятті заяви про зміну підстав позову. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що надання позивачем договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2111-14-00172 від 09.10.2014 є клопотанням про зміну підстав позову.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п. 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що надання позивачем договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2111-14-00172 від 09.10.2014 із посиланням на те, що він виконує ухвали суду, та на те, що договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2111-15-00151 від 05.10.2015, який міститься в матеріалах справи № 922/247/16 долучено позивачем помилково, не є клопотанням про зміну підстави позову в розумінні статті 22 ГПК України, тим більше, що інші документи, надані позивачем в обгрунтування позову разом із позовною заявою, містять посилання саме на договір № 28-2111-14-00172 від 09.10.2014.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд дійшов до передчасного висновку про відмову в позові без з'ясування всіх обставин справи та без аналізу і взяття до уваги документів, які мають значення для правильного вирішення спору і які суд першої інстанції сам витребовував у позивача.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене та беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити питання з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити.

Постанову від 01.06.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі №922/247/16 господарського суду Харківської області та рішення від 06.04.2016 господарського суду Харківської області скасувати; справу №922/247/16 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді М. Данилова

В. Корсак