Постанова ВГСУ від 11.08.2016 року у справі №916/557/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року Справа № 916/557/14

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Яценко О.В. - головуючого (доповідача), Ходаківської І.П., Данилової М.В.,розглянувши матеріали касаційної скаргиЮжненської міської ради Одеської областіна постановувід 26.05.2016Одеського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Одеської області № 916/557/14за позовомЮжненської міської ради Одеської областідо Фізичної особи-підприємства ОСОБА_4за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської областіпровизнання укладеним договоруза зустрічним позовомФізичної особи-підприємства ОСОБА_4доЮжненської міської ради Одеської областіпровизнання незаконним та скасування рішенняза участю представників сторін: Позивача - Денова Г.В. дов. № 168/04-01-14 від 29.10.2014 рокуВідповідача - Третьої особи - не з'явився не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2016 у справ № 916/557/14 (суддя Щавинська Ю.М.) залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Лашина В.В., суддів Аленіна О.Ю., Мирошниченка М.А.) у задоволенні первісного позову Южненської міської ради було відмовлено, а зустрічна позовна заява ФОП ОСОБА_4 задоволена. Визнане незаконним та скасоване рішення Южненської міської ради "Про надання земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_4." № 1001-VI від 19.12.2013.

Позивач за первісним позовом з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Южненської міської ради, а в задоволенні зустрічної позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що прийняття рішення органу місцевого самоврядування безпосередньо передує процесу укладення договору оренди. Тобто для ініціювання укладення договору оренди землі Южненська міська рада повинна була прийняти рішення № 1001-VI від 19.12.2013 "Про надання земельної ділянки в оренду Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4".

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники відповідача та третьої особи не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 27.07.2016.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 23.05.2005 між Южненською міською радою та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянкі несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Южне, на території Приморського парку площею 0,2300 га - під розміщення молодіжного центру. Строк дії договору сторони визначили у 25 років. Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель 01 червня 2005 року за № НОМЕР_1.

22.04.2009 ФОП ОСОБА_6, а 01.06.2009 ФОП ОСОБА_4, з огляду на укладення між вказаним особами договору дарування нерухомого майна від 29.12.2008 № 504, були надані заяви про переоформлення вищевказаного договору оренди землі.

В подальшому на підставі зазначених заяв Южненською міською радою Одеської області 18.06.2009 було прийнято рішення „Про надання дозволу на оформлення технічної документації із землеустрою щодо укладення договору оренди на земельну ділянку під розміщення молодіжного центру „ІНФОРМАЦІЯ_1", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7. Згідно вказаного рішення ФОП ОСОБА_4 було надано дозвіл на розірвання договору оренди землі від 01.06.2005, в свою чергу ФОП ОСОБА_6 отримала дозвіл на оформлення технічної документації із землеустрою щодо укладення договору оренди на вищезазначену земельну ділянку.

13.03.2012 між Южненською міською радою та ФОП ОСОБА_4 була укладена угода про розірвання вищевказаного договору оренди земельної ділянки.

Однак між позивачем за первісним позовом та ФОП ОСОБА_7 не було укладено договору оренди землі для розміщення вищенаведеного молодіжного центру, посилаючись при цьому також і на відсутність у Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області жодних відомостей щодо його укладення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що нежитлова будівля, яка розміщена на спірній земельній ділянці, перебуває на праві приватної власності ФОП ОСОБА_4.

Крім того, згідно одного із доповнень до вищевказаного договору ФОП ОСОБА_4 зобов'язана була перерахувати до міського бюджету кошти за дольову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Южненської територіальної громади у розмірі 10% від вартості будівництва об'єкту - молодіжного центру, щоквартально рівними частинами протягом 1 року.

Згодом 19.12.2013 Южненською міською радою було прийнято рішення „Про надання земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_4.", згідно якого вказаній собі було вирішено надати спірну земельну ділянку в оренду для розміщення молодіжного центру терміном на 25 років із встановленням орендної плати у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки землі в рік, яка згідно з витягу з технічної документації становить 3704073,97 грн.

Після прийняття вказаного рішення відповідачу було направлено лист з пропозицією укладення договору оренди землі з примірниками оригіналів договору з додатками до нього, однак був залишений без реагування.

Відмовляючи в задоволенні первісних позовних вимог та задоволенні зустрічного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі". Тобто, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору реалізується шляхом надання відповідної заяви, а наявність вільного волевиявлення особи, що зацікавлена в отриманні земельної ділянки в оренду, та його відповідність внутрішній волі є однією із необхідних умов для ухвалення рішення про надання в оренду земельної ділянки, однак ФОП ОСОБА_4 не зверталася до Южненської міської ради з заявою про надання їй в оренду спірної земельної ділянки. Відтак, господарськими судами зазначено, що Южненська міська рада, ухвалюючи оспорюване рішення, порушила порядок, встановлений приписами чинного законодавства, оскільки підставою надання земельної ділянки в оренду є заява особи, яка має намір її отримати, а можливість одноособового встановлення органом місцевого самоврядування розміру земельної ділянки, її меж, строку оренди, тощо чинним законодавством не передбачено. Крім того, суди виходили з того, що між сторонами після розірвання договору оренди землі 01 червня 2005 року за № НОМЕР_1 не було жодних правовідносин, про що також свідчить розгляд судом справи № 916/5148/14 про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь Южненської міської ради збитків. Враховуючи неправомірність та подальше скасування рішення Южненської міської ради "Про надання земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_4." № 1001-VI від 19.12.2013, відсутність доказів узгодження сторонами істотних умов договору оренди земельної ділянки, господарськими судами вказано про відсутність правових підстав та можливості встановлення укладеності договору оренди землі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України визначено передачу в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, згідно ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

статтею 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Так, Южненська міська рада, ухвалюючи рішення, порушила порядок, встановлений приписами чинного законодавства, оскільки підставою надання земельної ділянки в оренду є заява особи, яка має намір її отримати, а можливість одноособового встановлення органом місцевого самоврядування розміру земельної ділянки, її меж, строку оренди, тощо чинним законодавством не передбачено.

Також, висновки господарських судів узгоджуються із приписами статтей 6, 627 Цивільного кодексу України, щодо свободи волевиявлення на укладання договору. Оскільки, ФОП ОСОБА_4 обґрунтовувала вимоги зустрічного позову саме тим, що їй не потрібна земельна ділянка саме такого розміру, яка була визначена за оспорюваним нею рішенням Южненської міської ради № 1001-VI від 19.12.2013 про надання ФОП ОСОБА_4 в оренду земельної ділянки. При цьому, Южненською міською радою не було фактично розглянуте звернення ФОП ОСОБА_4 від 22.04.2015, в якій вона наголошувала про надання їй земельної ділянки строком на 10 років (а не 25 за оспорюваним рішенням) та площею 0,014 га, а не 0,2300 га за вказаним рішенням Южненської міської ради. Розгляд такого звернення передбачає встановлення відповідних меж земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку у відсутності підстав для задоволення первинних позовних вимог та відмові у зустрічних позовних вимогах, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -