ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року Справа № 916/3821/14 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЭЗЯБИИ" на рішення від 22.02.2016 господарського суду Одеської області та постанову від 08.06.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі№916/3821/14 господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника Білгород-Дністровського міжрайонного рокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської радидо Публічного акціонерного товариства "ЭЗЯБИИ"простягнення 931 645,74 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

Від Генеральної прокуратури України - Попенко О.С.

ВСТАНОВИЛА:

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЭЗЯБИИ" про стягнення 931 645,74 грн. збитків на користь Білгород-Дністровської міської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2016 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено, стягнуто з ПАТ "ЭЗЯБИИ" на користь Білгород-Дністровської міської ради збитки в розмірі 931 645 грн. 74 коп.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у складі: Величко Т.А., Бєляновського В.В., Таран С.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "ЭЗЯБИИ" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, положень Земельного кодексу України.

Білгород-Дністровська міська рада у відзиві просить постанову апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що

Матеріалами справи свідчать, що пунктом 1.9 рішення Білгород-Дністровської міської ради від 16.05.2007 за №284-V ВАТ "Эксперементальный завод ячеистых бетонов и изделий" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 17,4958 га за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 108 в оренду терміном на 49 років для обслуговування будівель та споруд заводу.

Пунктом 2 вказаного рішення зобов'язано суб'єктів підприємницької діяльності (п.2.1) замовити у 120 денний термін технічну документацію по складанню договору оренди. Укласти договір оренди земельної ділянки з Білгород-Дністровською міською радою та зареєструвати його у Білгород-Дністровському міському відділі Одеської РФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України".

Листом від 12.10.2010 за №1220 МПП "Лідер" (землевпорядна організація) повідомило Білгород-Дністровську міську раду, що у зв'язку з замірами та уточненнями площі Білгород - Дністровського морського торговельного порту виявлено неточність у площі ПАТ "ЭЗЯБИИ". В натурі повторно проведено обмір земельної ділянки ПАТ "ЭЗЯБИИ", складено план. Підрахована площа фактично становить 16,8037 га - для обслуговування будівель та споруд заводу за даною адресою, та рекомендовано внести зміни в рішення міської ради від 16.05.2007 за №284.

На підставі вказаного листа рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 24.02.2011 за №64 внесено зміни в п. 1.9 рішення Білгород-Дністровської міської ради від 16.05.2007 за №284, а саме: "17,4958 га" замінено на "16,8037 га".

Докази звернення відповідача за укладенням договору оренди землі в 120-денний термін, встановлений п.1.9 рішення Білгород-Дністровської міської ради №284 від 16.05.2007 відсутні, не доведена документально неможливість укладення договору оренди землі після зміни площі земельної ділянки рішенням №64 від 24.02.2011.

В матеріалах справи відсутні документальні обґрунтування на підтвердження розроблення проекту документації із землеустрою на земельну ділянку площею 16,8037 га та укладення договору оренди землі.

Білгород-Дністровська міська рада неодноразово зверталася з претензіями до ПАТ "ЭЗЯБИИ" з проханням терміново здійснити оформлення земельної ділянки - укласти договір оренди згідно рішення міської ради від 16.05.2007 за №284 (листи від 13.01.2010 за №19/81, від 16.07.2011 за № 19/2298, від 06.06.2011 за №19/1895, від 03.10.2011 за № 19/3378, від 10.09.2012 за №19/3264).

Рішенням виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради від 16.05.2014 за №264 затверджено Положення про комісію з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

На підставі вказаного рішення та постанови КМУ від 19.04.1993 за №284 Актом №2 комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 21.05.2014 встановлено, що ВАТ "ЭЗЯБИИ", яке фактично використовує земельну ділянку площею 168037 кв.м. за адресою: м.Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 108 - для обслуговування будівель та споруд заводу, не виконало вимоги по оформленню документів на земельну ділянку і договір оренди не оформило. Підприємство сплачує податок на землю. Комісією встановлено, що розмір збитків, нанесених ВАТ "ЭЗЯБИИ" територіальній громаді м. Білгород-Дністровського в особі Білгород - Дністровської міської ради у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок використання без правовстановлюючих документів, складає 931 645, 74 грн. Розрахунок розміру збитків виконано за період з 01.11.2011 по 01.05.2014.

Рішенням виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради від 23.06.2014 за №294 було затверджено зазначений акт.

Управлінням комунальної власності Білгород - Дністровської міської ради претензією від 27.06.2014 за №312 повідомлено ВАТ "ЄЗЯБИИ" про необхідність сплатити суми заборгованості в місячний термін.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 14.05.2015 у справі №495/8600/14-а в задоволенні адміністративного позову ПАТ "ЄЗЯБИИ" до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення - відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі №495/8600/14-а Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.05.2015 скасовано, прийнято по справі нову постанову, якою адміністративний позов ПАТ "ЭЗЯБИИ" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення №294 від 23 червня 2014 року Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради "Про затвердження Актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 21.05.2014 року", яким затверджено Акт №2 від 21.05.2014 комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (додаток №2). В іншій частині позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2015 постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2015 року у справі №495/8600/14-а скасовано, а постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 травня 2015 року залишено в силі.

Ухвалою Верховного Суду України від 25.12.2015 відмовлено в допуску до провадження у справі за позовом ПАТ "ЭЗЯБИИ" до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, третя особа Білгород-Дністровську міжрайонна прокуратура про визнання недійсним та скасування рішення за заявою ПАТ "ЭЗЯБИИ" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року.

Посилаючись на несплату відповідачем суми збитків позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Вирішуючи цей спір, необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України.

Так, згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

Господарським судом встановлено, що ні в період після 16.05.2007 (в термін 120 днів), ні після 24.02.2011 - відповідач не звертався до міської ради з питанням укладення договору оренди землі.

Таким чином, в період з 2007р. і по даний час відповідач користується спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів і оформлення цих документів ним самостійно призупинено. Наведене свідчить про бездіяльність відповідача щодо вчинення передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані нежитлові будівлі та споруди, що належать ПАТ "ЭЗЯБИИ" на праві приватної власності, оскільки зазначені дії відповідача не можна вважати належними заходами, спрямованими на своєчасне оформлення правовстановлюючих документів.

З огляду на викладене, суди дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позову про стягнення збитків у вигляді неотриманої орендної плати за земельну ділянку.

Посилання касатора на відсутність вини в неоформлені землекористування - неукладенні договору оренди - з 2011р. - не приймається до уваги, оскільки спростовується наявними матеріалами справи.

Посилання скаржника на те, що у нього з 1996р. в постійному користуванні знаходиться земельна ділянка пл. 16,8037 га по вул. Шабська, 108 в м. Білгород-Дністровський, вже розглядалося господарським судом апеляційної інстанції і йому було дано належну правову оцінку.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЭЗЯБИИ" залишити без задоволення.

Рішення від 22.02.2016 господарського суду Одеської області та постанову від 08.06.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/3821/14 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді М. Данилова

В. Корсак