ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року Справа № 906/1511/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівБакуліної С.В., Грейц К.В.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача: Дідур О.Г. - дов. від 04.01.16, відповідача: Ярошенко А.О. - дов. від 05.11.15,

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Піщанські електричні мережі" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від23.03.16у справі№906/1511/15 Господарського суду Житомирської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Піщанські електричні мережі"до Дочірнього підприємства "Пропан"простягнення Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Піщанські електричні мережі" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Пропан" 5527,34 грн. за понаддоговірне споживання електроенергії у квітні 2015 року. Позивач посилався на те, що відповідач у спірному місяці перевищив обсяг договірного споживання електроенергії, а тому він повинен сплатити двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, як то передбачено статтею 26 Закону України "Про електроенергетику", і пунктом 4.2.2 договору від 24.04.14.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.12.15 (суддя Ляхевич А.А.) в позові відмовлено. Місцевий господарський суд визнав недоведеним факт порушення відповідачем правил користування електричною енергією.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.16 (судді: Саврій В.А., Мамченко Ю.А., Петухов М.Г.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Піщанські електричні мережі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі та задовольнити позов повністю. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 41, 69, 79, 84, 87 Господарського процесуального кодексу України. Він зазначає, що місцевим господарським судом не були дотримані строки вирішення даної справи; що резолютивна частина рішення не містить посилань, в якому обсязі (повністю чи частково) відмовлено у позові; що суди не призначили почеркознавчу експертизу для встановлення того хто від імені позивача підписав спірний акт контрольного зняття показів лічильника. Крім того, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не був дотриманий строк надсилання сторонам постанови у справі. Скаржник вказує на те, що перевищення договірної величини споживання електроенергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду; що позивач своїм правом на корегування договірної величини споживання електроенергії на квітень 2015 року не скористався; що відповідачем було оплачено рахунок за перевищення договірної величини споживання електроенергії в квітні 2015 року на спірну суму і це, на думку скаржника, свідчить про визнання відповідачем заборгованості.

Від відповідача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін постанову у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.

Господарські суди установили, що 24.04.14 між Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" - постачальником та Дочірнім підприємством "Пропан" - споживачем був укладений договір про постачання електричної енергії. За умовами цього договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього із загальною дозволеною потужністю 3кВт, що вказана для кожного об'єкта споживача у додатку "Відомості про об'єкти споживача", а споживач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору і додатками до нього. Об'єктом електропостачання споживача є Піщанський пункт обміну балонів у смт.Піщанка, Піщанський р-н, вул. Леніна (додаток №9 до спірного договору). Відповідно до пункту 1 додатку №3 до договору "Порядок розрахунків" розрахунковим періодом для визначення обсягу електричної енергії, спожитої упродовж календарного місяця, визначено період часу з 00 год.00 хв. 28-числа попереднього календарного місяця до 00 год.00 хв. такого ж числа поточного календарного місяця. Постачальник визначає обсяг електричної енергії, що відпускається споживачу упродовж розрахункового періоду, здійснює нарахування коштів за відпущену споживачу електроенергію із застосуванням тарифів, що діють на кінець розрахункового періоду. Згідно з пунктом 2 додатку №3 договору споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період, наступним чином: плановий платіж до 5-го числа розрахункового періоду - 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий місяць згідно з додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" до цього договору. Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату рахунків за перетікання реактивної електричної енергії та інших платежів згідно з умовами цього договору на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків упродовж 5-ти операційних днів з дня їх отримання. При остаточному розрахунку за спожиту електроенергію постачальник враховує здійснену споживачем попередню оплату та/або планові платежі станом на кінець розрахункового періоду. Пунктом 6 додатку №3 до договору сторони погодили, що обсяг фактично використаної споживачем у розрахунковому періоді електроенергії визначається постачальником з урахуванням умов додатку "Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача" та додатку "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії, які знімаються споживачем та надаються постачальнику у терміни, вказані у додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Показання розрахункових засобів обліку електричної енергії надаються споживачем за формою, що вказана у додатку "Форма "Акт про використану електричну енергію". За змістом пункту 14 додатку №3 до договору згідно з наданим споживачем актом про використану електричну енергію постачальник визначає обсяг фактично спожитої активної електроенергії, обсяги перетікання реактивної електроенергії та здійснює нарахування, що включаються у відповідні рахунки-фактури. Ці обсяги погоджують в акті про прийняття-передавання товарної продукції-електричної енергії, в акті прийняття-здачі наданих послуг з перетікання реактивної енергії, два примірники яких постачальник надає споживачу. Споживач зобов'язаний повернути погодженими один примірник кожного із зазначених документів в наступному розрахунковому періоді. У разі виникнення розбіжностей у показах розрахункових засобів обліку електричної енергії, наданих споживачем у акті про використану електричну енергію з даними акта контрольного огляду засобів обліку (акт КОЗО), проведеного постачальником шляхом візуального огляду засобів обліку та/або шляхом застосування технічних засобів зчитування, в т.ч. ЛУЗОД, перевага при визначенні обсягу спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії надається даним з акту КОЗО або даним ЛУЗОД. Пунктом 20 додатку №3 до договору передбачено, що коригування договірних величин споживання електричної енергії здійснюється споживачем згідно наступного порядку: письмово не пізніше п'яти днів до кінця розрахункового періоду споживач надає постачальнику заяву на збільшення договірної величини споживання електричної енергії у розрахунковому періоді; постачальник погоджує заяви на збільшення договірної величини споживання електричної енергії упродовж розрахункового періоду виключно за умови 100% оплати споживачем збільшеного обсягу договірної величини споживання електричної енергії та письмово повідомляє про це споживача. В додатку №4 до договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" зазначено, що зняття показів розрахункових засобів обліку споживача, встановлених на об'єктах споживача та інших суб'єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до його технологічних електричних мереж (субспоживачів, електропередавальної організації), здійснюється споживачем. Зняті споживачем покази доводяться до постачальника згідно з наведеним в пункті 4 даного додатку порядком. Зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії здійснюється згідно з наведеним в таблиці 4.1 графіком, а саме: календарний день (число) зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період - 14; з приміткою про те, що покази засобів обліку надаються з прогнозом до кінця розрахункового періоду. Пунктом 4 додатку №4 до договору встановлено, що дані про зняті покази розрахункових засобів обліку оформляються споживачем за встановленою формою - акт про використану електричну енергію. Акт про використану електричну енергію надається споживачем постачальнику щомісячно упродовж 24 годин з моменту зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за адресою: смт. Піщанка, вул. Леніна, 133 (адреса структурної одиниці постачальника). Якщо показання засобів обліку в акті про використану електричну енергію, наданому споживачем, є меншими показань, зафіксованими постачальником на дату закінчення розрахункового періоду споживача у акті КОЗО або шляхом застосування технічних засобів зчитування, в т.ч. ЛУЗОД, такий акт не погоджується постачальником, у такому разі складається акт про використану електричну енергію на підставі показань засобів обліку у акті КОЗО або згідно даних ЛУЗОД. Суди установили, що сторонами були установлені наступні договірні величини споживання електричної енергії на 2015 рік: січень - 180кВт, лютий - 180 кВт, березень - 160 кВт, квітень - 100 кВт, травень - 100 кВт, червень - 100вКт, липень - 100 кВт, серпень - 100 кВт, вересень - 100 кВт, жовтень - 100 кВт, листопад - 180 кВт, грудень - 180 кВт; всього за рік 1580 кВт. Згідно з платіжним дорученням №5566 від 01.04.15 ДП "Пропан" здійснило плановий платіж на квітень 2015 року за договором в розмірі 166,46 грн. Суди також установили, що 14.04.15 відповідач подав позивачу акт про використану електричну енергію за квітень 2015 року, в якому зазначено такі покази засобів обліку: на початку періоду - 005492,0; на кінець періоду - 005592,0; з різницею між показами 100 кВт; що 20.04.15 представником СО Піщанські ЕМ було проведено контрольний огляд засобу обліку споживача та знято фактичні показники електролічильника, які склали 009537 кВт/год, про що було складено акт контрольного огляду розрахункових засобів обліку №0015338 від 20.04.15. Різниця між оплаченою та фактично використаною активною електричною енергією станом на 20.04.15 склала 3945 кВт/год, що становить 6632,81 грн., про що СО "Піщанські ЕМ" повідомила представника ДП "Пропан" і виставив рахунок на оплату використаної електроенергії. У зв'язку з цим позивачем було також нараховано споживачу ДП "Пропан" двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини в сумі 5527,34 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Піщанські електричні мережі" про стягнення з Дочірнього підприємства "Пропан" 5527,34 грн. за понаддоговірне споживання електроенергії у квітні 2015 року. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цих вимог, пославшись на їх недоведеність. Статтею 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди. Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відповідно до приписів статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. У випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини (частина 6 статті 26 Закону України "Про електроенергетику"). Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Разом з цим, за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Тобто, метою апеляційного суду є розгляд справи повторно. В силу приписів статті 105 названого Кодексу за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією; доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази; мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів. Проте, ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції вимог вказаних норм не виконав, не з'ясував усіх необхідних для вирішення спору обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам і доводам сторін. Обмежившись посиланням на недоведеність позивачем факту підписання саме уповноваженим представником споживача акта контрольного огляду розрахункових засобів обліку від 20.04.15, суд апеляційної інстанції не перевірив у повному обсязі доводи позивача про те, що договірна величина споживання електричної енергії на квітень 2015 року сторонами була визначена у обсязі 100 кВт; що за умовами спірного договору (пункт 19 додатку №3 до договору) перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду, а документом, що підтверджує факт перевищення договірної величини споживання електричної енергії є акт про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії за відповідний розрахунковий період; що такий акт (акт №ПІ-300401/3657/1 прийняття передавання товарної продукції - електричної енергії від 24.04.15) був складений та підписаний обома сторонами і скріплений їх печатками (на 8 арк. ІІ т.с.); що у вказаному акті відбито факт передачі позивачем і отримання відповідачем-споживачем у квітні 2015 року електроенергії у обсязі 3945 кВт.год на загальну суму 6632,81 грн.; тобто у спірному періоді (квітень 2015 року) мало місце понаддоговірне споживання електроенергії відповідачем. Водночас позивач зазначав про те, що споживач своїм правом на коригування договірної величини споживання електроенергії на квітень 2015 року не скористався, як то передбачено законом і договором; що рахунок на оплату двократної вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії в квітні 2015 року скеровувався відповідачу після закінчення розрахункового періоду, як то передбачено договором, та був отриманий останнім. На дослідженні цих обставин позивач наголошував упродовж розгляду усього спору, і, зокрема, в апеляційній скарзі. Втім, вказані доводи та зазначені докази, як того вимагають приписи статті 43 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції перевірені та оцінені не були. Не були досліджені також у повному обсязі і доводи відповідача, які наводилися при розгляді спору. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. Відтак, постанова у справі підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду, а касаційна скарга задовольняється частково.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.16 у справі №906/1511/15 скасувати. Справу скерувати до Рівненського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Піщанські електричні мережі" задовольнити частково.

Головуючий Т.Гоголь

Судді С.Бакуліна

К.Грейц