ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року Справа № 904/9714/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.суддіХодаківська І.П., Корсак В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 рокуу справі№ 904/9714/15Господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопром"простягнення неустойки за договором купівлі-продажу у розмірі 1 584 942,94 грн.

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Рябоконь К.Ю. дов. б/н від 21.09.2015 року- відповідача:не з'явився- третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" про стягнення неустойки у розмірі 1 584 942,94 грн. у зв'язку з недотриманням відповідачем строків поставки товару за укладеним сторонами договором купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2016 року у справі № 904/9714/15 (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" 633 97,18 грн. неустойки, 11 887,07 грн. частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року (судді: Величко Н.Л., Березкіна О.В., Подобєд І.М.) змінено, а саме постановлено: "Абзац 2 (два) резолютивної частини рішення викласти у такій редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" (52433, Дніпропетровська область, Солонянський район, селище Єлізарове, вулиця Центральна, будинок 9; ідентифікаційний код 37916049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" (65481, Одеська область, м. Южне, вулиця Індустріальна, будинок 6; ідентифікаційний код 36369434) -999 грн.58 коп - неустойки, 1499,37. - частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити." Відповідно розподілений судовий збір.

Не погоджуючись з названою постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, аргументуючи свої вимоги порушенням норм права, зокрема, ст.ст. 632, 635, 691 Цивільного кодексу України, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" просить оскаржену постанову залишити без змін як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Ухвалою від 27.07.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В. (доповідач), суддів - Ходаківської І.П., Корсака В.А. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 11.08.2016 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" (далі - покупець, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" (далі - продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернопром" (заставодавець) було укладено договір купівлі-продажу товару № 08/04/14/3, відповідно до умов п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, насіння соняшнику (далі - товар) або високо-олеїнове насіння соняшнику (далі - високо-олеїновий товар), який знаходиться на елеваторах, зазначених у пункті 5.1 договору (далі - елеватор), на вибір продавця, а покупець зобов'язується прийняти товар або високо-олеїновий товар і оплатити його вартість у відповідності до умов договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору загальна кількість товару або високо-олеїнового товару становить 4000,000 тонн +/-10% за вибором продавця та визначається згідно з складськими квитанціями на зерно, що видаються елеватором.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що ціна 1 метричної тонни високо-олеїнового товару визначається в додаткових угодах до договору відповідно до наступної формули:

КЦТ = ЦЗС + Д, де КЦТ - ціна високо-олеїнового товару в гривнях, включаючи 20% ПДВ; ЦЗС - ціна за 1 тонну товару, з урахуванням ПДВ, звичайного (не високо-олеїнового) соняшнику, що визначається як середньоринкова закупівельна ціна 1 тонни звичайного (не високо-олеїнового) соняшнику, яка пропонується на момент укладення сторонами додаткової угода до договору, за звичайний (не високо-олеїновий) соняшник наступними зернотрейдерами: ТОВ "Кернел-Трейд", ПрАТ "Креатив", ТОВ "Олсідз Груп Україна", ТОВ "АТ Каргілл" на елеваторі; Д - сума доплати за "високо-олеїновість" в гривнях, включаючи 20% ПДВ, яка є фіксованою і складає 45 доларів США за 1 тонну високо-олеїнового товару в перерахунку по курсу купівлі долара США на міжбанківському ринку, визначеному за даними, розміщеними на сайті www.mezhbank.org.ua на дату, що передує дню підписання додаткової угоди до договору, в якій визначатиметься ціна відповідної партії високо-олеїнового товару.

У випадку поставки товару з вмістом олеїнової кислоти менше ніж 82% ціна товару визначається у відповідності з умовами пункту 3.1. договору щодо визначення ціни звичайного (не високо-олеїнового) соняшнику (пункт 3.2. договору);

Відповідно до пункту 3.3. договору остаточні розрахунки сторін відбудуться до 1 грудня 2014 року. Остаточна вартість товару або високо-олеїнового товару зменшується на 18% річних, нарахованих на суму здійсненної передоплати відповідно до пункту 4.1. договору з дати перерахування коштів до дати проведення остаточних розрахунків сторін.

Згідно з пунктом 3.4. договору у разі збільшення курсу долара США на міжбанківському валютному ринку України на дату визначення ціни відповідно до пункту 3.1. або пункту 3.2. договору більш ніж на 0,1 грн. в порівнянні із курсом долара США на міжбанківському валютному ринку України на дату здійснення покупцем оплати згідно пунктом 3.3. договору, розмір перерахованих коштів для здійснення нарахування 18% річних (пункт 3.3. договору) підлягає перерахуванню в наступному порядку: 1) розраховується коефіцієнт (К) коригування суми по кожному платіжному дорученню за формулою: К = курс купівлі долара США на міжбанківському валютному ринку України на дату визначення ціни відповідно до пункту 3.1. або пункту 3.2. договору, розділений на курс купівлі долара США на міжбанківському валютному ринку України на дату здійснення покупцем передоплати згідно з пунктом 4.1. договору; 2) сума перерахованих коштів згідно пунктом 4.1. договору підлягає коригуванню за наступною формулою: сума коштів перерахованих за кожним платіжним дорученням, помножена на відповідний коефіцієнт (К). Відповідний перерахунок здійснюється на дату визначення ціни згідно з пунктом 3.1. або 3.2. договору.

У пункті 4.1. договору сторони визначили, що покупець здійснює передоплату за об'єм товару у кількості 591 тон за ціною 4 404 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ, у розмірі 734 грн. 00 коп. після отримання від продавця факсових або сканованих копій наступних документів, а саме: рахунку фактури із зазначенням: кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ всього до сплати.

У пункті 5.1. договору сторони встановили, що продавець здійснює поставку високо-олеїнового товару або товару в повному обсязі на умовах EXW Вільногірський елеватор (Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Привокзальна, 1а) в термін до 20 листопада 2014 року включно. Строки поставки та місця поставки (елеватори) окремих партій високо-олеїнового товару або товару визначаються сторонами в додаткових угодах до договору. Датою поставки та переходу права власності на високо-олеїновий товар або товар від продавця до покупця вважається дата оформлення складської квитанції на високо-олеїновий товар на ім'я покупця, що видається елеватором.

11.04.2014р. за обумовлений пунктом 4.1 договору обсяг товару (591т.) позивачем було перераховано відповідачу передоплату з ПДВ в розмірі 2602764, 00 грн.

20.11.2014р. на виконання договору відповідачем було поставлено позивачу товар у кількості 495,29 тон за ціною 4 269 грн. 58 коп. без ПДВ на загальну суму 2537616 грн. 34 коп. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 31, складською квитанцією на зерно № 924 та актом прийому-передачі від вказаної дати.

Цього ж дня, тобто 20.11.2014р. сторони уклали додаткову угоду до вищезазначеного договору купівлі продажу, якою узгодили наступне:

- відповідно до пункту 3.1. договору ціна за 1 тону товару звичайного (невисоко-олеїнового) соняшнику на партію товару в розмірі 495,290 тн., складає 4 833 грн. 33 коп. плюс ПДВ - 966 грн. 67 коп., а всього з ПДВ - 5800грн. 00 коп.;

- загальна вартість товару за договором поставки № 08/04/14/3 від 08.04.2014 в об'ємі 495,290 тн., розрахована на підставі ціни товару, встановленої у пункті 1 додаткової угоди, зменшується відповідно до умов пунктів 3.3., 3.4. та складає 2 114 680 грн. 28 коп. плюс ПДВ - 422 936 грн. 06 коп., а всього з ПДВ 2 537 616 грн. 34 коп.;

- остаточна ціна товару за якою покупець проводить розрахунок за соняшник врожаю 2014 року за договором поставки № 08/04/14/3 від 08.04.2014 в об'ємі 495,290 тн. складає 4 269 грн. 58 коп. плюс ПДВ - 853 грн. 92 коп., а всього ціна з ПДВ - 5 123 грн. 50 коп. за одну метричну тону залікової ваги товару.

Таким чином апеляційний господарський суд встановив, що укладаючи вищезазначений договір купівлі - продажу від 08.04.2014р. на загальну кількість товару 4000, 00 тон +/- 10% і визначаючи термін його поставки до 20 листопада 2014 року включно, сторони обумовили та погодили ціну лише на 591 тон товару, з яких у визначений строк було поставлено 495,290 тн.

Щодо решти товару апеляційний господарський суд встановив наступне.

10.12.2014р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 в якій сторони домовились про наступне:

- відповідно до пункту 3.1. договору ціна за 1 тону товару на партію в розмірі 11,233 тн., складає 4 833 грн. 33 коп. плюс ПДВ - 966 грн. 67 коп., а всього з ПДВ - 5 800 грн. 00 коп.;

- остаточна вартість товару за договором поставки № 08/04/14/3 від 08.04.2014 в об'ємі 11,233 тн., розрахована на підставі ціни товару, встановленої у пункті 1 додаткової угоди складає 54 289 грн. 72 коп. плюс ПДВ - 10 857 грн. 94 коп., а всього з ПДВ - 65 147 грн. 66 коп..

Того ж дня, тобто 10.12.2014 р. на виконання договору відповідачем було поставлено позивачу товар у кількості 11,233 тон за ціною 4 833 грн. 33 коп. без ПДВ на суму 65 147 грн. 66 коп., що підтверджується видатковою накладною № 37, складською квитанцією на зерно № 940 від та актом прийому-передачі від вказаної дати.

Отже, з урахуванням умов п. 3.1 договору сторони остаточно погодили ціну на товар у кількості 506,523 т., з них 495,290 тон було поставлено у визначений договором строк, а 11,233 тон - поза межами строку. Тому апеляційний господарський суд визнав правомірним нарахування неустойки у сумі 999 грн. 58 коп. за прострочення поставки 11.233 тони товару на 20 днів.

Разом з тим, рішенням суду у справі № 904/4590/15 від 15.07.2015р. встановлено факт часткового виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором, а також наявність у відповідача зобов'язання щодо поставки обсягу товару - 3 093,477 тон (4000 тон - 10% - 506,523 тон).

Проте, апеляційним господарським судом встановлено, що як зі сторони позивача так і зі сторони відповідача були відсутні дії щодо укладення додаткової угоди на погодження ціни партії товару у кількості 3 093,477 тон. При цьому дослідивши зміст договору купівлі - продажу, суд встановив, що умови договору не передбачають наслідків та розділу відповідальності між сторонами у випадку не підписання додаткових угод до договору щодо визначення ціни на товар, як і не містять умов, які надають право відповідачу не поставляти товар у разі не підписання відповідної додаткової угоди . Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що решта суми неустойки за прострочення поставки вказаної партії товару нараховано позивачем безпідставно, оскільки договір купівлі - продажу має ознаки попереднього договору через відсутність однієї з істотних його умов - ціни і умовами договору передбачено встановлення ціни шляхом укладення додаткової угоди.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з урахуванням наступного.

За правилами частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частини 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодексу встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

За приписами частини 1 ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Частиною 2 ст. 182 Господарського кодексу України встановлено, що попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору.

Дослідивши зміст укладеного сторонами договору, апеляційний господарський суд з урахуванням вищенаведених норм законодавства встановив, що названий договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу щодо певної кількості товару в тій частині, в якій сторони погодили його істотні умови: предмет договору (вид товару та його кількість), строк поставки та визначену додатковими угодами ціну товару, а також містить ознаки попереднього договору, оскільки передбачає погодження істотної умови договору - ціни товару у майбутньому, шляхом укладення додаткової угоди. Тому апеляційний господарський суд з огляду на положення ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 611 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнив позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 999 грн. 58 коп. за порушення строків поставки товару у погодженій договором частині.

Щодо решти позовних вимог апеляційний господарський суд правомірно відзначив, що за вказаних обставин, укладений між сторонами договір купівлі-продажу не породжував для відповідача зобов'язань з передачі товару у власність позивачу крім тих, які погоджені в момент укладення договору (п.4.1договору) та можуть виникнути у майбутньому за наслідками погодження сторонами ціни в порядку передбаченому п.3.1 договору. Отже, у позивача на момент подання позову були відсутні правові підстави для захисту своїх прав, шляхом застосування передбачених договором засобів забезпечення виконання зобов'язань у вигляді неустойки за недопоставку товару у кількості 3093,477тон у строк до 20.11.2014р відповідно до п.7.1 договору, оскільки, як вже зазначалось, ціну товару в цій частині сторони не погодили, а відтак у відповідача не виник обов'язок із поставки конкретної кількості конкретно визначеного товару за конкретною ціною та за певними умовами.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акта не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" залишити без задоволення.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у справі № 904/9714/15 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіІ.П. Ходаківська В.А. Корсак