Постанова ВГСУ від 11.08.2016 року у справі №7/188

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року Справа № 7/188 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Швеця В.О. (доповідач),суддівГоголь Т.Г., Бакуліної С.В.розглянувши касаційну скаргуДепартаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2016у справі№ 7/188 Господарського суду Донецької областіза позовомВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереждоКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"простягнення заборгованості

за участю представників сторін від:

ДВС: Мохна С.О. (дов. № 20-22/650 від 30.12.2015)

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж звернулося з позовом до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про стягнення 13 022 149,13 грн. заборгованості за активну електроенергію, 258 347,18 грн. пені, 32 205,16 грн. 3% річних та 525 074,21 грн. 7% штрафу. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості поставленої електричної енергії за договором № 1026 від 01.11.2006.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.12.2008, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2009, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 13022149,13 грн. заборгованості, 32 205,16 грн. 3 % річних, 193 760,39 грн. пені, 24 532,40 грн. державного мита та 113,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.

Місцевим господарським судом на виконання вказаного рішення 01.01.2009 був виданий відповідний наказ.

У квітні 2015 року Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулося зі скаргою на дії Державної виконавчої служби України, в якій просило визнати неправомірними дії вказаного органу з винесення постанови від 08.09.2014 ВП №12616454 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1 327 276,06 грн. та визнати недійсною вказану постанову як таку, що порушує права та законні інтереси боржника. Обґрунтовуючи скаргу, Підприємство зазначало про те, що на дату винесення оскаржуваної постанови боржником в добровільному порядку було повністю сплачено заборгованість перед позивачем (стягувачем) і у примусовому порядку кошти на виконання судового рішення не стягувались. З огляду на що, на думку заявника, підстави для стягнення виконавчого збору відсутні.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Після нового розгляду ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.02.2016, винесеною суддею Кротіновою О.В., у задоволенні скарги Підприємства відмовлено. Вмотивовуючи ухвалу, суд виходив з того, що станом на час розгляду скарги боржника, судовий наказ у даній справі боржником не виконано у повному обсязі, а саме в частині стягнення присуджених сум 3% річних, пені та судових витрат. З огляду на що, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а відтак, і винесення виконавчим органом відповідної постанови. При цьому суд керувався приписами статей 24, 25, 27, 28, 32, 41 Закону України "Про виконавче провадження".

Донецький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючий, Склярук О.І., Ушенко Л.В., постановою від 29.03.2016 перевірену ухвалу місцевого господарського суду скасував, каргу Підприємства задовольнив, визнав неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з винесення постанови від 08.09.2014 ВП 1216454 про стягнення з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору в сумі 1 327 276,06 грн., а вказану постанову визнав недійсною (незаконною). Вмотивовуючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що боржником рішення суду було виконано частково добровільно до початку його примусового виконання, а відтак, виконавчий збір має обраховуватись саме із суми, яка не була сплачена боржником самостійно до початку здійснення примусового виконання рішення суду. При цьому суд апеляційної інстанції керувався приписами статей 6, 17, 19, 24, 28, 32 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції у справі скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник вказує на неврахування судом апеляційної інстанції того, що ненадання боржником державному виконавцю документального підтвердження самостійного виконання рішення у повному обсязі у строки, встановлені статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження", є достатньою підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору. При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 25, 27, 28 Закону України "Про виконавче провадження".

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника державної виконавчої служби, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Донецької області від 23.12.2008 у справі № 7/188 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж задоволені частково; стягнуто з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на користь Відкритого акціонерного товариства Донецькобленерго заборгованість у розмірі 13 022 149,13 грн., 3% річних у сумі 32 205,16 грн., пеню у сумі 193 760,39 грн., державне мито у сумі 24 532,40 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113,52 грн. У решті позову відмовлено. На виконання зазначеного рішення 05.01.2009 Господарським судом Донецької області видано відповідний наказ. На підставі заяви стягувача, 05.05.2009 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №12616454 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 05.01.2009 по справі №7/188. Зазначеною постановою боржнику для добровільного виконання рішення надано семиденний строк з моменту отримання постанови. Попереджено, що у випадку невиконання рішення в наданий для самостійного виконання строк його буде виконано в примусовому порядку та з боржника буде стягнуто виконавчий збір і витрати, пов'язані з провадженням виконавчих дій. В подальшому, 12.12.2013 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 12616454 до зведеного виконавчого провадження №41211546, яке веде відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України м. Київ. Судами також встановлено, що 08.09.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в межах виконавчого провадження ВП № 12616454, у зв'язку з невиконанням боржником наказу № 7/188 від 05.01.2009, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 327 276,06 грн. Окрім цього, судами встановлено, що боржником самостійно було сплачено на рахунок стягувача у добровільному порядку заборгованість за рішенням суду по справі 7/188, що підтверджується платіжними дорученнями № 252 від 29.10.2009 на суму 10 000 грн., № 129 від 26.11.2009 на суму 10 000 грн., № 106 від 29.09.2010 на суму 1 620 000 грн., № 878 від 28.03.2011 на суму 150 000 грн., № 819 від 28.03.2011 на суму 200 000 грн., № 877 від 25.03.2011 на суму 100 000 грн., № 713 від 14.03.2011 на суму 109 047,56 грн., № 796 від 25.03.2011 р. на суму 900 000 грн., № 716 від 15.03.2011 на суму 1 000 000 грн., № 823 від 29.03.2011 на суму 400 000 грн., № 110 від 26.10.2011 на суму 7 700 000 грн., всього на загальну суму 12 199 047,56 грн. Крім того, згідно з договором №517Є/32 від 27.06.2012 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 відповідач платіжним дорученням № 1 від 24.09.2012 сплатив заборгованість за електричну енергію на виконання рішення суду у справі № 7/188 на суму 823 101,57 грн. Таким чином, відповідач на момент винесення оскарженої постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.09.2014 самостійно виконав рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2008 в частині стягнення основної заборгованості. Несплаченою залишилась сума у розмірі 250 611,47 грн., що складається з 3% річних, пені, стягнутого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Про наявність у Державної виконавчої служби відомостей щодо часткового самостійного виконання боржником наказу господарського суду у справі № 7/188 свідчать лист Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" № 03/01/2732 від 04.10.2012 з додаванням реєстрів оплачених виконавчих проваджень та копій платіжних доручень, та лист № 03/вх1-152-14 від 30.05.2014 з додаванням, окрім іншого, переліку виконавчих справ. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що з моменту відкриття виконавчого провадження 05.05.2009 до винесення 08.09.2014 постанови про стягнення з боржника виконавчого збору органом Державної виконавчої служби, передбачені статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходи з примусового виконання наказу у справі № 7/188 не здійснювались. Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції чинній на момент винесення оскарженої постанови у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. В частині другій статті 25 вказаного Закону зазначено, що у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Статтею 27 зазначеного Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються. Відповідно до статті 32 наведеного Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. За приписами підпункту 3.7.2. пункту 3.7. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, в редакції чинній на момент винесення оскарженої постанови, якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно. Зі змісту вищенаведених норм вбачається, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, тобто із суми, яка сплачена боржником самостійно до початку здійснення примусових дій державним виконавцем, виконавчий збір не стягується, що спростовує довід скаржника, наведений у касаційній скарзі. Така правова позиція викладена і в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 зі справи № 924/205/13-г, яка відповідно до приписів статті 11128 Господарського процесуального кодексу України мають враховуватися судами. За таких обставин, дії державного виконавця щодо винесення постанови від 08.09.2014 ВП 1216454 про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 1 327 276,06 грн. та відповідна постанова є неправомірними. Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення скарги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України визнається правомірним. З огляду на те, що судом касаційної інстанції не виявлено порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.