ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2015 року Справа № 911/786/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Вовк І.В., Черкащенко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 та рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 у справі № 911/786/15 господарського суду Київської області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до:1) товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005"простягнення 15 334, 27 грн.,за участю представників позивача: не з'явились, відповідачів: не з'явились,
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005" про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, солідарно 1 000, 00 грн. штрафу, 1 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката, а також стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005" 3 879, 79 грн. штрафу, 6 483, 20 грн. пені, 1 037, 82 грн. 3% річних, 2 933, 46 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Київської області від 27.04.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005" (покупцем) 19.08.2008 укладено договір № 032-04кХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.
Пунктом 2.1 договору зокрема передбачено, що асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах.
Згідно з п. 2.2 договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору, є його невід'ємною частиною.
Пунктом 5.3 договору встановлено, що 100% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 25.10.2008.
Сторони, відповідно до додатку № 1 до договору, визначили ціну, кількість, вартість та найменування товару, а також те, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара на день підписання договору, сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (A1/А2)*B, де S - ціна на момент проплати; B - ціна на момент підписання; A2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; A1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей. Курс долара США на день підписання договору та додатку до нього становив 5,05 грн./дол. США.
Відповідно до п. 11.1 договору останній діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.
Відповідно до специфікації до договору, видаткової накладної №РН-ХМ00077 від 19.08.2008 та згідно з довіреністю серії НБЕ № 862418 відповідачу-2 товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" поставлено товар на суму 35 296, 80 грн.
Однак, оплата відповідачем-2 здійснена частково згідно з банківськими виписками від 19.11.2008 на суму 5 000, 00 грн. та від 25.11.2008 на суму 15 000, 00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" звернулось з позовом до господарського суду Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005" про стягнення основного боргу за договором № 032-04кХМ купівлі-продажу у сумі 15 296,80 грн., 8 027,03 грн. курсової різниці, 2 745,72 грн. пені, 346, 25 грн. 3% річних, 2 080,36 грн. інфляційний втрат, 2 294,52 грн. штрафу, 1 700, 00 грн. витрат на адвокатські послуги.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.10.2009 у справі № 8/1580 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" 0, 80 грн. основного боргу, 8 027, 03 грн. курсової різниці, 2 745, 72 грн. пені, 346, 25 грн. 3 % річних, 2 080, 36 грн. інфляційних втрат, 2 294, 52 грн. штрафу, 307,91 грн. відшкодування державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 500, 00 грн. відшкодування витрат з оплати послуг адвоката, а провадження у справі № 8/1580 в частині стягнення 15 296, 00 грн. основного боргу припинено у зв'язку з оплатою даної суми боргу.
В подальшому, на підставі угод про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011 № 117-ТА (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.01.2011) та від 02.07.2012 № 67/07-12 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 11.03.2013) товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (первісний кредитор) відступило право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005" зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару), штрафу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат за весь період існування основної заборгованості, набутих на підставі договору № 032-04кХМ від 19.08.2008, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, який, у свою чергу, відступив це право товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".
Також між товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (поручитель) і товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (кредитор) укладено договір поруки 11.03.2013 № 11-03-2013-67, за змістом якого поручитель поручається перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005" грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням грошового зобов'язання відповідно до умов договору купівлі-продажу № 032-04кХМ від 19.08.2008 та угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012 № 67/07-12.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
Судами обох інстанцій встановлено, що рішення господарського суду Хмельницької області від 19.10.2009 у справі № 8/1580 виконано 14.07.2010, що підтверджується постановою ВДВС Славутського МРУЮ про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку чим суди дійшли правильного висновку, що зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" за договором № 032-04кХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 19.08.2008 припинилося 14.07.2010 у зв'язку із його виконанням.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про те, що угода № 117-ТА від 26.01.2011 про заміну кредитора у зобов'язанні для товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005" перед позивачем не породжувала будь-яких прав та обов'язків, є обґрунтованим і законним.
Інші доводи скаржника вичерпно спростовані судами попередніх інстанцій.
Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 - без змін.
Головуючий суддяМогил С.К.Судді:Вовк І.В. Черкащенко М.М.