ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Справа № 910/611/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Дунаєвської Н.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекон-Інвест-Агро"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 02.03.2015 Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015у справі№ 910/611/15-г господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бекон-Інвест-Агро"доПублічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"пророзірвання (зміну) договору,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідачаМаяков Д.Р.ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бекон-Інвест-Агро" (далі - ТОВ "Бекон-Інвест-Агро") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (далі - ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії") про розірвання третейської угоди, укладеної між позивачем та відповідачем, яка викладена в п. 6.8 договору поруки № 2 від 08.08.2013, шляхом виключення п. 6.8 з договору поруки № 2 від 08.08.2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2015 у справі № 910/611/15-г (суддя Картавцева Ю.В.) у задоволенні позовних вимог ТОВ "Бекон-Інвест-Агро" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (колегія суддів у складі: Рябухи В.І. - головуючого, Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.) рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2015 у справі № 910/611/15-г залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі № 910/611/15-г, ТОВ "Бекон-Інвест-Агро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з неправильним застосуванням ст. 562 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Бекон-Інвест-Агро" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.08.2015 о 10 год. 35 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.08.2015 № 02-05/571 для розгляду справи № 910/611/15-г сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Волік І.М., Дунаєвська Н.Г.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Бекон-Інвест-Агро", який надійшов до Вищого господарського суду України 11.08.2015, ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" проти касаційної скарги заперечує і просить суд відмовити у її задоволенні, а оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 08.08.2013 між ТОВ "Бекон-Інвест-Агро" (Поручитель) та ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (Кредитор) укладено договір поруки № 2 (далі - Договір поруки), за умовами якого Поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати за виконання основного договору (договору про відкриття кредитної лінії № 20-Н/13/66/КЛ-КБ від 08.08.2013) за Боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех"), а також за будь-якого нового боржника, в разі переведення боргу боржника на іншу особу чи припинення Боржника в обсязі, визначеному статтею 2 Договору поруки.

У п. 6.8 Договору поруки сторони погодили, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього Договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання не укладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються даного Договору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 150, корпус А, офіс 25 (свідоцтво про реєстрацію постійного діючого третейського суду від 15.03.2013, видане Державною реєстраційною службою України) згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду http://arbitrate.com.ua. Спір розглядається одноособово суддею, призначеним Головою Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" з списку суддів, що знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://arbitrate.com.ua. При цьому, сторони Договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", добре розуміють положення цього регламенту. Сторони домовилися, що рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" є остаточними і обов'язковими з дати їх винесення. Умови Договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення цього Договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору поруки, а саме проведення з кінця квітня 2014 року на сході України широкомасштабної антитерористичної операції із залученням Збройних сил України, у зв'язку з чим він позбавлений можливості забезпечити належний професійний захист своїх інтересів. З огляду на викладене, позивач, місцезнаходженням якого є Донецька область, вважає, що в умовах інформаційної, транспортної та фінансової блокади він не дізнається про судове засідання та не зможе захистити належним чином свої права в третейському суді.

Згідно зі ст.ст. 2, 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом, яка може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Третейська угода - є договором, який визначає певні процесуальні права та обов'язки сторін, тоді як цивільна угода регулює матеріальні правовідносини.

Враховуючи те, що чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про третейські суди" не передбачено окремого порядку розірвання третейських угод, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин аналогію закону, тобто цивільно-правові норми, які регулюють питання розірвання цивільних договорів, тобто подібні за змістом правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Згідно з ч. 2 вказаної статті, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору при істотній зміні обставин з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України "Про третейські суди", для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (ст. 5 Закону України "Про третейські суди").

Звернення до третейського суду є одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин (абзац перший п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 № 3-рп/2004).

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України) (п. 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 № 1-рп/2008).

Третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав (пп. 4.2.3 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про третейські суди" порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюються цим Законом та регламентом третейського суду.

Правила третейського розгляду постійно діючим третейським судом визначаються регламентом третейського суду, який не повинен суперечити цьому Закону (ч. 3 ст. 28 Закону України "Про третейські суди").

Щодо посилання позивача на те, що відповідно до положень п. 51 регламенту Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" третейський суд направляє сторонам повідомлення про день, час та місце проведення засідання Третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання; повідомлення направляється за останнім відомим місцем проживання чи за юридичною адресою або за місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення, телеграмою, телефонограмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, у тому числі шляхом вручення, з огляду на наведене, слід дійти висновку, що третейський суд не позбавлений можливості повідомити сторін про засідання не лише засобами поштового зв'язку, а й іншими наявними засобами. Водночас, для своєчасного отримання повідомлення про засідання позивач має можливість повідомити третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" про свою фактичну адресу або інші засоби зв'язку з позивачем.

При цьому, з огляду на подане в процесі розгляду справи клопотання ТОВ "Бекон-Інвест-Агро" про надсилання поштової кореспонденції представнику за адресою: м. Київ, пр. Гагаріна 12/1, кв. 78 та місцезнаходження третейського суду (м. Київ), місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами відсутність у нього можливості завчасного повідомлення третейського суду щодо порядку належного його повідомлення, в тому числі через уповноважених представників, про час та місце третейського розгляду, зокрема, шляхом направлення телефонограм чи в інший спосіб.

У будь-якому випадку знаходження особи у зоні проведення антитерористичної операції однаковою мірою впливає на розгляд спорів за її участю державними чи недержавними судами України.

Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на порушення його процесуальних прав у випадку виконання третейської угоди є лише припущенням позивача, вірогідність настання яких є недоведеною.

Крім того, відповідно до ст. 1221 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не приймали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Таким чином, третейське застереження, передбачене Договором поруки, не обмежує право позивача на судовий захист, а твердження позивача про зворотне є безпідставним.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованих висновків про те, що позивачем не доведено обґрунтованої вірогідності порушення його процесуальних прав у випадку виконання третейської угоди та неможливості завчасно вжити усіх заходів щодо попередження таких порушень при дотриманні принципів добросовісності та розумності при всій турботливості та обачності, які в порядку ст. 652 ЦК України від позивача вимагаються.

Колегія суддів касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виконання третейської угоди під час проведення в регіоні України, який є місцезнаходженням позивача, антитерористичної операції, не може порушити співвідношення майнових інтересів сторін і позбавити позивача того, на що він розраховував при її укладенні.

Таким чином, позивач не довів одночасного існування всіх чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідних для розірвання спірної третейської угоди у зв'язку з істотною зміною обставин.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно відмовив у позові.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекон-Інвест-Агро" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2015 у справі № 910/611/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

Н.Г. Дунаєвська