ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2015 року Справа № 905/2119/14-908/5413/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Вовк І.В., Черкащенко М.М.,
розглянувши у відритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 та рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2015 у справі № 905/2119/14-908/5413/14 за позовомМаріупольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі: 1) Донецької обласної ради, 2) Маріупольської міської ради, 3) Державної Азовської морської екологічної інспекції,
допублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"простягнення 255 699, 48 грн.,за участю представників
позивача-1: не з'явились,
позивача-2: не з'явились,
позивача-3: Лебедєвої Н.В.,
відповідача: Омельченка О.О.,
прокуратури: Клюге Л.М.,
В С Т А Н О В И В :
У березні 2014 року Маріупольський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі: Донецької обласної ради, Маріупольської міської ради Донецької області, Державної Азовської морської екологічної інспекції до публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення 255 699, 48 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
З урахуванням клопотання Маріупольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері та на підставі ч. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" ухвалою від 01.12.2014 позов прийнято до розгляду господарським судом Запорізької області.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.02.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Маріупольської міської ради заподіяні державі збитки внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом у сумі 255 699, 48 грн.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції від 14.10.2013 № 371 та направлення на перевірку від 14.10.2013 № 327 здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 24.10.2013 № 25, в якому зазначено про порушення які мали місце з боку відповідача щодо наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом.
Також, за результатами перевірки складено припис до акту від 24.10.-13.11.2013 № 25, відповідно до якого відповідачу необхідно розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків. Копію наказу про його затвердження надати до Державної Азовської морської екологічної інспекції. Винесено відповідні приписи щодо охорони атмосферного повітря.
Лабораторією захисту навколишнього середовища - представниками відповідача 02.11.2013 виконані повторні контрольні вимірювання масової концентрації забруднюючих речовин. За результатами проведених повторних вимірювань наднормативний викид оксиду вуглецю, діоксиду сірки ліквідовано. Викиди від стаціонарного джерела забруднення № 1404 приведені у відповідність до дозволених обсягів, про що складено акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 02.11.2013 № 6, протокол вимірювань параметрів газопилового потоку, протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 02.11.2013 № 6.
Державною Азовською морською екологічною інспекцією відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639, розраховано розмір відшкодування збитків, які завдані державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викидів № 1404 у період з 29.10.2013 по 02.11.2013 у розмірі 255 699, 48 грн.
Державною Азовською морською екологічною інспекцією направлено відповідачу претензію № 5 від 06.02.2014 на суму 255 699, 48 грн.
Відповідно до постанови Маріупольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 18.02.2014 № 3, керівництвом відповідача допущено грубе порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: ст.ст. 12, 38, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Зазначене вище стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з їх обґрунтованості та доведеності.
Колегія суддів касаційної інстанцій погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на таке.
Частиною 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п. 3.6., 3.11, 3.12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639 (далі - Методика), розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Факт усунення порушення може бути підтверджений: даними інструментально-лабораторних вимірювань, які проведені лабораторіями, атестованими на право проведення необхідних інструментально-лабораторних вимірювань; отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; документами, що підтверджують виведення з експлуатації устаткування, від якого було зафіксовано наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Судами обох інстанцій встановлено, що позивачем відповідно до Методики розраховано розмір відшкодування збитків джерела викидів № 1404 у період з 29.10.2013 по 02.11.2013 у розмірі 255 699, 48 грн., матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості повністю або частково.
Враховуючи викладене, а також встановлений судами факт здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Маріупольської міської ради за вчинене правопорушення 255 699, 48 грн. шкоди.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відхилення дослідження незалежної лабораторії, оскільки останнє не є допустимим засобом доказування, проведене без відома представника 3-го позивача, поза межами судового процесу та на замовлення відповідача.
Доводи скаржника про те, що Гавриленко Ю.М. - начальник групи дослідження лабораторії захисту навколишнього середовища відповідно до своєї посадової інструкції не мав повноважень на представництво інтересів відповідача шляхом підписання акта від імені підприємства, правомірно не прийняті попередніми судовими інстанціями до уваги, оскільки відповідно до п. 17.4 Інструкції (КНД 211.2.3.063-98 "Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів. Інструкція"), при здійснені державного контролю всі роботи, що пов'язані з виконанням відбору проб на підприємстві, повинні виконуватися в присутності відповідального працівника, призначеного керівництвом підприємства, а начальник групи дослідження ЛЗНС Гавриленко Ю.М. (відповідно до п. 2.2. Посадової інструкції 642 № 2) зобов'язаний "Обеспечить вьполнение инструментальних замеров концентрации загрязняющих веществ в дымовох газах согласно планов графиков согласованных с инспектирующими организациями и утвержденных руководством комбината согласно области аттестации".
Інші доводи скаржника вичерпно спростовані судами попередніх інстанцій.
Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи повторюють доводи апеляційної скарги, які вичерпно спростовані апеляційним господарським судом.
Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 - без змін.
Головуючий суддя Могил С.К.Судді: Вовк І.В.
Черкащенко М.М.