ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Справа № 49/445-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Куровського С.В.

Поліщука В.Ю.

За участю: ліквідатора Кирика В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві

на постанову Київського апеляційного господарського суду від

08.06.2015 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 по

справі № 49/445-б за заявою ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві

про визнання банкрутом ЗАТ "Корпорація "Агротек",-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.04.2015 по справі № 49/445-б /суддя Пасько М.В./ задоволено заяву арбітражного керуючого Кирика В.К. про примусове стягнення оплати послуг у справі та стягнуто на користь арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича за час виконання ним обов'язків ліквідатора боржника ЗАТ "Корпорація "Агротех" у справі в період з 07.12.2011р. по 09.09.2014.:

із ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві оплату послуг у сумі 22 432, 89 грн. ;

із Українського Державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс"

оплату послуг у сумі 48 750, 96 грн ;

із Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" оплату послуг у сумі 4 683, 23 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 по справі №49/445-б / колегія суддів у складі : Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л., Доманська М.Л./ апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.04.2015 по справі №49/445-б - без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 по

справі № 49/445-б, посилаючись на те, що оскаржувані судові акти постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення арбітражного керуючого - ліквідатора Кирика В.К., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ліквідаційна процедура по й справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація "Агротек" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з абз. 4 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом. Отже, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Вказаною нормою передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг,

відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

У подальшому, відповідно до ч. 14 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Постановою Господарського суду м. Києва від 02.03.2011 по справі №49/445-б ЗАТ "Корпорація "Агротех" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гаврилюка Є.В., якого зобов'язано надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 призначено ліквідатором ЗАТ "Корпорація "Агротех" арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича.

Строк ліквідаційної процедури у справі неодноразово продовжувався Господарським судом м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 було затверджено звіт арбітражного керуючого Кирика В.К. про оплату послуг за період з 07.12.2011 по 09.09.2014 під час виконання ним обов'язків ліквідатора боржника в сумі 75 898 грн та зобов'язано кредиторів здійснити оплату послуг ліквідатора пропорційно кредиторським вимогам.

З огляду на встановлене та врахувавши обставини невиконання в добровільному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 щодо оплати послуг ліквідатора, суд першої інстанції обгрунтовано стягнув на користь арбітражного керуючого Кирика В.К. оплату його послуг з моменту призначення ліквідатором по даній справі із всіх кредиторів пропорційно до розміру заявлених ними кредиторських вимог до боржника.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної

скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, перевіривши фактичні обставини справи, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, доводам та запереченням сторін, дійшов обгрунтованого висновку, що ухвала Господарського суду м. Києва від 21.04.2015 прийнята судом у відповідності до вимог закону і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку,що постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року та ухвала Господарського суду м. Києва від 21.04.2015 року по справі №49/445-б прийняті з дотриманням вимог Закону про банкрутство та норм процесуального права , а тому відсутні підстави для їх зміни чи скасування.

Доводи ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про відсутність обов'язку у кредиторів здійснювати за власний рахунок оплату послуг ліквідатора та про відсутність правових підстав у суду щодо примусового порядку такого стягнення, є необгрунтованими , оскільки відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовується принцип пропорційності розподілу витрат між кредиторами, пов'язаних з оплатою послуг ліквідатора банкрута та стягнення такої оплати, за відсутності добровільного виконання покладеного на кредиторів обов'язку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 - 1119, 11110 -11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року та ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.04.2015 року по справі №49/445-б залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Куровський С.В.

Поліщук В.Ю.