ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року Справа № 910/1941/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого,Ємельянова А.С., Чернова Є.В., розглянувши матеріали касаційнихскаргзаступника прокурора міста Києва та Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016у справі№910/1941/14 Господарського суду міста Києваза позовом Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм"до1)товариства з обмеженою відповідальністю "Сілтек ЛТД", 2)приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс",треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1)Державна реєстраційна служба України, 2)Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 : 3)ОСОБА_4, 4)ОСОБА_5,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6 (третя особа 5), ОСОБА_7 (третя особа 6), ОСОБА_8 (третя особа 7), ОСОБА_9 (третя особа 8), ОСОБА_10 (третя особа 9), ОСОБА_11 (третя особа 10), ОСОБА_12 (третя особа 11) ОСОБА_13 (третя особа 12), ОСОБА_14 (третя особа 13), ОСОБА_15 (третя особа 14), ОСОБА_16 (третя особа 15), ОСОБА_17 (третя особа 16), ОСОБА_18 (третя особа 17), ОСОБА_19 (третя особа 18), ОСОБА_20 (третя особа 19), ОСОБА_21 (третя особа 20), ОСОБА_22 (третя особа 21), ОСОБА_23 (третя особа 22), ОСОБА_24 (третя особа 23), ОСОБА_25 (третя особа 24), ОСОБА_26 (третя особа 25), ОСОБА_27 (третя особа 26), ОСОБА_28 (третя особа 27), ОСОБА_29 (третя особа 28), ОСОБА_30 (третя особа 29), ОСОБА_31 (третя особа 30), ОСОБА_32 (третя особа 31), ОСОБА_33 (третя особа 32), ОСОБА_34 (третя особа 33), ОСОБА_35 (третя особа 34), ОСОБА_36 (третя особа 35), ОСОБА_37 (третя особа 36), ОСОБА_38 (третя особа 37), ОСОБА_39 (третя особа 38), ОСОБА_40 (третя особа 39), ОСОБА_41 (третя особа 40), ОСОБА_42 (третя особа 41), ОСОБА_43 (третя особа 42), ОСОБА_44 (третя особа 43), ОСОБА_45 (третя особа 44), ОСОБА_44 (третя особа 45), ОСОБА_46 (третя особа 46), ОСОБА_47 (третя особа 47), ОСОБА_48 (третя особа 48), ОСОБА_49 (третя особа 49), ОСОБА_50 50), ОСОБА_51 (третя особа 51), ОСОБА_52 (третя особа 52), ОСОБА_53 (третя особа 53), ОСОБА_54 (третя особа 54), ОСОБА_55 (третя особа 55), ОСОБА_56 (третя особа 56), ОСОБА_57 (третя особа 57), ОСОБА_58 (третя особа 58), ОСОБА_59 (третя особа 59), ОСОБА_60 (третя особа 60), ОСОБА_61 (третя особа 61), ОСОБА_62 (третя особа 62), ОСОБА_63 (третя особа 63), ОСОБА_64 (третя особа 64), ОСОБА_65 (третя особа 29), ОСОБА_31 (третя особа 30), ОСОБА_32 (третя особа 31), ОСОБА_33 (третя особа 32), ОСОБА_34 (третя особа 33), ОСОБА_35 (третя особа 34), ОСОБА_36 (третя особа 35), ОСОБА_37 (третя особа 36), ОСОБА_38 (третя особа 37), ОСОБА_39 (третя особа 38), ОСОБА_40 (третя особа 39), ОСОБА_41 (третя особа 40), ОСОБА_42 (третя особа 41), ОСОБА_43 (третя особа 42), ОСОБА_44 (третя особа 43), ОСОБА_45 (третя особа 44), ОСОБА_44 (третя особа 45), ОСОБА_46 (третя особа 46), ОСОБА_47 (третя особа 47), ОСОБА_48 (третя особа 48), ОСОБА_49 (третя особа 49), ОСОБА_50 50), ОСОБА_51 (третя особа 51), ОСОБА_52 (третя особа 52), ОСОБА_53 (третя особа 53), ОСОБА_54 (третя особа 54), ОСОБА_55 (третя особа 55), ОСОБА_56 (третя особа 56), ОСОБА_57 (третя особа 57), ОСОБА_58 (третя особа 58), ОСОБА_59 (третя особа 59), ОСОБА_60 (третя особа 60), ОСОБА_61 (третя особа 61), ОСОБА_62 (третя особа 62), ОСОБА_63 (третя особа 63), ОСОБА_64 (третя особа 64)за участіпрокуратури міста Києва,провизнання недійсним договору, визнання недійсною передачі майнових прав та визнання недійсною в частині довіреності,

за участі представників сторін:

від ГПУ - Савицька О.В.,

від позивача - Яцко В.В., Горбенко К.О., Аніщенко В.П., Бернацький П.Й., Любченко О.М.,

від відповідача-1 - Раілко С.В.,

від інших осіб - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

07.02.2014 Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сілтек ЛТД" та приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" про визнання недійсним інвестиційного договору №1 від 17.06.2013; визнання недійсною передачу ТОВ "Сілтек ЛТД" майнових прав на об'єкти нерухомості відповідно до актів прийому-передачі майнових прав від 03.07.2013, складених ПАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" та ТОВ "Сілтек ЛТД"; визнання недійсною довіреності від 12.06.2013 в частині уповноваження ПАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" на укладення від імені учасників договору про спільну діяльність від 30.01.2004 інвестиційних договорів.

Обгрунтовуючи свої вимоги, Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" зазначали, що інвестиційний договір №1 від 17.06.2013 укладений усупереч статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", майнові права передані товариству з обмеженою відповідальністю "Сілтек ЛТД" безпідставно, після розподілу квартир, довіреність від 12.06.2013 видана приватному акціонерному товариству "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" без відповідних повноважень у довірителя, що протирічить діючому законодавству.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілтек ЛТД" та приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні його вимог, зазначаючи, що на момент укладення оспорюваного інвестиційного договору №1 від 17.06.2013 адміністративно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 було здано в експлуатацію, а квартири та нежитлові приміщення у ньому складали окремі об'єкти нерухомого майна, тому передбачений Законом України "Про інвестиційну діяльність" механізм інвестування будівництва житла не був обов'язковим для сторін договору.

26.03.2014 рішенням господарського суду міста Києва, залишеним без змін 10.06.2014 постановою Київського апеляційного господарського суду позовні вимоги студії "Укртелефільм" до ПАТ "Інтерінвестсервіс" та ТОВ "Сілтек" ЛТД" задоволено повністю, визнано недійсним інвестиційний договір №1 від 17.06.2013 разом з усіма додатками, укладений між ТОВ "Сілтек ЛТД" та ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" з моменту укладання, визнано недійсною передачу ТОВ "Сілтек" ЛТД" майнових прав на об'єкти нерухомості відповідно до актів прийому-передачі від 03.07.2013 на виконання умов інвестиційного договору №1 від 17.06.2013, визнано довіреність б/н від 12.06.2013 недійсною в частині уповноваження ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" на укладення від імені учасників договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 30.01.2004 інвестиційних договорів.

31.07.2014 постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 скасовано, справу скеровано для нового розгляду до суду першої інстанції.

21.04.2015 рішенням господарського суду міста Києва, залишеним без змін 30.06.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду позовні вимоги Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" задоволено частково, визнано недійсним інвестиційний договір №1 від 17.06.2013, укладений між ТОВ "Сілтек ЛТД" та ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" та додатки до нього з моменту укладання, визнано недійсною довіреність від 12.06.2013 в частині уповноваження ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" на укладення від імені учасників договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 30.01.2004 інвестиційних договорів. У задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсною передачі майнових прав відмовлено.

24.09.2015 постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015 у частині задоволення позовних вимог про визнання частково недійсною довіреності від 12.06.2013 та визнання недійсним інвестиційного договору №1 від 17.06.2013, а справу у цій частині скеровано для нового розгляду до суду першої інстанції. У частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсною передачі майнових прав, судові рішення залишені без змін.

26.01.2016 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Маринченко Я.В.) позов задоволено, визнано недійсним інвестиційний договір №1 від 17.06.2013 з моменту укладення, визнано недійсною довіреність від 12.06.2013 у частині уповноваження ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" на укладення від імені учасників договору від 30.01.2004 інвестиційних договорів. Судове рішення мотивоване тим, що умови інвестиційного договору №1 та довіреності в оспорюваній частині щодо надання відповідачу-2 повноважень на укладення зазначеного договору не відповідають визначеному ч.3 ст.4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" порядку інвестування та фінансування, що свідчить про недотримання ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" та ТОВ "Сілтек ЛТД" спеціальних норм діючого законодавства, яким урегульовані спірні правовідносини. Крім того, судом зазначено про невідповідність спірної довіреності загальним вимогам щодо укладення правочину в частині необхідного обсягу дієздатності особи, яка його укладає, що є підставою для визнання її недійсною у порядку ст.215 ЦК України.

13.04.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Ткаченко Б.О., Синиця О.Ф., Зеленін В.О.) рішення від 26.01.2016 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Висновки суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що на час укладення інвестиційного договору №1 від 17.06.2013 майнові права на об'єкти нерухомого майна перебували у спільній частковій власності учасників договору про спільну діяльність від 30.01.2004 та не були розподілені між ними. Обмежень щодо представництва у Петренка В.М. інтересів позивача встановлено не було, з огляду на що невідповідність довіреності від 12.06.2013 вимогам цивільного законодавства та порушенням її видачею прав позивача не доведено.

На підставі ч.3 ст.82 ГПК України суддею Ткаченко Б.О. складено окрему думку, якою підтримано висновки, зроблені судом першої інстанції у рішенні від 26.01.2016.

У касаційній скарзі заступник прокурора міста Києва посилався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.237, 244, 317, 319, 321, 658, 1130, 1134 ЦК України, ст.ст.4-2, 33, 34 ГПК України, ст.4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", що призвело до ухвалення незаконної постанови від 13.04.2016, яку просив скасувати, а рішення суду першої інстанції від 26.01.2016 залишити в силі. Зазначав, що на час укладення інвестиційного договору майнові права на частину житлових та нежитлових приміщень у адміністративно-житловому комплексі, які є предметом спірного договору, належали позивачу. Вважав, що позивач, не маючи обсягу прав, передбачених спірним пунктом довіреності від 12.06.2013, не уповноважений був їх делегувати, з огляду на що цей пункт суперечив вимогам ст.ст.237, 238, 244 ЦК України.

У касаційній скарзі Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" не погоджувались із висновками апеляційного господарського суду з цих же підстав, та просили скасувати постанову від 13.04.2016, а рішення від 26.01.2016 залишити в силі. Додатково зазначали, що факт розподілу у 2009 році майнових прав між сторонами договору про спільну діяльність встановлений рішенням господарського суду у справі №910/2322/14, з огляду на що, на їх погляд, право спільної часткової власності було припинено, чим обгрунтовували порушення своїх прав передачею відповідачем-2 відповідачу-1 спірних приміщень, належних позивачу. Вказували, що виконання ТОВ "Сілтек ЛТД" грошових зобов'язань перед ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" не впливає на дійсність чи недійсність інвестиційного договору, чим, вважали, спростовуються відповідні висновки апеляційного суду. Стверджували, що умови оспорюваної довіреності суперечили положенням договору про спільну діяльність.

Проаналізувавши касаційні скарги на предмет їх обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів погоджується з доводами заявників та приходить до висновку про задоволення вимог скарг, виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 30.01.2004 між ЗАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс", правонаступником якого є ПАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" та Українською студією телевізійних фільмів "Укртелефільм" був укладений договір про спільну діяльність без створення юридичної особи, відповідно до якого сторони зобов'язались діяти з метою забезпечення спільного інвестування, залучення коштів та здійснення спільного будівництва об'єкту інвестування - адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом, що розташований у Дніпровському районі м. Києва по АДРЕСА_1 та отримання прибутку для його учасників.

Пунктом 2.2. договору про спільну діяльність від 30.01.2004, у редакції Додаткової угоди №1 від 29.05.2004 визначено наступний розподіл часток спільної власності між його учасниками: Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" - 13,5%, ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" - 86,5%.

Згідно з пунктом 13.4 договору від 30.01.2004 у редакції додаткової угоди від 07.06.2005 кожна сторона має право передавати майнові права на свою частку в спільному майні для залучення фінансових (кредитних) ресурсів.

11.10.2005 між студією "Укртелефільм" та ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" було укладено Додаток №4 до договору від 30.01.2004, в якому сторони визначили перелік спільної власності, а саме житлових та нежитлових приміщень, які передаються у власність учасників цього договору, із зазначенням номерів квартир, їх площ, та площ нежитлових приміщень. Цим додатком сторони визначили, що обов'язки виконані у повному обсязі та належним чином, претензії відсутні, а остаточний розподіл площ між ними буде здійснено після реєстрації акта здачі об'єкта в ДАБК.

24.02.2009 між студією "Укртелефільм" та ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" було підписано Акт розподілу квартир в адміністративно-житловому комплексі по АДРЕСА_1, яким сторони узгодили новий розподіл житлових та нежитлових площ, які переходять у їхню власність.

23.04.2012 об'єкт інвестування - адміністративно-житловий комплекс з підземним паркінгом, що розташований у Дніпровському районі м. Києва по АДРЕСА_1, здано в експлуатацію.

12.06.2013 в.о. генерального директора Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" Петренко Віктор Михайлович видав довіреність, якою уповноважив ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" учиняти дії, передбачені договором про спільну діяльність від 30.01.2004, зокрема укладати від імені учасників договори, що стосуються будівельних робіт, інвестиційні договори, договори на придбання товарів, робіт, послуг та додаткові угоди до них для задоволення потреб спільної діяльності за договором, а також за власний рахунок здійснювати розрахунки за вказаними договорами.

17.06.2013 між ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" та ТОВ "Сілтек ЛТД" укладено інвестиційний договір №1, за умовами якого останні інвестують грошові кошти в об'єкт інвестування - майнові права на об'єкти нерухомості, що знаходяться в адміністративно-житловому комплексі з підземним паркінгом, що розташований у Дніпровському районі м. Києва по АДРЕСА_1, а ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" зобов'язались прийняти від інвестора інвестиційний внесок у порядку і на умовах цього договору, та передати інвестору у власність об'єкт інвестування.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.4. інвестиційного договору №1 від 17.06.2013 визначено, що об'єкт інвестування передається ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" на користь ТОВ "Сілтек ЛТД" шляхом підписання актів прийому-передачі майнових прав, з чим відбувається перехід права власності на об'єкт інвестування. Оформлення права власності інвестора на об'єкт інвестування завершується видачею органами реєстраційної служби України свідоцтва про право власності на відповідний об'єкт нерухомості на підставі договору та акту прийому-передачі.

Додатками №1 та №2 до інвестиційного договору №1 від 17.06.2013 сторони визначили номери квартир, секції, поверхи, кількість кімнат, площу, вартість житлових і нежитлових приміщень в указаному адміністративно-житловому комплексі з підземним паркінгом.

26.06.2013 між ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" та студією "Укртелефільм" було складено та підписано порівняльну відомість, якою сторони змінили техніко-економічні показники адміністративно-житлового комплексу за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, у зв'язку зі зміною нумерації та площі квартир відповідно до технічних паспортів БТІ.

Відповідно до ст.1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Згідно з ч.1 ст.1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Пунктом 2.6. договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 30.01.2004 сторони передбачили, що майно та грошові кошти, внесені учасниками, а також майно та грошові кошти, створені, одержані або придбані в процесі спільної діяльності, складають їх спільну часткову власність. Учасники не мають права розпоряджатись своєю часткою в спільному майні без згоди один одного до моменту розподілу спільного майна.

У пункті 2.7. договору від 30.01.2004 визначено розподіл часток спільної часткової власності між його учасниками: Укртелефільм - 13,5%, ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" - 86,5%.

Відповідно до пункту 5.3.5 договору від 30.01.2004 у редакції додаткової угоди від 20.02.2009, на Укртелефільм покладено обов'язок своєчасно підписати акт розподілу житлової та нежитлової площі відповідно до умов, визначених цим договором.

Судами встановлено, що на виконання зазначених положень договору про спільну діяльність, з урахуванням технічної документації по адміністративно-житловому комплексу за адресою: АДРЕСА_1, сторони цього договору визначили перелік житлових та нежитлових приміщень, які передаються у їх власність відповідно до умов договору.

Положеннями статті 367 ЦК України передбачено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Підписанням актів від 11.10.2005 та від 24.02.2009 розподілу майна, з урахуванням зміненої нумерації квартир, урахованої сторонами на підставі порівняльної відомості від 26.06.2013, сторони здійснили поділ спільного часткового майна, створеного за результатами спільної діяльності, набувши при цьому права власності, кожен на свою частку, згідно пропорції, визначеної договором. Тому на час укладення спірного інвестиційного договору, позивачу належали майнові права на частину житлових та нежитлових приміщень у адміністративно-житловому комплексу за адресою: АДРЕСА_1, та які є предметом інвестиційного договору №1 від 17.06.2013.

Укладаючи інвестиційний договір з відповідачем-1, відповідач-2 фактично розпорядився майновими правами на квартири та нежитлові приміщення, які належали позивачу. Тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність порушення прав та законних інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.

Між тим, зі змісту інвестиційного договору вбачається, що у розділі 3 сторони визначили загальну суму інвестицій, з розподілом майнових прав на житлові та нежитлові приміщення адміністративно-житлового комплексу по АДРЕСА_1, яка вноситься відповідачем-1 на рахунок відповідача-2 у 90-денний термін з дати підписання договору. Тому передбаченого вищевказаним законом порядку інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у спірному інвестиційному договорі №1 від 17.06.2013, сторонами дотримано не було.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про підставність позовних вимог у частині визнання недійсним спірного інвестиційного договору, що суперечить вимогам закону, при укладенні якого ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс", у порушення актів цивільного законодавства, розпорядились належними Українській студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" майновими правами на житлові та нежитлові приміщення.

Що стосується обгрунтованості задоволення господарським судом позовних вимог про визнання недійсною довіреності від 12.06.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч.1 ст.244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

У відповідності до ч.1 ст.245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

За правилами статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Судом встановлено, що Українською студією телевізійних фільмів "Укртелефільм" видано довіреність від 12.06.2013 ПАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс", якою було відповідача-2 уповноважено вчиняти дії, що передбачені договором про спільну діяльність у межах, передбачених указаним договором та цією довіреністю.

Пунктом 2 довіреності від 12.06.2013 ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" уповноважено укладати від імені учасників договору про спільну діяльність договори, що стосуються будівельних робіт, інвестиційні договори, договори на придбання товарів, робіт, послуг та додаткові угоди до них для задоволення потреб спільної діяльності за договором, а також за власний рахунок здійснювати розрахунки за вказаними договорами.

З аналізу положень договору про спільну діяльність від 31.01.2004, зокрема статей 4 та 5, якими визначено права та обов'язки учасників договору про спільну діяльність, позивача не наділено правом самостійного, без погодження з іншим учасником договору, укладання інвестиційних договорів з третіми особами, як не покладено і такого обов'язку.

Таким чином, позивачем, шляхом видачі відповідачу-2 довіреності делеговано повноваження на укладення від імені учасників договору інвестиційні договори, в той час, як сам позивач такого права, згідно умов договору про спільну діяльність не мав.

Отже, враховуючи те, що позивачем на підставі довіреності делеговано відповідачу-2 права, яких не мав сам позивач, як сторона договору про спільну діяльність, а за змістом положень ст.ст.237, 244 ЦК України обсяг повноважень за довіреністю не може перебільшувати обсягу повноважень довірителя (позивача) за договором про спільну діяльність, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про невідповідність положення довіреності в частині уповноваження відповідача-2 на укладення від імені учасників договору вимогам ст.ст.237, 244 ЦК України, що є підставою для визнання довіреності у вказаній частині недійсною відповідно до ст.215 ЦК України.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні рішення господарський суд міста Києва повно та об'єктивно установив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому рішення від 26.01.2016 підлягає залишенню в силі як законне та обргунтоване.

Висновки, викладені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 про відмову у задоволенні позовних вимог визнаються непереконливими, оскільки не грунтуються на фактичних обставинах справи та положеннях актів цивільного законодавства, і повністю спростовуються обгрунтованими висновками суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги заступника прокурора міста Києва та Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" задоволити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2016 у справі №910/1941/14 - залишити в силі.

Головуючий суддя В.Я. КарабаньСуддяА.С. ЄмельяновСуддяЄ.В. Чернов