ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Справа № 927/799/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіГончарука П.А.,суддіСтратієнко Л.В.за участю представників сторін від прокуратуриКорішка В.М.від позивачаСокура С.О.від відповідача 1Прохоренко О.Є.від відповідача 2Виноградської О.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд"на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 рокуу справі№ 927/799/15 Господарського суду Чернігівської областіза позовомВійськового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд" 2. Державного підприємства концерну "Укроборонпром" "171 Чернігівський ремонтний завод"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Гостар Людмили Анатоліївнипровизнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року військовим прокурором Чернігівської області в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" заявлено позов про визнання недійсним укладеного між Державним підприємством "171 Чернігівський ремонтний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд" договору купівлі-продажу нерухомого майна №18/07/2014-3 від 25.07.14 р. нежитлової будівлі: складу-сховища літ.Ш-1 загальною площею 554,7 кв.м., яка розташована за адресою :м. Чернігів, вул. Олега Кошового, буд.1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 306007874101 та зобов'язання відповідачів повернути отримане за даним договором.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані укладенням спірного договору та передачі за ним покупцеві об'єкта нерухомості під час дії встановленої судом заборони відчужувати будь-яке майно Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод", що підтверджується ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18 липня 2014 р. у справі № 927/16/4б/13 про банкрутство Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод".

Державний концерн "Укроборонпром" позов військового прокурора підтримав повністю.

Відповідач ТОВ «Північінвестбуд» проти позову заперечив з посиланням на те, що 1. прокурор не мав права подавати даний позов в особі ДК «Укроборонпром», оскільки останній не є органом виконавчої влади; 2. датою укладення договору є дата проведення аукціону, а не дата нотаріального посвідчення; 3. спірний договір може бути визнаний недійсним лише за умови, якщо попередньо буде визнано недійсними результати аукціону; 4. відсутність станом на 18.07.2014р. (на дату проведення аукціону) ухвали у справі про банкрутство щодо заборони відчуження майна в судовому засіданні; 5. виникнення право на обтяження з моменту його державної реєстрації.

Третя особа надала пояснення, відповідно до яких на момент посвідчення оспорюваного договору купівлі-продажу нею було встановлено відсутність заборони відчуження або арешту майна, податкової застави та іпотеки за даними Реєстру речових прав на нерухоме майно, про що було сформовано відповідні витяги.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015 року у справі № 927/799/15 (суддя Фесюра М.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 р. (головуючий суддя: Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) позов військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північінвестбуд», Державного підприємства концерну «Укроборонпром» « 171 Чернігівський ремонтний завод», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Гостар Людмили Анатоліївни про визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності задоволено повністю; визнано недійсним укладений 25 липня 2014 р. Державним підприємством « 171 Чернігівський ремонтний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північінвестбуд» договір купівлі-продажу нерухомого майна № 18/07/2014-3; зобов'язано відповідачів повернути один одному все одержане за даним договором, а саме зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд" повернути державному підприємству "171 Чернігівський ремонтний завод" нежитлову будівлю: склад-сховище літ.Ш-1 загальною площею 554,7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Олега Кошового, буд.1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 306007874101; зобов'язано Державне підприємство "171 Чернігівський ремонтний завод" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд" 133 116,38 грн вартості будівлі; стягнуто судові витрати.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд", посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 35, 49, 50, 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 3, 4, 15, 16, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обитяжень", ст. 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 2, 29, 63, 81, 43, 83-85, 103-105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 р. у справі № 927/799/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та стягнути судовий збір.

Державний концерн "Укроборонпром" надав відзив на касаційну скаргу, в якіому просив залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд" без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 р. у справі № 927/799/15 без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін та прокуратури, перевіривши згідно ст.ст. 1115, 1117 ГПК України доводи касаційної скарги щодо фактичних обставин справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що 25.07.2014 року між Державним підприємством « 171 Чернігівський ремонтний завод» (далі - ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північінвестбуд» (далі - ТОВ «Північінвестбуд») укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 18/07/2014-3, який було нотаріально посвідчено з подальшою державною реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - договір).

Відповідно умов вказаного договору нежитлова будівля: склад-сховище літ.Ш-1 загальною площею 554,7 кв.м., який розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Олега Кошового, буд.1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 306007874101 від продавця - ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод» перейшла у власність ТОВ «Північінвестбуд», як покупця за договором.

Водночас ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2013 року у справі № 927/16/4б/13 порушено провадження у справі про банкрутство ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод».

28.01.2013 року відкрито процедуру санації підприємства; керівником процедури призначено колишнього виконувача обов'язків директора підприємства ОСОБА_9, а розпорядником майна арбітражного керуючого Фесенка Є.М.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014 року у справі № 927/16/4б/13 у зв'язку із загрозою протиправного відчуження державного майна, на підставі ст.ст. 17, 18, 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України заборонено відчуження будь-якого майна ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод» та скеровано останню до Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції.

Тобто, спірне майно було відчужене протягом дії ухвали Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014 року у справі № 927/16/4б/13 про заборону відчуження будь-якого майна ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод».

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що, оскільки станом на 25.07.2014 року існувала заборона в силу судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання всіма особами, то укладення договору купівлі-продажу майна при наявності такої заборони є порушенням вимог ст. 203, 207 Цивільного кодексу України, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним із застосуванням ст. 216 ЦК України та зобов'язав відповідачів повернути один одному все одержане за даним договором, а саме: ТОВ «Північінвестбуд» повернути ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод» нежитлову будівлю: склад-сховище літ.Ш-1 загальною площею 554,7 кв.м., який розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Олега Кошового, буд.1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 306007874101 та зобов'язав ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод» повернути ТОВ «Північінвестбуд» 133 116,38 грн сплаченої вартості будівлі.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014 року у справі № 927/16/4б/13 у зв'язку із загрозою протиправного відчуження державного майна, на підставі ст.ст. 17, 18, 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України судом заборонено відчуження будь-якого майна ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод» та скеровано останню до Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції.

Доказів скасування даної ухвали або ненабрання останньою законної сили матеріали справи не містять.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України визначає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ухвали господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність станом на дату продажу (25.07.2014 р.) заборони стосовно відчуження майна Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод", яка існувала в силу судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання всіма причетними особами, у тому числі і керівником підприємства-продавця, а тому підписання ним договору купівлі-продажу майна при наявності заборони є порушенням вимог ст. 203, 207 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що сторони уклали договір з порушенням норм чинного законодавства, що, в свою чергу, свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення з застосуванням двосторонньої реституції.

Доводи скаржника стосовно того, що Державний концерн «Укроборонпром» не є органом державної виконавчої влади, а є державним суб'єктом господарювання, а відтак, у військового прокурора Чернігівського гарнізону, в силу ст. 29 ГПК України, відсутні правові підстави заявляти позов в інтересах держави в особі даного концерну спростовуються п. 1 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року, відповідно до якого прокурор самостійно вирішує та обґрунтовує в позовній заяві, з якою звертається до суду, в чому полягають порушення інтересів держави або в чому існує загроза інтересам держави, і така заява відповідно до вимог ст. 2 ГПК України є підставою для порушення справи в господарському суді. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, підприємств або організацій, так як держава може вбачати свої інтереси і в діяльності приватних підприємств, товариств тощо.

Судами встановлено, що Державний концерн Укроборонпром» утворено постановою Кабінету Міністрів України № 1211 від 29.12.2010 року «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром», до складу якого включено Державне підприємство "171 Чернігівський ремонтний завод".

Відповідно до Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» від 16.06.2011 року до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належить майно підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до складу Державний концерн «Укроборонпром», який є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що в даному випаду у зв'язку із протиправним вибуттям з державної в приватну власність нерухомого майна Державі, в особі Державного концерну «Укроборонпром» та Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод", завдано суттєвої майнової шкоди, порушено державні інтереси, що підлягають захисту з боку органів прокуратури України.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.

Судові витрати, пов'язані з оплатою касаційної скарги судовим збором, у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року у справі № 927/799/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І.Д. Кондратова

Суддя П.А. Гончарук

Суддя Л.В. Стратієнко