ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2016 року Справа № 922/2487/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДанилової М.В.суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.за участю представників:позивачаМеньшикової В.Ю. (дов. від 13.03.2015 р.)відповідачаГусара О.П. (дов. від 29.12.2015 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.02.2016у справі №922/2487/15 господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія"доПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" простягнення 355702,55 грн.
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" заборгованість в розмірі 355702,55 грн., з яких: 238680,08 грн. - сума основного боргу; 339,68 грн. - пеня; 6406,42 грн. - 3% річних; 86408,38 грн. - інфляційні втрати; 23867,99 грн. - штраф, судові витрати.
10.06.2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" було збільшено позовні вимоги.
25.12.2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" було змінено позовні вимоги, а саме, позивач просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" суму основного боргу у розмірі 238680,08 грн., 3% річних у розмірі 11291, 18 грн., пеню у розмірі 339, 68 грн., інфляційні втрати у розмірі 128893, 43 грн., судові витрати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.12.2015 р. (суддя Шарко Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Камишева Л.М., судді Гетьман Р.А., Івакіна В.О.), позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" суму основного боргу в розмірі 238680,08 грн., 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 11291,18 грн., пеню в розмірі 0,001% за кожен день прострочення від суми невиконаних зобов'язань в розмірі 339,68 грн., інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 128893,43 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 7584,08 грн.
Судові рішення були прийняті з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.04.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Яценко О.В.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.04.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.05.2016 р., у зв'язку з перебування судді Яценко О.В. на лікарняному, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" надає пояснення щодо даного спору, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 11.05.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" (постачальник) та Публічним акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" (покупець) був укладений договір поставки № УБГ29/010-14.
У відповідності до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Згідно п. 1.2 Договору, найменування, асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одну одиницю товару та загальна вартість договору вказується в специфікації.
Пунктом 4.1 договору поставки передбачено, що покупець здійснює оплату після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації.
Відповідно до п. 4 специфікації від 10.02.2014 р., оплата має здійснюватися протягом 30 календарних днів після поставки товару.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" поставило Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" товар на загальну суму 438296,96 грн. (підтверджується видатковими накладними № 503001 від 05.03.2014 р., № 1706003 від 17.06.2014 р., № 2406002 від 24.06.2014 р., № 907009 від 09.07.2014, № 1507004 від 15.07.2014 р., № 2307002 від 23.07.2014 р.)
Разом з тим, відповідачем умови вищенаведеного договору поставки було виконано не в повному обсязі, адже оплата поставленого товару була проведена лише на суму 199616,88 грн.
З акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 р. по 28.01.2015 р., підписаного та скріпленого печатками сторін, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 28.01.2015 р. становить 238680,08 грн.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (стаття 526 Цивільного кодексу України ), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України ).
Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на матеріали справи, відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати за поставлений товар не виконав, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 238680,08 грн.
У зв'язку із порушенням відповідачем грошового зобов'язання, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 11291,18 грн. та інфляційні у розмірі 128893,43 грн.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з урахуванням індексу інфляції, він має врахувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.
З огляду на матеріали справи, у п. 3,4 специфікації №1 від 10.02.2014 р. до договору поставки № УБГ29/010-14 визначено, що строк поставки товару - до 31.12.2014 р., протягом 15 днів з дня отримання письмової заяви. Оплата здійснюється протягом 30 календарних днів після поставки товару.
Таким чином, за наявності встановленого факту прострочення відповідачем грошового зобов'язання, наявність обов'язку погашення боргу, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 128893,43 грн. та 3% річних в сумі 11291,18 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідач має сплатити пеню в розмірі 0,001 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Статями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, стягнення пені у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань покупця передбачено умовами укладеного сторонами договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення пені у розмірі 339,68 грн.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає рішення судів попередніх інстанцій такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, та прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. по справі № 922/2487/15 господарського суду Харківської області залишити без змін.
Головуючий суддя М. Данилова
Судді: Т. Данилова
В. Корсак