ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2016 року Справа № 911/2074/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Сибіги О.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.02.2016у справі№911/2074/14 Господарського суду Київської областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доФізичної особи - підприємця ОСОБА_5простягнення 274 293, 80 грн. за участю представників:
позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_6 (представник за дов. від 17.10.2014 №34908), ОСОБА_7 (представник за дов. від 02.07.2014),
відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_8 (представник за дов. від 11.06.2014 №1214)
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 274 293, 80 грн. збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в магазині "Базис", що належить відповідачу на праві власності, 01.06.2011 сталася пожежа, за наслідками якої знищено майно позивача, яке знаходилось в орендованому приміщені за договором оренди відділу магазину від 01.04.2009, укладеного між сторонами у справі, у зв'язку з чим позивачу завдані збитки у вигляді відновлюваної вартості пошкодженого майна.
Справа розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду Київської області від 12.11.2015 у справі №911/2074/14 позов задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 271 124, 60 грн. збитків; решті позову відмовлено.
Судове рішення в частині задоволення позову мотивоване тим, що позивачем доведено протиправну поведінку відповідача, яка спричинила завдання йому збитків, вину відповідача у понесених позивачем збитках та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 на рішення суду першої інстанції від 12.11.2015 задоволено повністю. Зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення по справі, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю в діях відповідача складу правопорушення.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, як зазначається скаржником, у колегії суддів по даній справі не було обгрунтованих підстав не встановити такий важливий факт, як те, що пожежа в магазині відповідача виникла в тій частині будівлі, якою позивач не користувався і тому він не причетний до виникнення пожежі; - скаржник також наводить інші доводи відсутності його вини у виникненні пожежі та наявності вини відповідача, з посиланням на докази та норми "Правил пожежної безпеки", Закону України "Про пожежну безпеку", ст. 193, 217, 218, 224, 225 ГК України; - щодо розміру спричинених збитків, то суд апеляційної інстанції проігнорував це питання; - суд апеляційної інстанції необгрунтовано посилається на окремі постанови ВГСУ, оскільки в них обставини справи відмінні від тих, що предметом розгляду у даній справі; - судом порушено ст. 82 ГПК України, оскільки не наведено правового обґрунтування та фактичних обставин, з огляду на що суд надав перевагу доводам лише відповідача, що є порушенням принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У відзиві ФОП ОСОБА_5 просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як встановлено судом, між сторонами у справі було укладено договір оренди відділу магазину від 01.04.2009 відповідно до якого відповідач - орендодавець зобов'язався передати позивачеві - орендареві, а орендар зобов'язався прийняти у тимчасове володіння та користування приміщення, визначене у цьому договорі, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору приміщення, яке передається в оренду за цим договором (надалі іменується "приміщення"), знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 41 квадратний метр, і належить орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу серія НОМЕР_1 від 21.06.2002, що засвідчується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Броварським бюро технічної інвентаризації № 2-9 від 08.07.2002.
Згідно з п. 4.2 договору сторони передбачили обов'язок орендодавця забезпечити реальну можливість цілодобового використання приміщення; встановити охоронну та протипожежну сигналізації; здійснювати капітальний ремонт приміщення, а також за свій рахунок і своїми силами ліквідувати наслідки аварій та пошкоджень, що трапилися не з вини орендаря.
Відповідно до п. 5.2 договору орендар зобов'язався використовувати приміщення, що орендується, виключно за цільовим призначенням; утримувати приміщення у порядку, передбаченому санітарними і протипожежними правилами; ліквідовувати наслідки аварій, що сталися з його вини; здійснювати поточний ремонт приміщення.
Пунктами 7.1, 7.2 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини і сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язань.
Судом встановлено, що в орендованому позивачем приміщенні 01.06.2011 сталася пожежа, внаслідок якої було пошкоджено вказане приміщення та майно, яке в ньому знаходилось на момент пожежі, що підтверджується актом про пожежу від 01.06.2011 ДПН Броварського управління, згідно якого місцем виникнення пожежі є торговий зал магазину "Базис", який знаходиться в м. Бровари, вул. Белінського, 1; пожежею знищено перекриття на площі 200 м.кв., віконні рами, дверні полотнища, стіни, товарно-матеріальні цінності.
Згідно висновку дослідно-випробувальної лабораторії Головного Управління в Київської області МНС України по дослідженню причини пожежі, що виникла 01.06.2011 в будівлі магазину "Базис" за адресою: м. Бровари, вул. Белінського, 1 від 08.06.2011, встановлено, що ймовірний осередок виникнення горіння знаходився у верхній частині перегородки зі сторони відділу продажу продовольчих товарів ПП ОСОБА_9 Крім цього зазначено, що причиною пожежі могло стати коротке замкнення в системі електроживлення кондиціонеру, розташованого у відділі продовольчих товарів ПП ОСОБА_9 (приміщення №3).
Вказаним висновком, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, як встановлено судом апеляційної інстанції, не наведено точних причин виникнення пожежі, а лише зазначено про їх ймовірність, та не встановлено порушення відповідачем правил протипожежної безпеки.
Не підтверджує також наявність вини у діях відповідача, як встановлено судом апеляційної інстанції, і консультативний висновок Київського експертно-дослідного центру від 07.10.2014, який було виготовлено на замовлення позивача.
Постановою Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області від 12.08.2011, за результатами додаткової перевірки по розгляду матеріалів перевірки (ЖРЗПЗ № 4577 від 01.06.2011, ЖРЗПЗ № 4864 від 09.06.11), в порушенні кримінальної справи за фактом пожежі по ст. ст. 194, 270 КК України відмовлено за відсутністю складу злочину.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача збитків від виникнення пожежі.
Відповідно до п.4) ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Цивільно-правова відповідальність у вигляді стягнення шкоди (збитків), настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Таким чином, оскільки вказаними вище експертними висновками не встановлено точної причини виникнення пожежі, а лише зазначено про її ймовірні причини, то вина відповідача у виникненні пожежі є недоведеною.
За таких обставин, з огляду на недоведеність вини відповідача у виникненні пожежі та відсутність в діях останнього складу правопорушення, висновок апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позову, колегія суддів визнає правомірним.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, які по суті зводяться до оспорювання висновку суду стосовно доведеності обставин справи та намагань заявника скарги надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 1117 ГПК України, а тому не можуть впливати на правильність та законність оскаржуваного судового акту.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 у справі №911/2074/14 залишити без змін.
Головуючий суддя: Г.П. Коробенко
Судді: Г.М. Мачульський
О.М. Сибіга