ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Справа № 910/19040/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В. (доповідач), суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.за участю представників:позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідачаЛіповуз Д.І. (дов. від 04.01.2016 р. №01/340-49)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 р.у справі №910/19040/15 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доТовариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"провідшкодування шкоди в порядку регресу 12 979,17 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 12979,17 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2015 р. (суддя Селівон А.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 р. (колегія суддів: головуючий Рябуха В.І., судді Ропій Л.М., Калатай Н.Ф.), позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" страхове відшкодування в сумі 12979,17 грн. та судовий збір в сумі 1827 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" виникло право вимоги страхового відшкодування в особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 26.12.2014 р.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована у відповідача і заявником при визначенні суми позовних вимог було вирахувано франшизу, суди дійшли висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" 5316,88 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено всіх доказів та встановлено всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.04.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.04.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі суду.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.04.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Яценко О.В.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.05.2016 р., у зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. на лікарняному, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 11.05.2015 р. представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13.02.2014 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 40246Га/14хм, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, вказаним у розділах 5 та 6.

У п.2 договору страхування визначено забезпечений транспортний засіб, а саме: Suzuki SX-4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 2013 року випуску.

Безумовна франшиза по збитках внаслідок ДТП - 635,50 грн, що складає 0,50 % від страхової суми, страхова сума - 127 100 грн (п.п.10.2, розд. 11 договору страхування).

За змістом п.24.2 договору страхування до страхових ризиків відноситься, зокрема, збитки внаслідок ДТП, що являє собою будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Строк дії договору страхування встановлено з 13.02.2014 р. по 12.02.2015 р. (п.18 договору страхування).

Відповідно до довідки №9481052 про дорожньо-транспортну пригоду, 26.12.2014 р. в м. Хмельницьку по вул. Щербакова, 8/1 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Suzuki SX-4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_5 та транспортного засобу Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_6, який, керуючи вказаним транспортним засобом, здійснюючи рух заднім ходом, не впевнився в безпеці руху та здійснив зіткнення з автомобілем Suzuki SX-4, реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.02.2015 р. у справі №686/3003/15-п винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 26.12.2014 р. о 20 год. в м. Хмельницькому по вул. Щербакова, 8/1 за участю зазначених вище транспортних засобів, визнано ОСОБА_6

28.12.2014 р. водій транспортного засобу Suzuki SX-4, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором страхування.

Пунктом 28.11.2 договору страхування передбачено, що при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених кошторисом збитків за вирахуванням встановленої в розділі 10 договору франшизи, але не більше страхової суми. При цьому розмір збитків визначається з урахуванням наведених в п. 14 договору умов, а саме при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення транспортного засобу на базі СТО за вибором страховика.

Згідно з рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромоторс" від 29.12.2014 р. №СЕК-04715 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Suzuki SX-4, реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 26813,07 грн.

Відповідно до п. 10.6 договору страхування за страховим ризиком ДТП, зокрема, безумовна франшиза становить 0,50% від страхової суми 127 100 грн, а саме 635,50 грн.

17.01.2015 р. страховиком, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" складено страховий акт №1.003.14.01690/VESKO0592 за договором страхування, відповідно до якого подія, що сталась 26.12.2014 р. була кваліфікована як страховий випадок та прийнято рішення про виплату страхувальнику, ОСОБА_5, страхового відшкодування в сумі 26177,57 грн., що становить різницю між визначеною у рахунку від 29.12.2014 р. №СЕК-04715 вартістю запчастин та відновлювального ремонту автомобіля (26813,07 грн.) та франшизою за договором страхування (635,50 грн.).

15.01.2015 р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" виплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромоторс" страхове відшкодування в сумі 26 177,57 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 15.01.2015 р. №151 375.

Як встановлено судами, на момент скоєння ДТП 26.12.2014 р., цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/0635983.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією за вих. №ЛВ7956 від 27.04.2015 р. на виплату страхового відшкодування, відповідно до якої позивач просить відповідача сплатити страхове відшкодування у сумі 26 177,57 грн..

Зазначену регресну вимогу відповідач отримав 06.05.2014 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0304902980465.

30.06.2014 р. платіжним дорученням № 13078 відповідачем було сплачено позивачеві частину відшкодування у розмірі 12688,40 грн., залишок несплаченої суми становить 13489,17 грн.

Судами зазначено, що в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 12979,17 грн. в порядку регресу, помилково зменшивши суму відшкодування на 510,00 грн., що не відповідає розміру франшизи, визначеної Полісом № АІ/0635983, яка становить 0,00 грн..

Свої зобов'язання щодо відшкодування Приватному акціонерному підприємству "АХА Страхування" в порядку регресу залишку страхового відшкодування в розмірі 12979,17 грн. відповідач не виконав, що і стало підставою для звернення до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій вказували про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування".

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій, передчасними, непереконливими та такими, які прийняті при неповному з'ясуванні усіх обставин справи.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення , в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Відповідно до норм ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Втім, вирішуючи спір у справі, господарські суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що дійсний зміст правовідносин, які виникли між сторонами, регулюється не тільки приписами Закону України "Про страхування", а і загальними нормами цивільного законодавства та спеціальними нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", за змістом якого обсяг відповідальності страховика, що виник за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є обмеженим лімітом відповідальності, зазначеним в полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

При цьому, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не порушує право на відшкодування фактичних витрат особи, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, адже це право може бути реалізоване шляхом подання позову до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до спеціального законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.06.2014 р. №6-49цс14 та від 02.12.2015 р. №6-691цс15).

До того ж, в матеріалах справи міститься висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 14.01.2015 р. №005/14, складеного суб'єктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_7, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем транспортного засобу Suzuki SX-4, реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 18005,58 грн.

Також, у вищевказаному висновку вказано, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Suzuki SX-4, реєстраційний номер НОМЕР_2 - становить 0,36, а зазначений автомобіль має сліди відновлення 3-х і більше складових кузова, які відображені в акті огляду транспортного засобу.

Однак, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції вищевказаному висновку, також, не надав належної правової оцінки.

Таким чином, не врахування господарськими судами наведених вище положень законодавства, не з'ясування дійсного змісту правовідносин між сторонами за справою і не надання оцінки вказаним вище обставинам, які мають суттєве значення у справі, є порушенням вимог ст. ст. 43, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України і виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки відповідно до приписів ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє повноту встановлення та юридичну оцінку обставин справи і не наділена повноваженнями щодо їх встановлення та оцінки доказів, колегія суддів на підставі п. 3 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин, дослідження всіх доказів і надання їм належної правової оцінки з врахуванням викладених вище вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2015 р. скасувати, справу №910/19040/15 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: Т. Данилова

В. Корсак